Новини про пошкодження монумента Борису Патону спричинили обурення серед мешканців Києва
У столиці невідомі особи зруйнували радянську символіку та російськомовні тексти з підніжжя пам’ятника славетному науковцю Борису Патону. Зважаючи на відсутність будь-яких офіційних робіт чи загороджень на місці, дії зловмисників викликали гостру реакцію. Зокрема, почесний мешканець Києва, очільник Національної музичної академії України Максим Тимошенко кваліфікував цей випадок як вандалізм і закликав правоохоронні органи розшукати винних. Про це інформує «Главком».
Пошкоджений напис на постаменті пам’ятника Борису Патону. Невідомі збили російськомовні літери та радянську символіку фото: Максим Олегович Тимошенко/Facebook
У своїй публікації в соцмережі Максим Тимошенко звернувся до Київської міської адміністрації, міського голови Віталія Кличка, очільника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка та Національної поліції України з вимогою встановити причетних до інциденту.
Вигляд постаменту пам’ятника Борису Патону до інциденту фото: Максим Олегович Тимошенко/Facebook
«Вічна пам’ять видатному вченому, якого я знав особисто, Людині, що зробила надзвичайний науковий внесок, це наша слава, це історія України», – зазначив Тимошенко.
Реакція громадськості
Пост Максима Тимошенка у соцмережах викликав хвилю обурення серед жителів Києва та науковців. У коментарях під повідомленням користувачі виразили підтримку його поглядам.
«Дякую за допис Максиму Олеговичу. Україна – цивілізована держава, і вандалізм є неприпустимим щодо культури нації. Це наруга над пам’яттю видатних особистостей», – відзначила заслужена мисткиня України Наталія Лопухова.
«Це не просто акт вандалізму – це явне знецінення нашої історичної пам’яті, до постатей, які творили вигляд української науки та державності», – прокоментував Геннадій Кабка.
«Всесвітньо відома особа, яка присвятила усе своє життя розвитку української науки… явно не заслуговує на подібну згадку та пошану від своїх «нащадків псевдопатріотів», – зауважує Олександр Лапушкін.
Пам’ятник Борису Патону був у списку на дерусифікацію
Слід відзначити, що Київрада ще у листопаді 2024 року внесла зміни до Переліку пам’ятних об’єктів, які відображають радянські та російські історичні та пропагандистські наративи і підлягають демонтажу з публічного простору міста. До переліку увійшло 20 пам’ятників, на котрих планувалося замінити пропагандистські елементи або виправити тексти. Зокрема, на пам’ятнику Борису Патону передбачалося замінити російськомовний текст на український. Однак через зволікання з роботами комунальними службами, невідомі, вірогідно, наважилися виконати рішення Київради самовільно, пошкодивши при цьому вигляд монументу.
Чим славетний Борис Патон
Науковець зі світовим ім’ям, видатний організатор науки, обдарований інженер, геній електрозварювання Борис Євгенович Патон пішов з життя на 102-му році життя. Внесок Бориса Патона у всесвітній науково-технічний прогрес неможливо переоцінити. Його кончина – це велика втрата для всієї наукової спільноти світу.
Життя Бориса Євгеновича Патона переплетена з КПІ з перших днів його існування. Він з’явився на світ у професорській квартирі Патонів на території КПІ, був охрещений в університетському храмі Святої Марії Магдалини, провів юність в інститутському середовищі. Борис Євгенович завершив електротехнічний факультет КПІ у червні1941 року, а кандидатську дисертацію захистив на Вченій раді цього ж факультету в переможному 1945 році.
Першочергову увагу Борис Євгенович приділяв вишколу фахівців усіх рівнів у галузі зварювання і суміжних процесів: робітників-зварювальників, інженерів, кандидатів і докторів наук. Він ініціював Координаційну раду зі зварювання і очолив секцію підготовки кадрів. Це була системна робота в масштабах Радянського Союзу.
1965 року Борис Євгенович виступив ініціатором будівництва нового корпусу зварювального факультету КПІ і його обладнання сучасним устаткуванням. А 1977-го інститут отримав цей корпус, особливістю котрого були унікальні науково-дослідні лабораторії.
Нової енергії факультет електрозварювання набув впродовж останніх двох десятиліть. За ініціативи Бориса Євгеновича та безпосередньої участі академіків Ющенка і Кривцуна були розроблені та реалізовані новітні програми з наукових досліджень та вишколу наукових кадрів вищої кваліфікації. Факультет одержав акредитацію в Міжнародному інституті зварювання як Національний навчальний заклад з вишколу міжнародних інженерів-зварювальників та міжнародних технологів-зварювальників. Минулого тижня вдало пройшов черговий, вже дванадцятий, наглядовий аудит Міжнародного інституту зварювання.
На факультеті діють прямі угоди про співпрацю з 12 університетами світу. Зокрема, набули популярності програми подвійного диплома з університетами Отто-Фон-Герике (Німеччина), Федеральним університетом м. Уберландія (Бразилія) та іншими. Зварювальний факультет бере активну участь у втіленні проєктів Китайсько-Українського інституту зварювання. При ньому заснована Координаційна рада завідувачів кафедр зварювання та споріднених процесів, до складу котрої входить 22 керівники кафедр з різних університетів України.
14 лютого 1995 року в КПІ за сприяння Бориса Євгеновича Патона створено фізико-технічний факультет подвійного підпорядкування Міністерства освіти України та НАН України. За чверть століття з нього випустилося понад 2 000 висококваліфікованих інженерів, вихованих за патонівською моделлю «Наука – виробництво – кадри» і понад 100 кандидатів і докторів наук.
У липні 2019 року за ініціативою Бориса Євгеновича Патона зварювальний та інженерно-фізичний факультети об’єдналися в потужний Інститут матеріалознавства і електрозварювання КПІ імені Євгена Оскаровича Патона. Партнерами для новоствореного інституту стали провідні наукові установи відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства Національної академії наук України та великі промислові підприємства. Цей науково-технічний кластер відкриває нові горизонти для досліджень, підготовки нової генерації фахівців та інноваційного впровадження новітніх розробок.
Сьогодні справи Євгена Оскаровича Патона та його синів – Володимира Євгеновича і Бориса Євгеновича – глибоко шанують у КПІ. Їхнім розробкам присвячена велика експозиція в Державному політехнічному музеї. На ідеях Патонів вже виховано багато поколінь інженерів, конструкторів та науковців.
2002 року був зведений пам’ятник на честь Євгена Оскаровича Патона роботи скульптора Олександра Скоблікова з вибитими на підніжжі словами: «З надією я дивлюся на нашу талановиту молодь». Ці слова Євгена Оскаровича виявилися пророчими.
Борис Євгенович залишив після себе неоціненні здобутки та приклад того, яким має бути справжній науковець, патріот та громадянин.
Нагадаємо, Доктор технічних наук Борис Патон усе життя присвятив розробкам у сфері зварювальних процесів, металургії та технології металів. «Главком» писав про ТОП-5 винаходів видатного вченого