Інформаційні матеріали про основні цінності будуть розміщені на вокзалах у центрах надання адміністративних послуг, урядових та міських будівлях як у столиці, так і в інших містах.
Шість базових цінностей Європейського Союзу. Ініціатива уряду.
Кампанія EUКраїна здійснюється за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні.
1. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА
Мірилом демократії є закон. Ухвалений в інтересах громадян, один для всіх і безпристрасний.
Коли в демократичній державі закон починає свою роботу, він не зважає на те, скільки в тебе грошей. Який твій соціальний статус. Чи працює твій кум в поліції (прокуратурі, податковій, уряді…). Правосуддя має бути однаковим для усіх.
В Україні довгий час були проблеми зі справедливістю. Всі ніби були рівні — але дехто був «рівнішим». Гроші та посада часто «рішали» питання з законом.
Але і наша держава поступово змінюється на краще. Повільніше, ніж хотілося б, долаючи шалений опір старої системи, але ми реформуємо суди, поліцію, прокуратуру. Посилюємо антикорупційні органи.
Це відбувається зокрема завдяки європейській інтеграції. Адже Європейський Союз, в якому ми бачимо майбутнє України, базований на верховенстві права. На неупередженому правосудді. На єдиних для всіх правилах. І тому верховенство права є однією з 6 базових цінностей ЄС.
За ініціативи Віцепрем’єр-міністерки з європейської та євроатлантичної інтеграції України і за підтримки European Union in Ukraine
ми починаємо інформаційну кампанію EUКраїна, яка простими словами розповість про те, як євроінтеграція змінює на краще життя українців. Як закон стає одним для всіх, і як верховенство права перетворюється на норму нашого життя.
Право і закон — не тільки про суди чи правоохоронну систему. Право і закон — це в першу чергу про світогляд. Про те, наскільки ми самі готові слідувати єдиним для всіх правилам. Щоб наступного разу в заторі не виникла спокуса об’їхати його смугою громадського транспорту. Можливо, це не спрацює з першого разу. Але врешті-решт, коли всі почнуть робити так само, закон почне працювати. Для всіх. Від малих справ і до великих.
2. РІВНІСТЬ
«Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах». Ми настільки звикли до цього твердження з Конституції України, що часто сприймаємо його як білий шум. Так, в нашій країні, на щастя, не зустрінеш табличок типу «Кріпакам вхід заборонено!» або «Місця тільки для білих». Але хіба рівність лише про це?
Середня зарплатня жінки в Україні на 30% менша ніж чоловіка — спеціаліста такого ж рівня.
В нашій країні живуть люди, які роками не виходили на вулицю. Просто тому, що в їхніх будинках відсутні пандуси чи спеціальні ліфти для людей з обмеженими можливостями. І якщо в тебе є інвалідність, яка змушує пересуватися на візку — то в більшості випадків ти опинишся затиснутим в межах квартири, не маючи фізичної змоги подолати сходинки вниз і вгору.
Зрештою, коли чиновник натякає на «подяку за сприяння» — це теж порушення рівності, адже державні послуги мають надаватися без жодних додаткових «подяк».
Справжня рівність усуває будь-яку дискримінацію, за будь-якою ознакою. Саме на цій умові будуються цивілізовані суспільства, де створюються належні умови для всіх. І саме тому рівність є однією з 6 базових цінностей Європейського Союзу.
Коли в кафе ви бачите окрему вбиральню для людей з інвалідністю; коли сексистські жарти в колективі перестають сприйматися як належне; коли замість того, щоб погоджуватися давати хабар ви повідомляєте про порушення з боку представників влади — це все є ствердженням рівності. Тим, що робить нашу країну цивілізованою, робить нас європейцями.
3. ПОВАГА ДО ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ
Студентів побив «Беркут»», — сказала йому дружина зранку крізь сльози. — Що будемо робити?». «Поїду на Михайлівську», — відповів він. На площі в центрі Києва збиралося стихійне віче, яке згодом отримає назву Революція Гідності або Євромайдан.
В українців — як і в будь-якої іншої нації — є свої особливі риси. Ми терплячі, іноді аж занадто. Але обурюємося, коли хтось зазіхає на нашу гідність. І це, можливо, найбільш європейська риса нашого національного характеру.
Саме з відчуття власної гідності народжується демократія і верховенство права, рівність і свобода. І саме тому повага до людської гідності стоїть першою серед базових європейських цінностей. Першою серед рівних.
Гідність має багато вимірів. Це не лише відсіч знахабнілому диктатору. Це також медична реформа, щоб українці отримували належну медичну допомогу. Це електронні державні послуги, щоб не доводилося стояти в чергах. І належні умови праці та соціальний захист незахищених верств. І навіть зручні класи й нормальні туалети в школах, тому що відчуття гідності у великому починається з гідності у «дрібних» побутових речах з дитинства.
4. ПОВАГА ДО ПРАВ ЛЮДИНИ
Щоб отримати довідку, спочатку принесіть довідку, що вам потрібна довідка! І взагалі Віра Іванівна на обіді, а Петро Миколайович зайнятий. Неробочі години — приходьте наступного тижня.
Кожний із нас стикався з такими проявами бюрократії та абсурду. У спадок від Радянського Союзу Україні дісталася монструозна чиновницька машина. Вона перетворювала буденне отримання державних послуг на квест, де треба улеститити «Миколайовича» та заслужити прихильність «Іванівни».
Ця машина не просто відбирала години нашого життя і змушувала відчути свою меншовартість. Вона демонструвала байдужість до людини та її потреб.
Повага до прав людини — одна з шести базових цінностей Європейського Союзу. Адже влада, яку ми обрали завдяки інструментам демократії, верховенству закону, свободі та рівності зобов’язана захищати нашу гідність, свободу і наші права.
Повага до прав людини — це здатність вільно розпоряджатися своєю власністю. Це рівність жінок та чоловіків. А ще це можливість просто та зручно отримувати якісні державні послуги — без квестів по збиранню довідок.
Тому що бігати мають дані, а не люди.
5. СВОБОДА
Деренчливі трамваї, іржаві автобуси, напхані напхом маршрутки… Хіба на цьому мають їздити жителі сучасної європейської країни?
Цей допис про одну з базових цінностей Європейського Союзу, основу європейської цивілізації. І яка дуже близька нам, українцям. Це свобода.
Здавалося б, до чого тут транспорт?
Перевізник міг би випустити розбитий автобус на маршрут, так же, як, скажімо, виробник молока міг би додати антибіотики в свою продукцію. Це ж бо їхня свобода. Але ця «свобода» впирається в загрозу суспільній безпеці, в ризик для життя та здоров’я людей. Тому право на якість, на зручність, на безпеку — в їхньому широкому сенсі — є таким же проявом свободи, як і можливість вільно висловлювати свої думки чи їздити за кордон.
Ми користуємося застосунком Дія і знаємо, що наші персональні дані захищені. Українці навчаються в ЄС по програмі Erasmus+ і відчувають, що вони є членами єдиної європейської студентської спільноти. В нашій країні починають з’являтися якісні дороги, а в містах — зручний та безпечний транспорт. Це різні, такі «побутові», але надзвичайно важливі прояви свободи.
6. ДЕМОКРАТІЯ
Пам’ятаєте багатогодинні черги в державних установах, де треба було займати місце з шостої ранку? Постійне відчуття приниження, коли доводилося звертатися до чиновників, щоб зробити прості речі — зареєструвати шлюб, народження дитини, право власності?
Демократія — це не лише про вибори президента чи депутатів. Демократія — це в першу чергу про те, що громадяни мають право вимагати від обраної ними влади поваги до себе та своєї гідності. Вимагати того, щоб держава працювала в їхніх інтересах, задля їхньої зручності. І саме тому демократія є однією з 6 базових цінностей Європейського Союзу. Усвідомлення того, що демократична держава це сервіс, який ми, громадяни, найняли на роботу і оплачуємо цю роботу зі своїх податків.
Спрощений, людиноорієнтований доступ до державних послуг теж є частиною демократії. Кожного разу, коли ви реєструєтесь в електронній черзі ЦНАПу без «рєшал» і коробки цукерок; коли ви отримуєте необхідну довідку просто з дому через додаток «Дія»; коли в цьому ж додатку оформляєте допомогу при народженні дитини або відкриваєте ФОП — це означає, що держава виконує свою роботу — служить своїм громадянам. Це — євроінтеграція!
Детальніше про урядову інформаційну кампанію EUкраїна тут: https://association4u.in.ua/
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
