У ботсаду Києва почали квітнути азалії та камелії: фото

У оранжереях є 30 сортів азалії

У оранжереях Київського ботсаду що на Печерську (ботанічного саду імені М.М. Гришка) починають квітнути азалії та камелії.

У експозиції представлено 30 сортів азалії та 15 сортів камелії. Загалом колекція азалій та камелій НБС ім. М. М. Гришка за кількістю видів та сортів займає одне з провідних місць в Європі. Основу складають сорти азалії індійської, аналогів якої в такій кількості і якості немає в інших ботанічних садах України.

«У колекції збереглись рослини старих німецьких сортів селекції 20-30 років минулого століття. Їх ботсад отримав після війни, як репарації, і саме вони стали основою для створення нових сортів та гібридів уже нашої, київської селекції», — розповів провідний науковий співробітник, доктор біологічних наук Роман Іванніков.

Роман Вікторович зауважив, що зовсім не здивується, якщо оті давні німецькі сорти не збереглися на своїй історичній батьківщині. Водночас цими азаліями київський ботсад ділиться з іншими науковими закладами. Зокрема, їх вирощують у Криворізькому ботсаду, де завзяті фахівці та ентузіасти плекають ці рослини. У Києві ж продовжують піклуватися про сорти та гібриди, що були створені в ботанічному саду в 60-70-их роках.

«Нових сортів ми не реєструємо, хоча «матеріалу» стільки, що цілком можна це зробити. Наше головне завдання — зберігати біорізноманіття. Основний «пік» зі створення азалій у Києві припав в 60-ті роки ХХ століття. Особлива заслуга тут Світлани Приходько, яка започаткувала селекційну роботу та є автором 5-ти перших сортів: «Київський вальс», «Аленький цветочек», «Героям війни», «Вогник» та «Сузір’я», — пояснив науковець.

Він зауважив цікавий факт, що уважно придивившись навіть нефахівці можуть розрізнити «німецькі» та «наші» кущі азалій. Українські — розлогіші, із більшими та насиченішими квітами, а німецькі — компактніші, «зібраніші». Селекціонери працювали над їхнім виведенням не одне десятиліття і, навіть, століття. Крім того, у Німеччині дещо м’якший клімат і азалії у «горщиках» спокійно літували у парках панства.

Азалії досить примхливі. Походять предки цих рослин із підніжжя Гімалаїв, а, відповідно, звикли до прохолоди, кислих ґрунтів та м’якої талої води із льодовиків. В Україні ґрунти карбонатні, з великим вмістом кальцію, а вода часто жорстка, тому за межами оранжерей їм вижити вкрай важко. До слова, у ботсаду воду для поливу квітів не просто відстоюють, а спеціально готують, демінералізуючи, а потім збагачуючи поживними речовинами.

Скептично Роман Іванніков ставиться до азалій у горщечках, які є популярним подарунком на 14-те лютого чи 8-е березня. В умовах середньостатистичної квартири, де жарко і сухо, ці волого і холодолюбні рослини рідко коли виживають довше, ніж 3-4 місяці. Тому науковець радить милуватися квітами у комфортній (для квітів) обстановці — приходити у Ботсад.

До речі, піку квітування цьогоріч чекають через 2-3 тижні. Проте і зараз там неймовірно гарно. Переконатись у цьому можна переглянувши атмосферні фотографії Наталії Сухіної, яка люб’язно їх надала для публікації «Вечірньому Києву».

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *