Переселенка з Херсона взяла іпотеку, а квартиру пошкодив дрон

Історія переселенки з Херсона Ірини Саліхової, яка втратила квартиру внаслідок російської атаки на Київ, висвітлює складні виклики, з якими стикаються постраждалі від обстрілів.

У ніч проти 6 липня 2026 року російський удар по Києву завдав значних руйнувань будинку, де проживала Ірина Саліхова з мамою та дитиною. Внаслідок вибуху, який пошкодив несучі елементи першого під’їзду, мешканці опинилися заблокованими у своїх квартирах.

Врятувати їх вдалося рятувальникам.

Шлях до власного житла

До повномасштабного вторгнення Ірина була журналісткою та співзасновницею медіа в Херсоні. Після окупації міста вона допомагала місцевим жителям з отриманням ліків, а згодом евакуювалася. В Одесі, а потім у Києві, Ірина народила дитину.

Життя в орендованій квартирі у столиці виявилося дорогим, тому сім’я скористалася програмою пільгової іпотеки для внутрішньо переміщених осіб від Держмолодьжитла. Програма передбачала кредит під 3% річних на 30 років, що зробило щомісячні виплати (близько 11 тисяч гривень) меншими за орендну плату.

Квартира, придбана за цією програмою, розташовувалася у будинку 1982 року. На жаль, сім’я встигла прожити в ній лише близько двох з половиною років, перш ніж російські атаки спричинили руйнування.

Руйнівні наслідки двох ударів

За кілька тижнів до удару 6 липня, уламок дрона вже пошкодив балкон, вікна та частину техніки в квартирі Ірини. Однак, найсерйозніші руйнування припали на 6 липня, коли удар пошкодив під’їзд. Квартиру засипало штукатуркою, землею та металевими уламками, які пошкодили меблі та посуд, а на стінах з’явилися тріщини.

Особливо постраждали нижні поверхи першого під’їзду, де несучі конструкції були знищені.

Після вибуху двері квартири Ірини заклинило, і родина, разом з маленькою дитиною, була змушена залишатися у пошкодженому помешканні, оскільки безпечного виходу з під’їзду не було. Лише через дві доби комунальники облаштували тимчасовий спуск, яким родина змогла безпечно покинути будинок 8 липня.

Попередній огляд будинку фахівцями Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій виявив руйнування несучих елементів першого під’їзду, що призвело до присвоєння йому четвертої категорії аварійності.

Другий під’їзд отримав третю категорію. Будинок потребував невідкладних протиаварійних робіт.

Пошук тимчасового прихистку та допомога

Перебуваючи ще у пошкодженому будинку, Ірина звернулася до благодійного фонду «Місія Хансена в Україні», який надав родині тимчасове житло. Однак, квартира від фонду розташована далеко від Києва, що призводить до значних витрат часу та коштів на дорогу.

Сім’я продовжує шукати постійне житло, але стикається з труднощами, зокрема, з дискримінацією через наявність домашнього улюбленця. Додатковими викликами є необхідність врахувати потреби Ірининої мами, яка має проблеми з опорно-руховим апаратом, а також потреба у сплаті застави, комісії рієлтора та перевезенні речей.

Крім того, квартира, придбана за іпотекою, застрахована, але страховка не покриває воєнні ризики.

Пошкодження житла може бути підставою для кредитних канікул, але для цього потрібен акт, що підтверджує непридатність квартири для проживання. Ірина вже отримала такий документ, проте, досі очікує на Акт технічного обстеження будинку.

Міська програма допомоги та бюрократичні перешкоди

Київська міська програма передбачає три види матеріальної допомоги для постраждалих від обстрілів: 10 тисяч гривень одноразово у зв’язку з пошкодженням житла, 40 тисяч гривень — при тимчасовому відселенні, та 20 тисяч гривень щомісяця на оренду (до 12 місяців).

Однак, Ірина та її сусіди стикаються з бюрократичними складнощами при оформленні виплат.

Постраждалі повинні самостійно з’ясовувати, на які виплати вони мають право та які документи необхідні. Оформлення щомісячної допомоги на оренду потребує окремого акту про пошкодження конкретної квартири.

Для власників з кількома співвласниками процес ускладнюється необхідністю отримати згоду всіх сторін, що може бути проблематично, якщо співвласники перебувають за кордоном або на окупованих територіях.

Хоча міська програма існує, її реалізація вимагає від мешканців значних зусиль для отримання належної підтримки. Термін виплат на оренду (12 місяців) також викликає занепокоєння, адже, за попередніми оцінками, ремонт будинку може тривати близько року, що ставить під сумнів можливість повернення мешканців додому до завершення строку виплат.

Відновлення будинку: невизначені строки

Будинок на проспекті Європейського Союзу, 68-В був включений до експериментального проєкту відновлення пошкодженої нерухомості. Проте, згідно з інформацією від КП «Житлоінвестбуд-УКБ», початок ремонтних робіт очікується не раніше, ніж через 8-9 місяців, через необхідність проведення детального обстеження, підготовки проєктно-кошторисної документації та виділення фінансування.

Точних термінів завершення ремонту в офіційній відповіді КМДА немає. Мешканці будинку також не можуть претендувати на виплати за програмою «єВідновлення» до підготовки проєктно-кошторисної документації, що визначатиме, які роботи будуть профінансовані містом, а які залишаться непокритими.

Це означає, що люди не знають, чи буде компенсовано пошкоджене майно.

Історія будинку на проспекті Європейського Союзу, 68-В, на жаль, не є унікальною. Подібні випадки тривалого очікування відновлення житла після обстрілів фіксувалися й раніше. Мешканцям доводиться долати численні бюрократичні перешкоди, самостійно шукати тимчасове житло та дбати про свої потреби, в той час як процес відновлення затягується, а строки залишаються невизначеними.

На момент виходу статті біля будинку були встановлені тимчасові дерев’яні опори, що викликало обурення мешканців через сумніви щодо їхньої ефективності та безпеки. Відсутність чіткої комунікації та невизначеність термінів встановлення сталевих конструкцій підсилюють тривогу мешканців щодо подальшої долі їхнього житла.

За матеріалами hmarochos.kiev.ua.