657
Додаткові ресурси направляються для допомоги постраждалим
Вранці 28 серпня російсько-терористичні війська здійснили масштабний повітряний наступ на Київ.
Загалом агресори розгорнули по всій території України понад 600 снарядів, включаючи ракети та ударні безпілотники. Як повідомляють Повітряні сили , серед них: 598 ударних безпілотників типу «Шахед», дві гіперзвукові ракети «Кинжал», 9 балістичних ракет «Іскандер» та 20 крилатих ракет Х-101.
Українські сили оборони успішно перехопили 563 безпілотники «Шахед» разом із дронами-пастками, однією ракетою «Кинжал», 7 ракетами «Іскандер» та 18 крилатими ракетами Х-101.

Обстріл Києва розпочався о 21:30 і тривав дев’ять годин до 6:30 ранку, а близько 7:00 ранку про додаткові вибухи повідомили.
Кореспондент BBC спостерігав наступний удар безпілотника на світанку поблизу житлових будинків, які вже були пошкоджені вночі.
Численні житлові комплекси зазнали серйозних руйнувань, зокрема один у Дарниці, де обвалилася ціла секція будівлі.
Станом на 14:30 серед жертв було 18 загиблих (четверо неповнолітніх) та численні поранення (серед яких 10 дітей).
У постраждалих районах активовано центри реагування на надзвичайні ситуації.

Скоординовані зусилля з реагування на надзвичайні ситуації
Голова KMVA Тимур Ткаченко заявив у Telegram, що рятувальні, комунальні та енергетичні бригади співпрацюють у режимі реального часу для ліквідації наслідків. Координація поширюється на Київську обласну владу, особливо після ударів по медичних закладах Подільського району.
«Пріоритетність допомоги залишається критично важливою — як у сфері відновлення документів, так і в логістичній підтримці. Тільки в Голосіївському районі пошкоджено 80 будівель. Ми пришвидшуємо розподіл матеріалів з резервів, щоб пришвидшити відновлення», — наголосив Ткаченко.

Мобільні підрозділи міністерств міграції та внутрішніх справ допомагають мешканцям з відновленням документів та усуненням втрат, пов’язаних з транспортом. Комунальні служби надають пріоритет відновленню газо- та електропостачання в постраждалих зонах.
«Техніки «Київгазу» вирішують проблеми з постачанням газу. Електропостачання буде відновлено після завершення перевірок безпеки», – додав Ткаченко.
Огляд впливу на інфраструктуру у Києві
Значних пошкоджень зазнали приміщення Місії ЄС, офіси Європейського інвестиційного банку та штаб-квартири банків «Кредит Дніпро» та «ОТП».

Сортувальний центр «Нової пошти» зазнав обстрілів (троє працівників поранено). За словами Олександра Перцовського з «Укрзалізниці», обстрілом став поїзд «Інтерсіті», що курсував за маршрутом Київ-Харків. Незважаючи на обстріли, залізничні перевезення продовжували використовувати нещодавно відремонтовані вагони.
Ударами були порушені культурні заклади, книгарні Readeat та KnygoLend. Під час тривоги понад 24 000 мирних жителів шукали притулку на станціях метро.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга поділився фотографіями, на яких видно офіси місії ЄС з розбитими вікнами та структурними пошкодженнями.

«Це вимагає глобального осуду, не лише з боку ЄС. Дії Росії суперечать дипломатичним мирним зусиллям», – стверджував Сибіга.

Глобальне засудження російської агресії
Міжнародні лідери та дипломати засудили напади через соціальні мережі та офіційні заяви, як повідомляє Укрінформ .
Верховний представник ЄС Кайя Каллас заявила в ефірі X: «Удари Росії є насміханням над мирними зусиллями. Поки світові лідери домагаються діалогу, Москва відповідає насильством».
«Це являє собою навмисну ескалацію», – наголосила вона.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево зазначив: «Напади на сайти ЄС та Британської ради свідчать про зневагу Москвою до миру».
Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал зазначила: «Жорстокість Путіна спрямована проти цивільного населення далеко від зон конфлікту. Це підтверджує його неприйняття мирних рішень».

Президент Європейського парламенту Роберта Мецола засудила удари як «безглузду агресію», тоді як президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про майбутні санкції: «Наш 19-й пакет санкцій посилить тиск на Росію».
Голова представництва ЄС Катаріна Матернова охарактеризувала напади як тероризм, а не війну. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав до посилення військової підтримки України, назвавши удари по дипломатичних об’єктах «символічним посланням».
«Дії Росії вимагають рішучих контрзаходів: посилення санкцій, прискорення поставок озброєнь», – заявив Будріс.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе попередив: «Кожен удар ще більше віддаляє мир». Міністерство закордонних справ Норвегії високо оцінило стійкість України, вимагаючи негайного припинення бойових дій. Нідерландські чиновники засудили напади Росії на цивільне населення, наголосивши: «Посилення санкцій та підтримка залишаються вкрай необхідними».

«Путін послідовно обирає насильство замість діалогу. Ми повинні посилити оборону України та економічний тиск на Росію», – заявили нідерландські чиновники.
Богдан ТУР
Пов’язане висвітлення : Жертви та руйнування внаслідок авіаудару по Києву (оновлення в реальному часі)
