80
Депутати Київської міської ради на першому в новому році пленарному засіданні сесії вирішили не виносити на розгляд проєкт рішення «Про окремі заходи щодо збереження будівель та споруд, рік будівництва яких становить більше 100 років
За чергове перенесення розгляду цього питання на наступне засідання проголосувало більше половини від штатної чисельності депутатів.
Чому обранці киян відверто «футболять» важливе для міста питання, з’ясовував Каштан NEWS.
Історія питання
Проєкт рішення передбачає створення нормативно-правової бази для контролю за проведенням робіт у будівлях та спорудах, рік будівництва яких становить більше 100 років та які в розумінні Закону України «Про охорону культурної спадщини» не набули охоронного статусу. Його активне обговорення розпочалося в липні 2024 року після скандального знесення садиби Зеленських. А вперше багатостраждальний проєкт повноцінно спробували винести на розгляд наприкінці минулого року.
Однак тут варто нагадати, що перший проєкт рішення було напрацьовано ще в липні 2023 року — відразу після того, як забудовник зніс 200-річну садибу на вулиці Ярославській, 13 Б. Тобто документ фактично пролежав «під сукном» два роки.
Його з тих чи інших причин свідомо не виносили на розгляд депутатів. І ось на пленарне засідання, що відбулося перед Новим роком, нарешті вирішили включити до порядку денного й питання щодо захисту 100-річних будинків. Однак одразу знайшлися «ініціативні» депутати, які виступили категорично проти подальшого руху цього проєкту. Тому секретар Київради оголосив про перенесення розгляду питання на наступну сесію.
Вигідна “карта”
Так сталося, що проблема охорони 100-річних будинків у Києві потрапила до розряду спекулятивних. Адже за проміжок часу, який минув між сесіями, наближені до мера Віталія Кличка люди поспішили заявити, що питання, мовляв, уже опрацьовано, проведено консультації з усіма фракціями, тож проєкт буде проголосовано в сесійній залі за основу. Однак ще на етапі затвердження порядку денного надійшла пропозиція про вилучення проєкту рішення з переліку сесійних питань взагалі. Аргументували це тим, що нібито відсутній висновок однієї з профільних депутатських комісій.
У цьому контексті київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов звернув увагу на той факт, що на передостанньому пленарному засіданні сесії Київради в грудні минулого року, коли депутати намагалися внести питання на розгляд, під документом не було підписів про погодження від двох чи навіть трьох депутатських комісій. Однак це не завадило проєкту рішення потрапити до порядку денного.
Примітно те, заявляє Перов, що коли міській владі потрібно невідкладно ухвалити якісь «земельні» рішення, проєкти яких з’являлися буквально напередодні голосування, то такі питання досить часто вносили на розгляд без консультацій чи погоджень із профільними комісіями Київради. І це – доволі поширена практика: вносити на розгляд рішення «з коліс».
Чому так відбувається
На думку співрозмовника, у київської влади немає політичної волі, інтересу до збереження і захисту культурної спадщини міста. Адже фінансова доцільність від руйнування об’єктів культурної спадщини переважає політичні бенефіти від захисту пам’яток.
«Думаю, що в Київській міській раді і депутати, і міський голова добре розуміють цінність історичної культурної спадщини. Сам Віталій Володимирович живе в будинку, який є історичною пам’яткою. Вважаю, людина ніколи не жила б у тому місці, де їй було б незручно чи некомфортно. А отже, нашому меру цілком зручно і комфортно жити в пам’ятці історії та архітектури. Але він чомусь не готовий ділитися цим благом з іншими киянами, не готовий жертвувати інтересами якихось своїх бізнес-партнерів чи друзів, колег, оточення заради того, щоб зберігати історичну культурну спадщину», — переконаний Дмитро Перов.
Як можна зберегти старовину
Як неодноразово нам демонструвала історія, влада не любить гласності. А тому, переконаний пам’яткоохоронець, суспільний розголос і тиск — ось два основні маркери, які можуть допомогти в збереженні культурної спадщини столиці.
Власне, розмірковує Дмитро Перов, коли буде критична кількість людей, критичний запит від суспільства щодо зміни системи, вона сама почне поступово змінюватися.
Доречно згадати, що після протестів на тлі знесення садиби Зеленських влада пообіцяла її відновити, і будівлі таки надали статус пам’ятки. Також після протестів щодо некомпетентності Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА було ухвалено рішення з оновлення цієї структури. І тих людей, які лобіювали інтереси забудовників, прибрали.
Зрештою, також позитивно може вплинути на перебіг подій політичний вибір киян. Адже нині знову йдеться про відновлення в столиці районних рад, що теж буде впливати на міську й районну політики щодо захисту і збереження культурної спадщини.
Ну, а поки такі зміни не відбулися, схоже, не варто сподіватися на комплексне вирішення проблеми охорони пам’яток.
«Думаю, що це питання буде лежати без руху до моменту знесення або спалення в місті чергової історичної пам’ятки. Варто зрозуміти головне: жодних питань публічно-правового характеру в Київській міській раді не виноситься на розгляд, якщо немає погодження міського голови», — зауважив Дмитро Перов.
Проєкт потребує «рихтування»
Водночас дещо більше оптимізму щодо перспектив вирішення питання захисту 100-річних будівель має депутат Київради, голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко.
«Думаю, що для того, аби дійти до голосування, необхідно спочатку очистити Київську міську раду від всіх політичних заяв. Чому відбувається так, що ми до цього питання не доходимо? Тому що фракція «Європейська Солідарність» почала розповідати якісь нісенітниці і потім почалися якісь політичні розмови, політичні заяви, які постійно обговорюються, а господарські питання вже другу сесію поспіль не вирішуються взагалі», —прокоментував ситуацію Андрій Вітренко.
Водночас депутат наголосив, що зазначене рішення щодо збереження 100-річних будинків, яке подав спочатку Департамент охорони культурної спадщини КМДА, було «сирим», а тому його необхідно доопрацювати.
«Воно було максимально неякісним. Ми виступали зі своїми пропозиціями щодо вдосконалення цього рішення. Тому ми будемо вносити правки, щоб це рішення було дійсно робочим і дійсно захищало будинки. Адже в проєкті є деякі дискусійні моменти. Такі, наприклад, як особливі контрольні картки. А такої категорії взагалі в законодавстві не визначено», — зауважив депутат.
Андрій Вітренко переконаний, що Київська міська рада повинна якісно готувати проєкти рішень, обговорювати їх із депутатами, слухати всі «за» чи «проти», створювати робочі групи. Адже проєкти рішень, які виносяться на розгляд сесії, мають бути максимально прийнятними для киян.
Скільки ж часу за такої ситуації потрібно для ухвалення «100-річного» питання?
Андрій Вітренко налаштований доволі оптимістично:
«У нас на 20 лютого заплановано сесію. Думаю, що це питання буде стояти в порядку денному. Будемо дивитися, чи почув нас виконавчий орган і чи вніс він відповідні корегування».
Євген ДЕМ’ЯНОВ
