255
Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Поворозник врятував Богдана Чорнія від «удару»
У місті вже давно працює Київське інвестиційне агентство. Це одне зі збиткових комунальних підприємств КМДА. Тим не менш, воно дороге серцю міської державної адміністрації, хоча й не справляється зі своїм основним завданням – залученням інвестицій у розвиток Києва.
Рік за роком вони шукають тут стратегічні «золоті» фінансові надходження, але вперто оминають місто стороною.
Підприємство очолює Богдан Чорний, депутат Київської міської ради (фракція УДАР). Чорний входить до команди мера Кличка. Можливо, цим також пояснюється лояльне ставлення до нього в КМДА. Саме про це наш матеріал.
Підсумок: у 2024 році відбулося засідання Комісії при Київській міській державній адміністрації з аналізу фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств за перше півріччя 2024 року. Комісія виставила оцінки всім керівникам комунальних підприємств, які подали звіти – або хороші, або незадовільні.
Вірність «своїм»
Однак керівництво інвестиційного агентства З якоїсь причини не було проведено жодної оцінки та не порушувалося питання про звільнення керівника підприємства. Хоча вони заслуговували на незадовільну оцінку, оскільки було озвучено чимало серйозної критики . Зокрема, за півроку план рентабельності виконано лише на 50 відсотків. Фактичний дохід склав три мільйони гривень. Роками міська громада не бачила реалізації соціально значущих інфраструктурних та інших проектів. Одного разу мер Віталій Кличко навіть дозволив собі легку критику, заявивши, що Київське інвестиційне агентство має працювати ефективніше та створювати кращі умови для інвесторів.
Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник, який головував на Комісії під час розгляду звіту інвестиційного агентства, запропонував не оцінювати керівника підприємства, а робити це за результатами року.
Минув рік. 4 березня 2025 року міська державна адміністрація оголосила на своєму офіційному вебсайті:
«Протягом березня відбудуться засідання комісій з оцінки ефективності діяльності комунальних підприємств у всіх сферах життєдіяльності міста за 2024 рік. Будуть оцінені звіти про виконання фінансових та стратегічних планів розвитку, а також ключові показники ефективності, подані комунальними підприємствами.
Зокрема, вони оцінюватимуть раціональне використання коштів під час закупівель, рівень планування та ефективного освоєння капітальних вкладень для придбання основних засобів підприємства.
«За результатами засідань комісії протоколи з рекомендаціями щодо покращення роботи комунальних підприємств будуть направлені до Департаменту комунального майна міста Києва та Департаменту економіки та інвестицій».
Нас цікавить, яку оцінку було надано керівництву інвестиційного агентства.
У відповідь на інформаційний запит редакції директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник повідомила, що результати роботи керівництва інвестиційного агентства за результатами року взагалі не оцінювалися.
Дуже дивно. Це якась нова модель управління? І що має думати територіальна громада міста про ефективність роботи міських керівників? Немає жодної інформації про те, чи справляється адміністрація інвестиційного агентства з поставленим перед нею завданням, чи ні.
Цікаво, чого варті слова першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника, який запропонував дати оцінку Богдану Чорнію та його команді за результатами року. Виявляється, що є винятки з правил. Бо Чорній — депутат Київської міської ради від політичної партії «УДАР» Віталія Кличка? Очевидно, що окремі посадовці з команди Кличка не можуть отримувати незадовільні оцінки, навіть попри недоліки в їхній роботі.
До речі, Київське інвестиційне агентство – це комунальне підприємство, підпорядковане Департаменту економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. Його головним завданням є забезпечення зростання інвестиційного потенціалу Києва та реалізація соціально значущих інфраструктурних та інших проектів.
Де ж це «зростання»? Kashtan NEWS ставив це питання раніше у своїх матеріалах на цю тему. Директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник у своїй відповіді редакційній колегії зазначила, що
«Через російську збройну агресію та ризики для безпеки, економічні виклики, з якими стикається столиця, інвестиційна активність власників приватного капіталу значно знизилася».
Можна погодитися, що війна поклала край багатьом економічним планам. Водночас столична громада роками не бачила системної реалізації соціально значущих інфраструктурних та інших проектів, які могли б дати потужний поштовх розвитку міста.
Якщо ми відкриємо Інвестиційний паспорт Києва , який був підготовлений ще до масштабної війни, то дізнаємося про «приклади масштабних інвестиційних проектів, що реалізуються». Один з них – «комплекс заходів щодо покращення та облаштування зупинок громадського транспорту в Києві». Це передбачає «приведення всієї інфраструктури на зупинках громадського транспорту до єдиної архітектурної форми». Серед іншого, на кожній зупинці буде встановлено електронне інформаційне табло. Принаймні так обіцяли.
На жаль, зупинки вони будують равлицькими темпами. Вони побудували невелику кількість сучасних зупинкових комплексів і заспокоїлися. Вони називають різні причини, чому справи сповільнюються.
Але ми бачимо: місто не може обладнати всі зупинки громадського транспорту сучасними електронними інформаційними табло, навіть на ключових магістралях, біля станцій метро. На деяких зупинках, щоправда, такі табло є, але вони – лише крапля в морі.
Ще у 2021 році «Київпастранс» заявляв, що цього року планує встановити 1150 нових знаків. А де вони?
У 2023 році в місті було 126 електронних табло, обладнаних 54 зупинками та 19 станціями легкорейкового транспорту. Чотири з них не працювали через проблеми з електропостачанням. Вісім табло не працювали, оскільки потребували модернізації.
«Стратегічні проекти» – це просто яскраві картинки
Дуже цікавим є розділ «Стратегічні проекти» в Інвестиційному паспорті Києва. Міська влада запланувала будівництво канатної дороги. «Проект передбачає будівництво трьох станцій («Поштова площа», «Арка Свободи Українського народу», «Труханів острів») канатної дороги загальною протяжністю 1,1 км з можливістю подальшого продовження до Гідропарку та лівого берега Києва протяжністю 5 км». Орієнтовний бюджет проекту становить 520 мільйонів гривень.
Чому інвестори не поспішають вкладати кошти у будівництво цієї диво-магістралі? Міські чиновники не люблять говорити на цю тему. Однак про реалізацію інших грандіозних ідей чиновники воліють мовчати. Ось читаємо в Інвестиційному паспорті міста, що в Деснянському районі планується створити промисловий хаб «Київська бізнес-гавань». Через скільки десятиліть тут з’явиться промисловий кластер? Невідомо. Все це можна назвати хорошими проектами. А висновок можна зробити такий: механізм залучення інвестицій в економіку Києва серйозно дає збій. І причина тут не лише в повномасштабній війні.
Богдан ТУР