Рішення пов’язане зі зникненням справ проти двох суддів Печерського районного суду.
Вища рада правосуддя (ВРП) доручила Раді суддів України та Державній судовій адміністрації перевірити роботу Печерського районного суду Києва. Це пов’язано зі зникненням справ двох скандальних суддів після того, як ВРП почала розглядати дисциплінарні скарги на них. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на «Слідство.Інфо».
Йдеться про суддів Печерського районного суду Києва Олега Білоцерківця та ліквідованого ОАСК Кирила Гарника. Одного підозрюють у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, іншого – у систематичному прийнятті сумнівних рішень.
19 серпня Вища рада правосуддя доручила Раді суддів України перевірити роботу Печерського районного суду Києва. Зокрема, вони мають оцінити здатність суду забезпечувати належний рівень правосуддя та незалежність суддів.
За словами члена Вищої ради правосуддя Романа Маселка, програш справ двома суддями, що в одній справі призвело до неможливості подальшого розслідування, може свідчити про «зловживання судом щодо приховування та знищення судових справ, що створює враження відсутності справедливого судочинства та можливості легкого уникнення відповідальності через програш справи».
Так, 29 січня 2025 року Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти Кирила Гарника, судді ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва.
Згідно зі скаргою, поданою проти нього, це пов’язано з тим, що під час зупинки автомобіля судді патрульною поліцією у 2022 році Кирило Гарник перебував у стані алкогольного сп’яніння. В результаті поліцейські склали на суддю адміністративний протокол, а справу передали до Печерського районного суду. Однак трохи пізніше – у 2023 році – суд своєю постановою повернув протокол поліції на доопрацювання. Після цього матеріали справи проти Кирила Гарника зникли, а версії поліції та суду суттєво відрізняються.
За словами представників Печерського районного суду, вони особисто передали матеріали справи поліцейському, коли той з’явився до суду – він забрав новий та старий протоколи. Керівниця апарату суду Наталія Ліннік також стверджує, що особисто передала матеріали справи поліцейському, але без запису його персональних даних. За її словами, поліцейський підписав супровідний лист, але де цей лист зараз знаходиться, керівник апарату не знає.
Водночас поліція стверджує протилежне. За їхніми словами, матеріали справи проти Кирила Гарника вони отримали в конверті, надісланому їм поштою судом, а коли відкрили його, виявили, що він порожній. «Таким чином, ні суд, ні поліція не мають матеріалів справи щодо судді. Тому розглянути протокол про адміністративне правопорушення було неможливо», – підсумував доповідач Роман Маселко.
Схожа історія сталася і зі справою Олега Білоцерківця, судді Печерського районного суду Києва. Так, минулого року Вища рада правосуддя порушила проти нього дисциплінарну справу за те, що Олег Білоцерківць ухвалив рішення, які можуть свідчити про «необґрунтоване затягування суддею розгляду справи про скасування повідомлення про підозру». Тоді дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя з’ясувала, що кримінальна справа, практика розгляду якої викликала скарги до Генеральної прокуратури ще у 2021 році, зникла.
Печерський районний суд повідомив Вищий адміністративний суд про неможливість встановлення місця розташування кримінальної справи. Також вони не змогли надати жодної конкретної інформації про результати відповідного службового розслідування, розпочатого для встановлення обставин зникнення справи, заявили під час засідання Вищого адміністративного суду.
Наразі Олег Білоцерківець продовжує виконувати обов’язки заступника голови Печерського районного суду столиці. Згідно з його уточненою декларацією за 2024 рік, за свою роботу він отримав понад 1,5 мільйона гривень зарплати від апарату суду, а також понад 70 000 гривень від Національної академії внутрішніх справ, де він викладає за сумісництвом.
Суддя Білоцерківець не вперше постає перед Верховним Судом правосуддя через свої рішення. Наприклад, він дозволив водіям у стані алкогольного сп’яніння уникнути відповідальності. Фонд Dejure писав, що Білоцерківець закрив лише 406 таких справ через закінчення термінів. Адвокати вибірково проаналізували 10% цих рішень і виявили, що суддя систематично затягував розгляд матеріалів справи, щоб допомогти порушникам уникнути будь-якої відповідальності.
Нагадаємо, Вища рада правосуддя звільнила суддю Окружного адміністративного суду Києва Олену Мазур за скоєння значного дисциплінарного проступку. Олена Мазур проходить у справі так званих «плівок Павла Вовка», якого цього тижня також звільнили з посади судді. «Дзеркало тижня» зазначає, що вона була серед суддів, які мали прийняти «необхідне» рішення в обмін на хабар, отриманий братом Вовка, а також входила до групи суддів, які разом з ним створили групу для захоплення влади.
До речі, Вища рада правосуддя вирішила звільнити з почесною відставкою суддю Апеляційного суду Києва Василя Олійника. Слуга Феміди відомий тим, що ухвалив рішення, яке зобов’язало ПриватБанк виплатити 7 млрд гривень на користь братів Суркісів. Також у 2012 році суддя разом зі своїми колегами отримав від держави безкоштовно земельну ділянку під Києвом, яку згодом продав.