189
У Києві є така дивна традиція: комунальне підприємство відстає, погано керує, але міська влада щедро наповнює його фінансовий «організм» великими бюджетними коштами.
Нещодавно Комісія з аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій комунальної власності при Київській міській державній адміністрації проаналізувала їхню роботу.
Редакція видання «Kashtan NEWS» надіслала інформаційний запит до міської державної адміністрації з проханням назвати комунальні підприємства, які отримали позитивні та незадовільні оцінки за результатами своєї діяльності у першому півріччі 2025 року.
Нам повідомили, що, наприклад, Департамент будівництва та житлово-комунального господарства, який очолює Борис Работник, підпорядковується п’яти економічно активним комунальним підприємствам, а саме: «Спецжитлофонд», «Житлоінвестбуд-УКБ», «Житло-сервіс», «Фінансова компанія «Житло-інвест» та «Інженерний центр».
Якщо за результатами розгляду звітів про фінансово-господарську діяльність за перше півріччя 2025 року «Житловий сервіс» та «Фінансова компанія «Житлові інвестиції» виконали показники фінансового плану та отримали прибуток, то «Спецжитлофонд» та «Інженерний центр» не виконали плани щодо отримання прибутку та отримали збитки.
Слід зазначити, що донедавна ці підприємства очолювали улюбленці міської влади: Володимир Шарій («Спецжитлофонд») та Михайло Терентьєв («Інженерний центр»).
У лютому 2015 року Шарій став заступником керівника КП «Спецжитлофонд». Через рік він очолив підприємство. Шарія часто критикували у ЗМІ за те, що на підприємстві не все гаразд, цим цікавилися КП та правоохоронці у зв’язку зі скандальним будівництвом низки житлових будинків. Тим не менш, Шарій продовжував залишатися на капітанському містку цього КП. У березні 2025 року Віталій Кличко звільнив Шарія з посади.
Михайла Терентьєва було призначено керівником Інженерного центру у 2016 році. У 2020 році був обраний до Київської міської ради від партії УДАР Віталія Кличка. Він очолював комісію з питань архітектури, містобудування та земельних відносин.
І Шарій, і Терентьєв, мабуть, могли б довго залишатися на своїх посадах «на хліб з маслом», якби не журналістські розслідування.
За даними Руху ЧЕСНО , Терентьєв став одним із лідерів серед депутатів Київради, які найбільше проголосували за так звані «туалетні схеми» – корупційні розподіли землі.
У березні 2025 року журналісти Bihus.info з’ясували, що Терентьєв узгоджував порядок денний засідання Київської міської ради з Денисом Комарницьким, людиною, яка «стежить» за Києвом. Згідно з опублікованими записами, вони вирішували, які питання мають бути винесені на голосування на сесії Київради щодо забудовників.
У 2025 році Терентьєв фігурував у справі НАБУ та САП про земельну корупцію в Києві. Зокрема, слідство називало його причетним до злочинного угруповання, очолюваного Денисом Комарницьким.
За даними слідства, учасники злочинної організації знайшли перспективні земельні ділянки та зареєстрували права власності на споруди, яких там ніколи не існувало, у руках підконтрольних осіб. Пізніше вони подали до міської ради заяви про надання права власності на земельні ділянки для обслуговування цих споруд, що дозволило їм уникнути торгів.
У квітні 2025 року мер Києва Віталій Кличко оголосив про звільнення Терентьєва з посади директора Інженерного центру. Крім того, партія УДАР також ініціювала процедуру його відкликання з Київської міської ради через його причетність до кримінального провадження.
Примітка: «Спецжитлофонд», «Інженерний центр» роками дуже добре фінансувалися з бюджету. І результати роботи на це не вплинули. Наприклад, за результатами 2021 року «Інженерний центр» зазнав збитків у розмірі 3,97 мільйона гривень. За результатами 2023 року підприємство мало збитки у розмірі 39 мільйонів 20 тисяч гривень. Куратором будівельного сектору столиці є заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп.
Сьогодні КМДА повідомляє, що у першому півріччі 2025 року Спеціальний житловий фонд та Інженерний центр не виконали свої плани щодо отримання прибутку та несуть збитки. Виявляється, так можна керувати, бо за неякісну роботу їх не покарають. Мер Кличко не зробив догану Шарію та Терентьєву, не порушив питання про їх звільнення і навіть публічно не розкритикував. Це влаштувало директора департаменту Бориса Работника. Шановні люди, одним словом. Ця ситуація зіграла на руку і В’ячеславу Непопу, який отримував дуже високу зарплату в КМДА, щомісячні премії та надбавки за «високу трудомісткість». Водночас кияни чули гучні повідомлення про великі успіхи в житловому будівництві, про те, як муніципалітет піклується про соціальну категорію громадян, про тисячі квадратних метрів житла, що зводяться в новобудовах в інтересах громадян. Пізніше, на тлі журналістських розслідувань та операції «Чисте місто», стане зрозуміло, що «шановних керівників» не так вже й поважають. А якщо уважно вивчити будівельну сферу, за яку відповідає В’ячеслав Непоп, то відкриються несподівані шари…
Чим займається Спеціальний житловий фонд? У будівельній сфері він має дуже широкий спектр діяльності. Технічне обслуговування, сервісне обслуговування, експлуатація, ремонт, реконструкція та будівництво житлових та нежитлових об’єктів. Він також здає в оренду житлові та нежитлові приміщення. Звичайно, він здійснює комерційну та зовнішньоекономічну діяльність для отримання прибутку та поповнення міського бюджету. Але варто запитати: де ж прибуток? Чому він не поповнює міський бюджет? Тільки збитки, збитки…
У 2024 році Шарій звернувся до Київської міської ради з проханням виділити великі додаткові кошти для підприємства.
«Спеціальний житловий фонд займається тимчасовим розміщенням у житлі маневреного фонду людей, які постраждали від російських атак або проживають у аварійному «занедбаному» фонді; у Києві зареєстровано 400 тисяч осіб зі статусом ВПО, зокрема 250 тисяч із районів бойових дій; у столиці під час повномасштабного вторгнення пошкоджено 800 будинків; через війну маневрений фонд компанії майже вичерпано; щоб купити житло за цей фонд, нам потрібні кошти», – це були основні тези звіту Шарія.
А в листопаді 2024 року Київська міська рада пішла на допомогу Шарію, вирішивши поповнити статутний капітал КП «Спецжитлофонд» на 3 мільярди гривень за рахунок коштів бюджету Києва.
«Ці гроші мають піти на формування так званого маневреного фонду – придбання приблизно тисячі квартир для тимчасового проживання ВПО, мешканців аварійних будинків та тих киян, які втратили свої домівки під час ракетних обстрілів. Не всі депутати Київської міської ради погодилися з доцільністю таких витрат. Зокрема, народні обранці вказали, що в бюджеті 2025 року просто не вистачить на це коштів і що в місті є низка інших сфер життя, які потребують фінансування з казни (наприклад, підтримка армії). Більше того, в сесійній залі навіть стало відомо, що столиця вже має необхідну кількість «комунальних» квартир, які зареєстровані за КП «Житло-Інвест» і які це підприємство ніяк не може продати», – повідомляє видання «КиївВлад».
Таким чином, статутний капітал «Спеціального фонду житла» збільшується на 3 мільярди гривень (з 5 тисяч гривень). Ці гроші компанія має виділити на створення так званого маневреного фонду – придбання або будівництва житла, який може бути використаний для тимчасового відселення мешканців, квартири яких постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, відселення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також відселення мешканців аварійних будинків та застарілого житлового фонду.
У зв’язку з цим видання «Левий берег» після позитивного рішення Київської міської ради щодо трьох мільярдів для «Спеціального фонду житла» зазначило:
«Водночас відомо, що більшість киян, чиї будинки були зруйновані або значно пошкоджені російськими ракетними атаками, наразі розселяються у житловому фонді іншого комунального підприємства – Фінансової компанії «Житло-Інвест». Ця компанія за бюджетні гроші купує квартири з ремонтами у столичних забудовників і пропонує їх на ринку в «оренду з викупом» військовим, ВПО та всім бажаючим. Фонд ФК «Житло-Інвест» наразі складається з 1047 квартир, і оскільки вони купуються повільно (цього року, згідно зі звітом компанії, було укладено 204 угоди), житло використовується для тимчасового проживання постраждалих киян. Тобто, в історії зі «Спецжитлофондом» ми маємо: 1) компанію-забудовника, 2) яка насправді дуже мало займається тимчасовим розселенням людей, 3) але яка отримала суму, що дорівнює річному бюджету невеликого обласного центру, 4) без жодних зобов’язань щодо використання цих грошей».
Сьогодні знову виникла гостра проблема зі столичним маневровим фондом.
Днями у Дарниці, біля будинку, зруйнованого расистськими «шахідами», голова КМВА Тимур Ткаченко провів виїзну нараду з депутатами всіх фракцій Київської міської ради та головою Дарницької районної державної адміністрації Олександром Ковтуновим.
Тимур Ткаченко особливо наголосив :
«Люди, які втратили свої домівки, сьогодні залишилися сам-на-сам зі своїми проблемами. Найболючіше питання — це відсутність чітких термінів, коли вони можуть отримати допомогу. Дехто вже кілька місяців не має відповіді на питання, де вони житимуть завтра. І це на четвертому році повномасштабної війни».
Сьогодні однією з актуальних проблем є те, що місто не має достатньо маневрених коштів.
«Його практично немає», – стверджує Тимур Ткаченко. – «А департаменти Київської міської державної адміністрації не пропонують системних рішень».
Мер Кличко мовчить. Хіба він не знав, що «Спецфонд житла» та «Інженерний центр» були тихим затонулим простором? Це була каста недоторканних, яка пожирала мільйони доларів з бюджету. У цьому тихому затонулим просторі розчинилися й ті три мільярди гривень, про які вже йшлося. Сьогодні КМДА лише розписується у власному безсиллі, що «Спецфонд житла» та «Інженерний центр» не виконали свої фінансові плани.
Тоді давайте запитаємо Кличка: чому громада повинна терпіти збиткові підприємства?
Богдан ТУР