123
Модерністська будівля може зникнути з мапи столиці або потрапити до розряду «червонокнижних»
Черговий «архітектурний» скандал може спалахнути в Києві, якщо ситуацію вчасно не владнають у КМДА: забудовники поклали око на Залізничний ринок, відомий серед киян як «Шайба», що в Солом’янському районі столиці.
Каштан NEWS вивчав ситуацію.
Історія
Будівлю Залізничного ринку було зведено 1973 року за проєктом архітекторок Алли Аніщенко та Наталії Чмутіної, які є одними з небагатьох представниць епохи київського модернізму.
Будівництво здійснював теперішній «Київміськбуд».
Будівля «Шайби» має круглу форму діаметром 52,4 метра. Ринок розрахований на 140 торгових місць. Авторки проєкту обгрунтували під час розробки таку форму свого проєкту тим, що коло є оптимальним рішенням для критого торговельного закладу. По-перше, будівництво обійдеться вдвічі дешевше, ніж традиційна залізобетонна конструкція, а по-друге, в круглій формі кожне торгове місце отримає більшу корисну кубатуру. Практика показувала, що ринки подібної конструкції можуть умістити до 500 торговельних місць.
Крім того, подібне архітектурне рішення дозволяє ощадливо використовувати міську територію за рахунок розміщення приміщень на трьох рівнях — цокольному, першому поверсі і на балконі. Варто зазначити, що в цій будівлі застосовано рідкісний приклад вантової конструктивної схеми даху.
Після введення в експлуатацію ринок міняв своє призначення: наприкінці 1980-х він був магазином «Океан», у 1990-х роках – Київською універсальною біржею, а з 2000-х його облаштували під супермаркет «Велика кишеня». Однак через закриття підземного переходу від Центрального залізничного вокзалу на вулицю Липківського магазин став незручним для використання, і 2021 року його закрили.
З тих пір будівля стоїть покинутою. Хоча три роки тому вона прогриміла на весь світ: у січні 2022-го відомий український попгурт “Калуш” тут записав свій кліп на Євробачення. А пісня “Стефанія”, на яку був знятий кліп, стала переможцем того музичного євроконкурсу в італійському Турині.
Всевидяче око городян
Однак, як відомо, жодна популярність у нас не збереже від зазіхань забудовників. Все почалося з того, що нещодавно місцеві мешканці забили на сполох: навколо будівлі ринку почав з’являтися паркан. Про цю подію городяни поінформували столичних активістів-пам’яткоохоронців, надіславши їм для підтвердження відповідні світлини.
«Я з’їздив, подивився, — згадує київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов, — дійсно, на місці вже стоїть зелений паркан, на ньому відсутній паспорт об’єкта, картка на порушення благоустрою».
За словами Перова, що відбувається всередині приміщення — нині зрозуміти неможливо. Видно лише, що здійснюються якісь внутрішні роботи. Які саме — складно сказати, оскільки вікна ринку забито. Помітно також, що на території перебувають будівельники. Проте люди, які працюють по той бік паркану, на будь-який контакт із «зовнішнім» світом не йдуть.
«Зараз на об’єкті будівельної техніки не спостерігається, але щось таки там відбувається, — зауважив Дмитро Перов.
Що кажуть чиновники
У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА на запитання активістів лише відповіли, що нині будівля ринку не належить до жодного пам’яткоохоронного реєстру: ні до переліку пам’яток Києва, ні до Державного реєстру пам’яток України. Тому, відповідно, контроль за роботами, що там ведуться, не є компетенцією профільного департаменту КМДА.
Однак поки не все так погано.
Як розповів Дмитро Перов, зазвичай Департамент охорони культурної спадщини КМДА не дуже поспішає брати під охорону нові історико-архітектурні об’єкти. Але в цьому випадку днями він погодив картку виявлення нового такого об’єкта.
«Нам дали можливість підготувати облікову картку на включення Залізничного ринку до переліку пам’яток міста Києва. І зараз на основі історико-культурних досліджень, які проводилися раніше, у 2021 році, будемо формувати облікову документацію для подальшої її передачі на розгляд Департаменту», — сказав Перов.
Тобто, додав він, чиновники дали зрозуміти, що вони не проти зробити «Шайбу» історичною пам’яткою з наданням їй охоронного статусу. А для того, щоб не гаяти час і не втратити можливість (раптом у Департаменті передумають?), активісти-пам’яткоохоронці поставили собі завдання: впоратися з паперовою роботою максимум за два тижні.
«Взагалі Департамент, якщо робить це самостійно, то витрачає на таку роботу пів року або рік. А ми постараємося за два тижні», — запевнив активіст.
Чим важливий статус
Зважаючи на можливий негативний перебіг подій, зауважив Дмитро Перов, представники громадськості зацікавлені в тому, щоб якомога в стислі терміни завершити розробку документів і передати їх до Департаменту для надання будівлі охоронного статусу. Тоді можна буде якось впливати на роботи на території ринку і таким чином захистити його від можливого знесення чи перебудови.
Чи зможе стати нинішня конструктивна позиція Департаменту охорони культурної спадщини КМДА своєрідним запобіжником того, що хтось зацікавлений не вдарить у «шайбу»?
«Думаю, що доля цього об’єкта вже набуває резонансу, а тому найближчим часом (не можу, звичайно, загадувати напевно) його зносити не будуть. Думаю також, що Департамент охорони культурної спадщини є зацікавленим, щоб надати будівлі охоронний статус, убезпечити її від зазіхань забудовників і показати в такий спосіб свою роботу», — висловив сподівання активіст.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
