194
Востаннє дати святкування Великодня у християн східного та західного обрядів співпадали в 2017 році
Сьогодні, 20 квітня, більшість християнських конфесій святкує Воскресіння Христове. Цього року дати святкування Великодня у східних та західних християн співпадають – востаннє це було вісім років тому, у 2017 році.
Каштан NEWS розповідає, як виник цей збіг та як відзначають Світле свято в Україні та інших країнах.
Два календарі – одне свято
За церковними традиціями Великдень відзначається у першу неділю після першого повного місяця, який настає після дня весняного рівнодення. Однак християни східного та західного обрядів визначають дату рівнодення по-різному. За юліанським та новоюліанським календарем, прийнятим у православних, рівнодення настає 3 квітня. Водночас у григоріанському календарі, яким користуються римокатолики та значна частина протестантів, ця дата припадає на 21 березня.
Однак цього року перша неділя від першого повного місяця після рівнодення за обома календарями припадає на 20 квітня, тож східні та західні християни відзначають Великдень одночасно. Це не такий вже рідкісний випадок: востаннє такий збіг був у 2017 році, наступний буде у 2028-му.
Як святкують Великдень
У православному та католицькому календарі Великодню передує Великий піст – найдовший із постів у літургійному календарі, який триває сорок днів. Особливо суворо він дотримується у Страсну п’ятницю – на знак пошани до страждань Христа, які передували Його воскресінню.
У ніч на Великдень проводиться святкове богослужіння: віряни радіють воскресінню Ісуса, який спокутував своєю смертю гріхи людства і подолав смерть, принісши людям надію. На свято Великодня прийнято накривати багатий стіл, пригощати ближніх та годувати бідних.
В Україні обов’язковими атрибутами пасхального столу є паска та крашанки – фарбовані варені яйця. Свої великодні страви є й в інших країнах християнського світу. Ось деякі з цікавих кулінарних традицій Великодня, які існують в Європі.
Болгарія
У Болгарії на Великдень їдять козунак – солодкий кекс або рулет із дріжджового тіста, круглий або продовгуватий, з маковою начинкою та лимонною або апельсиновою цедрою. Існують також інші варіанти начинок – з шоколадом, солодким сиром, рахат-лукумом, тощо.
У Румунії та Молдові існує аналогічна великодня страва, яка називається козонак.
Велика Британія
У Великій Британії роль великоднього хліба відіграє сімнел – солодкий пиріг із сухофруктами і шаром мигдальної пасти або марципану посередині та зверху. Верхівку сімнела прийнято прикрашати одинадцятьма марципановими кульками – на честь апостолів без Юди (іноді кульок може бути дванадцять – тоді вони символізують апостолів та Ісуса Христа).
Також у Англії та країнах Британської співдружності популярні так звані хрестові булочки – смаколики зі здобного тіста з корицею, мускатним горіхом, гвоздикою та родзинками. Зверху булочки прикрашені хрестом, зробленим зі смужок тіста або за допомогою надрізів. Існує повір’я, що булочки, випечені у Страсну п’ятницю, не черствіють цілий рік.
Греція
На Великдень греки їдять лабропсомо (він же лаброкулурас) – плетений хліб із солодкого дріжджового тіста з борошна, цукру, масла та молока. Загалом такий хліб називається цурекі й існує в кількох варіантах. На Різдво його випікають із хрестоподібною прикрасою з тіста на горішній частині і називають христопсомо, а на 1 січня (день святого Василія Великого) кладуть у нього монету на щастя, і тоді він називається василопітою. Великодній лабропсомо прикрашається цілими яйцями, пофарбованими у червоний колір та втиснутими в тісто. Зазвичай такий святковий хліб присмачується апельсиновою цедрою, смолою мастики або махлепі – ароматичною спецією, зробленої з насіння магалебської вишні.
Також на Великдень у Греції випікають кулураки – масляне печиво, скручене у формі равлика, покрите яєчною глазур’ю та присипане кунжутом. Ще одна традиційна великодня страва – магіріца, суп із баранячого лівера з цибулею та зеленню.
Італія
Найпопулярніший великодній хліб у Італії – це коломба ді паскуа («великодній голуб»), солодкий дріжджовий кекс, випечений у формі голуба. За рецептом він дуже схожий на відомий італійський різдвяний хліб панеттоне, однак коломба, на відміну від панеттоне, обов’язково має містити цукати з апельсинової цедри.
Незважаючи на величезну популярність, історично коломба з’явилася в Італії досить недавно – у 30-х роках XX століття, коли міланська компанія Motta, традиційний виробник різдвяних панеттоне, вирішила врізноманітнити свій асортимент і зробити великодній варіант. З тих пір коломба стала символом великоднього столу, хоча у багатьох регіонах Італії зберігають популярність і більш традиційні страви. Зокрема, в Неаполі на Великдень печуть пастьєру – солодкий великодній пиріг із пісочного тіста з начинкою з сира рікотта, розварених зерен пшениці та цукатів, здобрений апельсиновою есенцією, корицею та ваніллю.
У Центральній Італії на Великдень також подають так звану великодню піцу (піцца ді паскуа). Всупереч назві це зовсім не піца, а сирний пиріг із пекоріно та пармезаном. Існує і солодкий варіант великодньої піци: без сиру і з цукатами та маленькими безе у середині. А в Лігурії цього дня їдять паскваліну – пиріг із бездріжджових коржів із начинкою з тертого сиру, шпинату, часника та артишоків. Коржів має бути рівно тридцять три: за кількістю років земного життя Христа або хоча б дванадцять – за кількістю апостолів.
Нідерланди
Нідерландський великодній хліб називається паастол або паасброд. Це плаский продовгуватий хліб, який готується з дріжджового тіста на молоці, маслі та яйцях. Цукру в паастолі мало, зате в ньому обов’язково має бути багато сушених фруктів, цукатів, горіхів та мигдалевої пасти. Зверху паастол покривається глазур’ю або цукровою пудрою.
Польща
Польська великодня баба (або бабка) дуже подібна до традиційної української паски в її дріжджовому варіанті. Польську бабу готують з пекарських або пивних дріжджів, іноді тісто заварюють киплячим молоком, додаючи сухофрукти. Верх бабки покривають глазур’ю або присипають цукровою пудрою.
Також на Великдень подають знаменитий мазурський торт (мазурек) – плаский пісочний корж, оздоблений зверху помадкою, кремом, горіхами або фруктами. А в Сілезії популярний свій великодній спеціалітет – шолдра (шодр, шолдр або мурзин). Це – несолодкий хліб із начинкою з шинки або ковбаси.
Португалія
Обов’язковим атрибутом великоднього столу в Португалії є фолар – великодній хліб, який може бути як солодким, так і м’ясним. На півдні Португалії, зокрема в місті Ольян, популярний солодкий варіант – так званий ольянський фолар: солодка випічка з листкового тіста, яка складається з семи шарів тіста з розтопленим цукром та корицею. У північних та східних регіонах випікають фолари з начинкою зі свинини, шинки та ковбас. На Вербну неділю португальські діти за звичаєм дарують своїм хрещеним матерям букетики фіалок, а на Великдень ті у відповідь пригощають своїх хрещеників фоларом.
Фінляндія
Традиційний фінський великодній десерт називається мяммі – це солодка густа каша з житнього борошна та житнього солоду, яку запікають у печі протягом кількох годин. Зазвичай її їли в Страсну п’ятницю холодною – цей день вважався надто урочистим, щоб розтоплювати піч. Сьогодні мяммі можна придбати в супермаркетах протягом року.
Чехія
У Чехії до святкового столу на Великдень подають мазанець та беранек. Мазанець – солодкий хліб із дріжджового тіста, зробленого на молоці та з додаванням яєць, цукру, ванілі, іноді – мускатного горіха. Беранек («баранчик») випікається також із солодкого тіста і має форму ягняти – традиційного великоднього символу.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО
