Головний архітектор Києва про конфлікти зелених зон: від Осокорків до Солом’янського парку

Головний архітектор Києва: про конфлікти довкола зелених зон та шляхи їх вирішення

Київ стикається з численними конфліктами щодо забудови зелених зон. Головний архітектор міста Олександр Свистунов у інтерв’ю “Хмарочосу” розповів про причини цих суперечок, обмеженість повноважень та шляхи вирішення проблем.

Про повноваження та комунікацію

Основною проблемою в українських містах, включно з Києвом, Олександр Свистунов називає комунікацію, особливо з громадою. До 2011 року існували процедури громадських слухань та обов’язковий розгляд проєктів на містобудівній раді.

Це дозволяло прозоро обговорювати майбутні будівництва та враховувати інтереси мешканців.

Нині містобудівна рада має лише рекомендаційний характер. Головний архітектор може висловлювати свою думку, але його рішення та рекомендації ради не є обов’язковими до виконання. Через законодавчі прогалини, Свистунов дізнається про деякі проєкти лише з відкритих джерел, як і інші кияни.

Важелі впливу міста на забудовників

Департамент містобудування та архітектури видає містобудівні умови та обмеження, що є вихідними даними для проєктування. Цей документ визначає, що може бути збудовано на певній території відповідно до містобудівної документації та обмежень.

Однак, після отримання цих умов, забудовники часто не повертаються до департаменту для обговорення архітектурної якості та взаємодії проєкту із середовищем. У випадку зелених зон, де виникають конфлікти, головний архітектор має обмежені важелі впливу, якщо забудовник не звертається до містобудівної ради.

Шляхи запобігання конфліктам

Діалог, що починається з конфлікту, ускладнює пошук рішень. Архітектор, за словами Свистунова, має шукати компроміс між інтересами замовника та громади, пояснюючи, що ігнорування позиції людей може поставити під загрозу реалізацію проєкту.

Важливо, щоб нові об’єкти не шкодили вже сформованому середовищу, а навпаки, відігравали більшу соціальну роль. Архітектори закликають забудовників приносити свої проєкти на розгляд містобудівної ради для фахового обговорення.

Найпрозорішим механізмом вирішення конфліктів є архітектурний конкурс, де громада та фахівці залучаються до формування умов. Це дозволяє отримати об’єкт, який відповідає вимогам усіх сторін.

Свистунов виступає за повернення обов’язкових громадських слухань на законодавчому рівні. Також важливою є екологічна оцінка, яка повинна передувати розробці містобудівної документації, особливо для територій, розташованих у природних чи захисних зонах.

Розбір кейсів

Екопарк Осокорки vs ЖК H2O

Конфлікт навколо Екопарку Осокорки завершився відмовою від забудови цієї рекреаційної зони панельними 25-поверховими будинками. Головний архітектор підтримав варіант малоповерхової забудови та створення відкритої рекреаційної зони.

Поточний варіант є компромісом, де збережено озеро та зони для прогулянок. Свистунов наголошує на необхідності делікатного входження в середовище, особливо на рекреаційних територіях, де головною цінністю є природне середовище.

Сквер імені Павла Тичини на Березняках

Ситуація зі сквером на Березняках, де пропонується 26-поверхова будівля, є прикладом конфлікту громади та забудовника. Частина ділянки відведена під житлову забудову, інша — у зеленій зоні.

Оцінка таких проєктів має базуватися на законодавстві та професійній оцінці об’ємно-просторової композиції, а не лише на принципі “подобається — не подобається”.

Літературний сквер на Гончара

Багаторічна історія конфлікту навколо Літературного скверу пов’язана з питаннями охорони зелених зон та заїзду до будівлі, що зачіпає територію скверу.

Важливо, щоб правила були прогнозованими, і забудовники не стикалися зі змінами умов реалізації проєктів.

Солом’янський парк

Департамент надавав документи відповідно до чинного законодавства, базуючись на затвердженому детальному плані території 2015 року. Встановлення меж парку не належить до повноважень Департаменту містобудування та архітектури.

Війна суттєво зашкодила планам реконструкції парку. Департамент діє прозоро, аргументуючи прийняті рішення.

Схили Юрковиці на Подолі

Проєкт забудови схилів Юрковиці та ЖК “Ріхерт & Парк” було зупинено, а земельна ділянка, ймовірно, перейшла до іншого власника. За генеральним планом це територія громадської забудови.

Свистунов підтримує роботу з громадою та створення якісного громадського простору, порівнюючи з парком “Наталка”. Важливо шукати збалансоване рішення, яке відповідає законодавству та враховує інтереси всіх сторін.

Місто як стримувач апетитів забудовників

Київ має розвиватися комплексно, з необхідною соціальною, транспортною та інженерною інфраструктурою. Проблема виникає, коли економіка проєкту визначає якість середовища, що призводить до спрощення архітектурних рішень та скорочення соціальної інфраструктури.

Місто повинно встановлювати чіткі правила та забезпечувати баланс між інтересами інвестора, громади та якістю міського середовища. Головним критерієм має залишатися якість створеного міста.

За матеріалами hmarochos.kiev.ua.