81
У столиці є багато місць, про цікаву історію яких мало хто здогадується
Київ складається з десяти адміністративних одиниць — районів. Кожен із них — розміром із невеличке місто. Райони мають свою історію, традиції, цікаві місця.
Каштан NEWS розповідає та нагадує про цікаві факти київських районів. Минулого разу йшлося про місцевості під назвою Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія, Іподром, «Експоцентр», Льодовий стадіон, музей у Пирогові, Теремки, Голосіївський парк.
Сьогодні розповідаємо про Центральний автовокзал.
Розташування
Центральний автовокзал «Київ» розміщено в Голосіївському районі, в історичній місцевості — на Деміївській площі, що на проспекті Науки. Він є головною пасажирською автобусною брамою столиці: впродовж багатьох десятиліть його називали «другою брамою» міста, після залізничного вокзалу. Адже здатний приймати щодня до 600 автобусів та майже 7000 пасажирів. Автовокзал має загальну площу в понад 3500 кв м.
Нині від платформ автовокзалу вирушають сучасні автобусні лайнери як до інших міст України, так і до європейських країн.
Історія створення
Головний київський автовокзал будували впродовж чотирьох років – з 1957 до 1961 – за проєктом групи архітекторів, до якої увійшли Авраам Мілецький, Едуард Більський та інші. Новий автовокзал став одним із перших зразків столичного модернізму. Це було в дусі нових тенденцій. Адже в листопаді 1955 року в СРСР було ухвалено постанову, яка передбачала «усунення надмірностей у проєктуванні й будівництві». Іншими словами, помпезності «сталінок» почали дорікати за «невиправдані надмірності», які полягали в елементах декоративного оздоблення екстер’єрів та інтер’єрів, зайвої ліпнини тощо.
На початку 70-х навколо автовокзалу було побудовано автомобільну розв’язку, з якої організували під’їзди до 11 посадкових платформ. А майже через 40 років – у 2008-2010 – перед будівлею автовокзалу спорудили авто- естакаду та станцію метро.
Реконструкція
Примітно, що в 2013 році вокзал хотіли закрити, а автобусні рейси перерозподілити між іншими 20 автостанціями, які розкидані всіма районами міста. Однак знайшовся той, хто таки добре подумав і переконав міську владу відмовитися від цієї ідеї.
Між тим місто стрімко росло, а головна будівля автовокзалу вперше зазнала реконструкції лише 2015 року. Тобто через майже 60 років її інтер’єр було оновлено, а ззовні будинок облицювали склом та вентфасадом. Наступна реконструкція відбулася вже 2021 року. Тоді всередині було відреставровано елементи культурної спадщини — художні мозаїчні керамічні панно авторів Ади Рибачук та Володимира Мельниченка. Також було перероблено фасад вокзалу, а всередині приміщення знайшлося місце для готелю на 34 номери, хостелу, лаунж-зони, а також — для кімнати матері та дитини. Варто зазначити, що раніше на першому поверсі автовокзалу розташовувалися кафе-ресторан, перукарня та невеликі крамнички.
Водночас було знесено одноповерхову будівлю ресторану McDonald’s, який оселився тут із 2001 року, а замість неї зведено двоповерхове приміщення. Також кількість автобусних платформ було збільшено з 11 до 30.
Іншим цікавим фактом є те, що на початку весни 2021 року Фонд держмайна України продав автовокзал у приватну власність. Саме новий власник вирішив надати будівлі сучасного елегантного вигляду. Інвестиції в цю справу становили понад 100 мільйонів гривень. Окрім цього, ще майже 20 мільйонів гривень довелося викласти власникові в розробку різних IT-рішень: тепер, наприклад, увійти на платформу можна за квитком з QR-кодом.
Мозаїчний декор
Певно, однією з головних визначних пам’яток автовокзалу, його своєрідною візитівкою є мозаїчне панно. Воно складається з дрібних частин різноманітної плитки, якою декоровані стіни та підлога приміщення. Цікаво, що в цій композиції кожна деталь зливається в єдину картину.
Над оформленням Центрального автовокзалу художники-мозаїчники працювали з червня до грудень 1960 року. Вони запропонували чорний колір для стін, жовтий — для стелі та бірюзовий — для колон.
На стінах третього поверху та сходових прольотах другого було створено композицію «Рух». Вона відтворювала атмосферу нічного Києва: на чорній глазурованій плитці було викладено силуети автомобілів та обриси вулиць.
До речі, під час реконструкції будівлі довелося провести й реставраційні роботи мозаїки. Вони тривали 162 дні. У результаті зусиллями групи реставраторів на чолі з Володимиром Мельниченком було повністю відновлено фрагменти мозаїк на колонах трьох поверхів будівлі, а також пошкоджену плитку на стінах.
Як дістатися
Якщо вас зацікавив Центральний автовокзал і ви хочете відвідати його, щоб усе побачити на власні очі, до ваших послуг метро до станцій «Деміївська», а також тролейбуси № 2, 4, 11, 12, 43, 416, 507; автобуси маршрутів № 19, 20, 22, 28, 119; маршрутки № 1, 22, 205, 211, 239 або приватний транспорт за допомогою навігатора.
Євген ДЕМ’ЯНОВ