72
Протягом минулого року столичні посадовці дивували киян своїми вчинками
Практично щомісяця в Києві виникали гучні скандали, пов’язані з діяльністю представників міської влади та комунальних підприємств.
Каштан NEWS підбив підсумки найбільш гучних колотнеч, які впродовж 366 днів високосного 2024 року вирували в столиці.
Січень
Головним скандалом початку минулої зими стало продовженням пошуку винуватців потопу на станції метро «Деміївська». Ситуація навколо аварії не затихала впродовж всього січня. КМДА вирішила зіграти на випередження і оприлюднила первинні результати експертизи, що провела спеціально створена комісія. За попередніми висновками фахівців Науково-дослідної судово-експертної установи, причиною деформації тунелю між станціями «Деміївська» – «Либідська» начебто стали неякісні проєктні рішення та будівельно-монтажні роботи під час спорудження конструкції тунелю цієї ділянки. А посадовці «КП «Київський метрополітен» виконували всі необхідні регламентні роботи з утримання та експлуатації перегінного тунелю».
Як показав час, причина була зовсім в іншому…
Лютий
Цього місяця «відзначилася» Київрада. Вона вкотре продемонструвала зневажливе ставлення до старого Києва, віддавши з легкої руки під забудову історичну пам’ятку в центрі столиці — будинок Осипа Родіна.
Примітно, що сесія КМР ухвалила рішення, яким передала під забудову земельну ділянку на вулиці Олеся Гончара, 71, разом із історичним будинком. Цю двоповерхову будівлю площею 494,1 кв м було зведено за авторським проєктом архітектора Володимира Ніколаєва в далекому 1882 році.
Цікаво, що ухвалити скандальне рішення столичним депутатам удалося не відразу, а лише з третьої спроби: воно набрало підтримку лише 63 із 120 голосів.
Не менш по-зрадницьки щодо інтересів киян учинив і Господарський суд столиці. Своєю ухвалою він відмовив у задоволенні позову Офісу Генерального прокурора щодо скасування передачі під забудову пам’ятки археології національного значення — Китаївського городища, територія якого є археологічним комплексом, що розташований у східній частині Голосіївського лісу і складається з городища залишків давньоруської фортеці, курганного могильника, печер та поселення.
Березень
Наступний гучний архітектурний скандал спалахнув у березні, коли в Печерському районі столиці випадково відрили фундамент палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського. І все було б добре, якби через кілька днів після знахідки робітники не почали заливати історичні залишки бетоном. Щоправда, візит правоохоронців призупинив роботи, але після їхнього від’їзду будівельникам знову дали команду залити все бетоном. Археологів, як це передбачає в подібних випадках чинне законодавство, обстежити місце знахідки забудовник не допустив.
Однак справжнього масштабу загальноміського вибуху набула ситуація з викриттям статків керівника столичної підземки Віктора Брагінського та його родини. А через кілька днів журналісти-розслідувачі висвітлили нові факти фінансових комбінацій київського метрополітену: ідеться, насамперед, про сумнівні тендери на великі суми.
Ситуація дійшла до такого напруження, що мер Віталій Кличко був змушений заявити про плани щодо відсторонення Брагінського від посади. Однак той сам написав заяву про звільнення та склав повноваження депутата Київської міської ради.
Квітень
У цьому місяці справжнім каменем спотикання стала так звана Арка «Дружби народів», яка височіє на схилах Дніпра, в центрі міста. Річ у тім, що влада Києва вирішила не зносити її, незважаючи на те, що Мінкульт офіційно визнав арку такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а отже може бути демонтованою.
Як заявили в КМДА, сенс арки «переосмислено». А тому простір біля неї отримає нову концепцію. Однак для втілення «переосмислення» до цього часу в міському бюджеті не знайшлося коштів.
Ну, і як же бути без чергового скандалу навколо метрополітену? Цього разу він торкнувся станції «Поштова площа». Як стверджували тоді активісти, цей об’єкт перебуває на межі аварійності, оскільки не вживаються належні заходи з відкачування підземних вод, які почали просочуватися крізь конструкції і загрожувати черговим підтопленням. У ситуацію втрутилися народні депутати України, які створили спеціальну комісію й навіть виїжджали на місце події.
Поки всі розбиралися з підземкою, з’ясувалося, що в Києві на третьому році великої війни не існує єдиної структури, яка централізовано має відповідати за інформування мешканців про розташування бомбосховищ.
Травень
У середині місяця вода в центрі Києва вирішила вийти з-під землі на поверхню: труба великого діаметру двічі луснула з інтервалом у добу біля ТРЦ «Оушен Плаза» та рясно залила водою навколишню територію. Такою «випадковістю» зацікавилися правоохоронці. У результаті їм вдалося з’ясувати, що службовці КП «Київтеплоенерго» неодноразово здійснювали капітальну заміну магістрального трубопроводу та проводили гідравлічні випробування на вулиці Антоновича, але там усе одно відбувалися регулярні прориви та аварії у 2019, 2020, 2021 роках.
А поки розбиралися з трубою, з легкої руки Київського окружного адміністративного суду було знято статус памʼятки архітектури з комплексу «Пивоварні Шульца», які зведено в середині XIX століття на Голосіївському проспекті, 8. На їхньому місці благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Фонд національного добробуту Криму» хоче звести кримськотатарський культурно-освітній центр, у якому будуть школа, мечеть та культурно-діловий простір із музеєм, конференц-залою, кафе, гуртками і магазинами в національному стилі.
Цікаво, що справу за позовом забудовника слухали чомусь у закритому режимі, без участі інших зацікавлених у процесі сторін.
Червень
У перший місяць літа з’ясувалося, що на вулиці Богдана Хмельницького під прикриттям рекламного банера потайки провели будівельно-демонтажні роботи. Коли банер зняли, то за рекламною вивіскою відкрився реальний стан будинку Вольфсона: фасад споруди з правого боку просвічувався наскрізь, а дах — повністю зник. Після цього столичні активісти-пам’яткоохоронці закликали міську владу прибрати зі старих будинків всі подібні ширми та банери, щоб було видно, що за ними коїться.
Наступним у черзі скандалів став відкритий на Оболоні новий міст-хвиля — улюблене дітище міського голови. Зокрема, фахівці Київського еколого-культурного центру провели аудит і з’ясували, що на острові, який є заповідним та входить до регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови», незаконно зрубано під час будівництва майже 200 вікових дерев та 1000 кущів. Враховуючи це, екологи звернулися з відповідною заявою до компетентних органів.
Але, певно, найбільшого розголосу в столиці набула ситуація зі знищенням скульптурної композиції на Пейзажній алеї. Там, за повідомленням скульптора Костянтина Скритуцького, група людей серед білого дня демонтувала «Дівчину на подушках». Винних шукають досі.
Липень
Без перебільшення, апофеозом столичних скандалів липня можна вважати знесення садиби Зеленських. Вранці 19 липня до поліції Києва надійшло повідомлення, що на вулиці Олександра Кониського, 22, невідомі за допомогою важкої будівельної техніки знесли будинок, побудований наприкінці XIX століття. Як з’ясувалося, це було самоуправство. Така зухвалість здійняла хвилю обурення серед киян, і вже наступного дня під стінами мерії на Хрещатику, 36, відбулася акція протесту. Згодом на такий захід активісти збиралися щовихідні впродовж майже півтора місяця.
Такий перебіг подій не міг пройти поза увагою народних депутатів України. Серед іншого вони порадили керівництву КМДА переглянути доцільність перебування на займаних посадах чиновників Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. У міській державній адміністрації нардепів не почули.
Тим часом столична прокуратура спростувала січневі заяви чиновників КМДА та КП «Київський метрополітен», що причиною аварії на перегоні «Либідська» — «Деміївська» стало начебто неякісне будівництво тунелів між затопленими станціями.
Незалежні експерти встановили, що заходи з усунення потрапляння води в тунель із березня 2011 до грудня 2023 років здійснювалися без залучення фахівців, які б установили причини пошкоджень та надали рекомендації щодо їхнього усунення. Результатом таких висновків прокуратури стало оголошення про підозру двом посадовцям КП «Київський метрополітен», чия службова недбалість призвела до підтоплення тунелю.
Серпень
У перші дні місяця з’ясувалося, що тризуб, встановлений нещодавно на щиті монумента «Батьківщина-мати», почав іржавіти. Фахівці інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України провели технологічне обстеження герба, виявили незначні локальні недоліки та вказали на спосіб усунення дефектів,
А між тим у центрі скандальної уваги опинився «Екопарк Осокорки». З’ясувалося, що КП «Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд м. Києва» потайки розробило техніко-економічні обгрунтування для будівництва вулиці від проспекту Петра Григоренка до межі міста в Дарницькому районі. Цей проєкт передбачає, що вулиця розділить природно-заповідну зону «Екопарк Осокорки» на чотири частини.
Водночас в епіцентрі критики вчергове опинився міський голова Києва Віталій Кличко. Він по-солдатськи прямо відповів киянам, що вважає не аргументованими їхні тези, наведені в петиції, щодо недопущення взяття річки Либідь біля Залізничного шосе в бетонний колектор для зведення над нею шестисмугової автомагістралі. А паралельно Кличко порадив містянам «перспективну вісь громадської активності» перенаправити в інше русло: на розвиток ділянок річки Либідь, які можуть бути ревіталізовані.
Вересень
І знову виник гучний скандал навколо історичної пам’ятки: на вулиці Січових Стрільців, що в центрі Києва, забудовник почав розбирати будівлю Лук’янівської поліцейської дільниці, зведену ще 1901 року. Як зазначили активісти ГО «Спадщина», Департамент охорони культурної спадщини КМДА за три роки не зміг надати цій споруді статус памʼятки. Натомість Департамент територіального контролю видав забудовникові картку під назвою «ремонт будівлі».
У продовження архітектурної теми не можна не згадати доволі дивну ініціативу Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Адже його співробітники цілком серйозно закликали киян допомогти… розібрати залишки знищеної в липні забудовником садиби Зеленських.
Однак справжнім шоком для киян стала інформація про те, що на столицю Десною суне пляма нечистот, які злили в притоку цієї річки росіяни. Брудна вода пройшла понад 300 кілометрів, минула Чернігівську область і вже дійшла до Київської. Втім найгіршого не сталося, і нечистоти вдалося нейтралізувати.
Жовтень
Безумовно, на перше місце умовного «п’єдесталу шани» цього місяця можна сміливо поставити заступника голови КМДА Володимира Прокопіва. Адже журналісти-розслідувачі Bihus.Info. оприлюднили матеріал про те, як його двоє його друзів через приватні компанії «раптово» отримали у власність щонайменше шість об’єктів нерухомості, які раніше належали місту. А перед цим, за збігом обставин, друзі відзначилися тим, що допомогли родині Прокопіва задешево отримати елітне житло.
Між тим, дивлячись на старших, у погані дорослі ігри вирішили пограти й діти. Столичні правоохоронці встановили особу, яка вдень 9 жовтня на станції метро «Арсенальна» кинула у вагон потяга предмет, схожий на вибухівку, чим тимчасово паралізувала роботу підземки на окремій ділянці. З дитиною та її батьками правоохоронці провели відповідну профілактичну бесіду.
І знову «прославився» київський метрополітен. За висновком Державної аудиторської служби, його посадовці невиправдано переплатили майже 160 мільйонів гривень за послугу транспортування 60 вагонів, отриманих у дар від Польщі. Реальна ринкова вартість такого перевезення становить не більше 30 мільйонів гривень.
Листопад
Київські суди продовжують грати на користь столичних забудовників. Цього разу відзначився Верховний Суд України. Він своєю ухвалою визнав законним знесення садиби Зеленських. І це — попри те, що вона отримала статус памʼятки історії та архітектури. А згідно із законом, єдиним дозволеним видом робіт на таких об’єктах є виключно реставрація. На думку захисників столичних старожитностей, таке рішення суду може вплинути на формування правозастосовчої практики та створити прецедент для руйнування інших пам’яток Києва.
Несподівано до скандалу потрапив київський крематорій. Державна екологічна інспекція Столичного округу нарахувала йому претензію за забруднення довкілля на 122,6 млн гривень.
За оцінками екологів, саме такою є сума збитків, які ритуальна служба завдала державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин у повітря впродовж останніх майже п’яти років.
В останній день осені кияни провели акцію протесту під будівлею КМДА з метою спонукати міську владу збільшити в столичному бюджеті наступного року видатки на потреби Збройних Сил України — замість марнотратства на різні будівельні проєкти, які можна було б реалізувати після перемоги України у війні.
Грудень
Згадаємо неприємну історію про огорожу Байкового цвинтаря: на місці знесеної під виглядом реконструкції частини старого цегляного паркану розпочалося будівництво невідомої споруди. Тому небайдужі мешканці столиці закликали міську владу припинити руйнацію та зберегти унікальну огорожу, якій уже виповнилося понад сто років.
Під завісу року Північний апеляційний господарський суд ухвалив розірвати договір оренди земельної ділянки в Пущі-Водиці, на якій почали будувати котеджне містечко замість обіцяної реконструкції бази відпочинку. Тепер ділянку мають привести у первісний стан, демонтувати 13 об’єктів незавершеного будівництва, в які хтось уже вклав чималі гроші.
Тим часом представник столичної інтелігенції також потрапив у скандал. Ідеться про професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микиту Василенка:в соцмережах поширювалося відео, в якому він озвучив свою думку стосовно українських жінок, чим обурив суспільство. Як з’ясувалося, це була вже не перша скандальна заява цього викладача — раніше Василенко на проросійських майданчиках просував російські наративи. Згодом у КНУ заявили, що розривають із цим викладачем трудовий контракт.
Отже, такими були головні, на нашу думку, київські колотнечі 2024 року.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
