Велика історія київської «швидкої»

Перше ЕКГ- обстеження на місці виклику київська тромбоемболітична бригада зробила першою в Україні

У наступному році київська «швидка» відзначатиме круглу дату з часу свого заснування — 120 років. Наразі ж медики вирішили розповісти про проміжні етапи цієї славної історії.

ПРОРИВ ДЛЯ КИЄВА

Чимало киян пам’ятають, що раніше на виклики до пацієнтів приїжджали спеціалізовані бригади: акушерські, педіатричні, дитячі реанімаційні, неврологічні тощо. А у 1961 році додатково було створено тромбоемболітичні бригади, які зробили справжній прорив в кардіологічній службі України, адже на той час спеціалізованих відділень у лікарнях, які б надавали ефективну допомогу пацієнтам з гострим інфарктом міокарда, в Києві не було.

Тромбоемболітичні бригади стали таким собі «швидкопомічним авангардом», своєрідною клінікою на колесах, у практиці яких траплялися навіть хірургічні успішні втручання на місці виклику.
З часом подібні бригади було об’єднано в центр, у складі якого працювала цілодобова лабораторія, прийом/передача електрокардіограм з місця виклику до спеціально створеного центру.

Перше ЕКГ- обстеження на місці виклику київська тромбоемболітична бригада зробила першою в Україні.

На світлині- робочі моменти тромбоемболітичних бригад — реанімація пацієнта, 70-і роки минулого сторіччя. У центрі доктор Я.Тайх. Праворуч — фельдшери Г.Піддубна та В.Калачов. Крайній зліва — санітар, прізвище якого не вдалося ідентифікувати.

ЛІКАРІ-НОВАТОРИ
Такі бригади складалися з лікаря-кардіолога, фельдшера техніка з електрокардіографії, фельдшера- лаборанта та санітара. Ініціатором та першим керівником спеціалізованої кардіологічної служби на Київській станції був Дмитро Зільберман.

Імена лікарів–новаторів «швидкої»: Елла Чечик, Яків Тайх, Іда Каменецька, Олександр Яновський, Михайло Білоус. Методично й практично долучилися до розвитку справи професори Українського НДІ кардіології імені Стражеска Ірина Слідзевська та Нона Гватуа.

Також біля витоків цієї унікальної служби стояла й головна лікарка станції Наталя Ленгауер, енергією та натиском якої цей складний механізм було приведено в дію. Вона сама виїжджала разом з бригадами на особливо складні виклики, аби побачити на власні очі, як надається допомога пацієнту. За цей внесок у вітчизняну медицину Наталя Ленгауер була нагороджена Зіркою Героя Соціалістичної праці.
Згодом київська станція швидкої медичної допомоги стала школою передового досвіду України, Радянського Союзу, на її базі працювали курси ВООЗ.

РОЗВИТОК

Столична медицина стрімко розвивалася. В лікарнях відкривались кардіологічні відділення, на базі Олександрівської лікарні (тоді ім. Жовтневої Революції) створили кардіологічний центр. А стаціонари оснащувались сучасною технікою. Починають працювати кафедри кардіології медуніверситету ім. Богомольця та НДІ кардіології ім. Стражеска.

Через деякий час навантаження на СТЕБи зменшується, а ефективність їх допомоги починає суттєво поступатися стаціонарним відділенням. Останнім рядком у цій історії може бути речення:

Місія успішно виконана, а сторінка історії — перегорнута!

ЗНАЧНІ ДАТИ

Сьогодні тромбоемболітичних бригад, як і інших у складі Київської швидкої вже немає. Але подібні значні дати для столичної медицини важливі й дотепер.
2021-го виповнюється 65 років з часу утворення психіатричних бригад. 60 років відзначатиме відділення №5 — одне з найстаріших у столиці, а відділенням №15 29 січня, №16 22 квітня буде — по 30 років. Десятки років успішної роботи на благо киян, на передових рубежах захисту життя здоров’я людей.

Фото з архіву музею КНП «Центр ЕМД та МК» міста Києва.

Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *