125
З якою метою майже масово їздять у закордонні відрядження підлеглі Кличка
Чи ефективними є закордонні відрядження заступників голови КМДА, начальників департаментів та управлінь?
Яку користь має столиця, територіальна громада від їхніх численних вояжів? Чи публічно звітують вояжери про результати своїх рейсів? Запитань, словом, чимало. Порозмірковуємо.
Насамперед, про деяку статистику. Керівні управлінці, як видно з офіційної відповіді КМДА на інформаційний запит редакції, відвідували різні країни як за бюджетні, так і за власні кошти. Так, винятково за гроші з міської скарбниці у 2024 році вояжували перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, заступники голови КМДА Марина Хонда, Ганна Старостенко, Валентин Мондриївський, Вячеслав Непоп, Владислав Андронов, Олена Говорова, директори департаментів Сергій Анжияк, Наталія Шамрай, Оксана Колтик, Наталія Мельник, Олег Тимошенко, Роман Ткачук, Марина Соловйова, Володимир Костіков, Михайло Буділов, Володимир Репік, Руслан Кандибор, начальниця Управління туризму та промоцій Марина Радова.
Дехто з них побував у відрядженнях в окремих країнах, зокрема й за власні кошти. Це – заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, Наталія Шамрай, Вікторія Іцкович, Михайло Буділов, Мирослава Смірнова, Руслан Світлий, Олена Фіданян, Олександр Возний, Дмитро Науменко, Борис Работнік.
Можливо, київській громаді буде цікаво дізнатися, скільки ж днів загалом торік провели управлінці в далеких і близьких країнах. Отже, заступника голови КМДА Володимира Прокопіва не було на робочому місці 33 дні, директорки Департаменту суспільних комунікацій Мирослави Смірнової – 42, очільниці Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Вікторії Іцкович – 32, керівника Департаменту соціальної та ветеранської політики Руслана Світлого – 25, очільниці Департаменту освіти та науки Олени Фіданян – 12, глави Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Дмитра Науменка – 11.
Скажімо, у липні Прокопів відвідав Францію та Італію. У серпні бухгалтерія КМДА йому нарахувала 123 тисячі 510 гривень (сюди увійшли надбавка за інтенсивну працю – 16 тисяч 151 гривня, премія – 19 тисяч 381 гривня).
Марина Хонда в лютому 2024-го їздила до Японії. У березні бухгалтерія КМДА їй нарахувала зарплату – 83 тисячі 987 гривень (надбавка за інтенсивну працю – 20 тисяч 996 гривень, премія – 9 тисяч 690 гривень).
Службові вояжі як «додаток» до зарплат?
А ще є практика направляти у відрядження в одне й те ж місто кількох посадовців. Який був резон Віталію Кличку погоджувати поїздку до американського міста Тампа двох чиновниць – Мирослави Смірнової та Марини Радової? Невже одна з них не впоралася б із завданням?
У квітні-травні Смірнова та Іцкович відвідали також іспанську Барселону. Гуртом ефективніше налагоджувати ділові взаємини між містами?
Традиційно посадовці звітують своєму керівництву про результати поїздок. На жаль, міській громаді ці звіти невідомі, бо їх нема у відкритому доступі. Дуже мало управлінців ведуть сторінки в соціальних мережах, де розповідають про вояжі. Є чимало чиновників КМДА, які взагалі ігнорують спілкування з киянами через соцмережі, до таких мовчунів належить, зокрема начальник Департаменту транспортної інфраструктури Руслан Кандибор.
Оскільки нас цікавить ефективність вояжів, то зазначимо, що у звітах посадовці зазвичай пишуть загальні та банальні тексти. Наприклад, вказують, що обговорювали з діловими партнерами питання співпраці, налагоджували взаємовигідні зв’язки між містами, брали участь у конференціях. Папір усе стерпить. Водночас широка громадськість цих «шедевральних зітів» не бачить.
Скажімо, начальниця Управління туризму та промоцій Марина Радова у Португалії брала участь у робочій зустрічі міст-учасників «Європейська столиця демократії» (місто Брага), а також «у переговорах з метою зміцнення співпраці та обміну досвідом у сфері інформаційної політики, туризму, забезпечення ефективної взаємодії та комунікації з засобами масової інформації, підтримання діалогових відносин з мешканцями місцевих громад (місто Кашкайш)».
Вразило, що Радова брала участь у переговорах щодо «забезпечення ефективної взаємодії та комунікації з засобами масової інформації». Цікаво було б дізнатися, з якими португальськими медіа вона підписала угоди, меморандуми? Відповідей на ці запитання в КМДА ви не почуєте. Зрештою, медіа не є сферою службової компетенції Радової. Але ж звітує…
Заступник голови КМДА Марина Хонда є куратором таких сфер як соціальна, ветеранська, туризм, суспільні комунікації. У 2024 році з’їздила за бюджетні кошти до Японії, Німеччини, Латвії та Норвегії. Зокрема, в Токіо та Фукусімі (Японія) Марина Петрівна у складі делегації була з 9 до 25 лютого 2024-го.
Вона розповіла у Фейсбуку, що в межах Проєкту екстреного відновлення та реконструкції презентували з колегами «проблеми та виклики, із якими зіткнулися українські громади через повномасштабне російське вторгнення».
За словами Марини Хонди, «кількість насичених та змістовних зустрічей вражає, а постійна підтримка жителів Японії та уряду країни є неоціненною». Вона звітує, що «під час зустрічі з питань державно-приватного партнерства, де були присутні представники японських підприємств, розповіла про наші проєкти, які потребують підтримки японської сторони. Це сучасне реабілітаційне обладнання, теплові пункти для закладів соціальної сфери, модернізація системи водопостачання та водовідведення. А також завершення спільного проєкту щодо реконструкції Бортницької станції аерації…»
Стривайте, але ж Бортиницька станція аерації – абсолютно не в компетенції Марини Хонди. Чому ж виступала з цього приводу? Невже обізнана у цій проблематиці? Маємо сумнів.
До речі, як писав Каштан NEWS, нещодавно речник Київської міської військової адміністрації Євген Ієвлєв повідомив, що на Бортницькій станції є великий ризик виникнення серйозної екологічної катастрофи, яка загрожує столиці. Водночас він наголосив, що усе це – «максимально серйозно», йдеться не лише про екологічну проблему, але й безпекову.
Бортницька станція аерації вже багато років є «бомбою уповільненої дії», вона може нагадати про себе в будь-який момент. Найбільшу небезпеку становлять зведені ще в 50-60-х роках минулого століття очисні споруди. Вони давно відпрацювали експлуатаційний термін, технічно застаріли і потребують негайної реконструкції. Однак місто чомусь не поспішає ліквідувати небезпеку, яка повільно насувається. Чи допоможуть впоратися з реконструкцією японці? Проблему з безпекою киян поки що не вирішено. То яка ж ефективність доповіді Марини Хонди в Японії щодо реконструкції цього небезпечного об’єкта?
Але ж делегація відвідала країну Сходу Сонця, чиновники гладенько відзвітували… Хто ж там буде цікавитися, чи в компетенції вояжерів було виступати з доповідями на серйозні теми… Час минув, ці візити забуваються, на черзі – нові вояжі. Пора пакувати дорожні валізи. Кому – в Мексику, кому – в Америку? Та й до Барселони вже досить добре протоптана доріжка. І до Лондона, і до Берліна, і до Парижа…
Голова КМДА Кличко легко підписує відрядження підлеглим в будь-яку країну світу, незважаючи на воєнний стан. Із міської скарбниці видають гарні гроші на проїзд, добові.
Богдан ТУР
Читайте також: Службові мандри: від Мексики до Еміратів
