Коротко: Дональд Трамп запропонував вимагати від України відшкодування за американську допомогу, заявивши про суму понад 300 мільярдів доларів, що значно перевищує 133 мільярди доларів, зафіксовані Інститутом Кіля. Оскільки допомога США нульова з 2025 року, Європа вже несе основний тягар фінансування, тоді як Україна цього року стикається з дефіцитом фінансування у розмірі 27-32 мільярдів доларів. Україна вже відчуває фінансовий тиск. Найкращим рішенням залишається конфіскація заморожених активів російського центрального банку, але бракує політичної волі.
Цього тижня президент США Дональд Трамп поставив черговий виклик Україні та Європі, запропонувавши їм відшкодувати Сполученим Штатам сотні мільярдів доларів допомоги, наданої Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії.
Перш за все, Трамп послідовно говорить про сотні мільярдів доларів допомоги, наданої США Україні, і натякає, що ця сума перевищує 300 мільярдів доларів. Якщо це справді так, Україні буде практично неможливо повернути ці кошти, враховуючи, що її ВВП становить трохи більше 200 мільярдів доларів. Навіть для Європи виплата США понад 300 мільярдів доларів відшкодування буде викликом, адже це понад 1% ВВП Європи. Це також відбувається після того, як Трамп припинив усю фінансову підтримку України, вступивши на посаду президента знову у 2025 році.
Це залишило Європі завдання майже повністю покривати річний рахунок у 100 мільярдів доларів для підтримки України в її обороні проти російського вторгнення. Японія, Канада, Південна Корея та Австралія також надають значні суми на підтримку України, разом із багатосторонніми інституціями, але переважна більшість поточної підтримки України надходить з Європи.
Покриття 300+ мільярдів доларів, які, на думку Трампа, США “заборговані”, плюс щорічні витрати близько 100 мільярдів доларів на підтримку України, буде складним завданням для Європи, особливо зараз, враховуючи високі борги та дефіцити, глобальну кризу вартості життя, а також зростання проросійських ультраправих сил в Європі.
Не дивуйтеся – я зроблю заяву: Трамп схильний перебільшувати. Так, шок і жах. І коли йдеться про заяву про понад 300 мільярдів доларів підтримки, реальні факти не складаються. Хтось говорить неправду.
Найкращим джерелом даних про західну підтримку України є Інститут Кіля та його ретельний Ukraine Support Tracker. І тут за період з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року до кінця червня 2026 року Інститут Кіля оцінює підтримку США Україні в 115 мільярдів євро, тобто приблизно 133 мільярди доларів – цифра, яку Трамп, ймовірно, зрозуміє. Очевидно, це велика і важлива сума, але вона суттєво менша за 300+ мільярдів доларів, заявлених Трампом. Щодо розбивки, то це: фінансова допомога – 55 мільярдів доларів, гуманітарна – 5,7 мільярда доларів, військова – 65 мільярдів доларів.
Підтримка США для України справді різко впала після вступу Трампа на посаду президента, ставши нульовою з січня 2025 року.
Натомість, коли США відступили, Європа та інші західні союзники активізувалися. Таким чином, станом на кінець червня 2026 року ЄС та країни-члени ЄС надали Україні 226 мільярдів доларів підтримки, Велика Британія – 26,1 мільярда доларів, Канада – 16,6 мільярда доларів, Японія – 14,1 мільярда доларів, Норвегія – 13 мільярдів доларів тощо.
Слід зазначити, що у відсотках від ВВП, обсяги допомоги США значно поступаються іншим західним союзникам. США надали суму, еквівалентну 0,58% ВВП 2021 року в кумулятивному вираженні. Для Великої Британії цей показник становить 1,23%, Швеції – 3,47%, Норвегії – 5,84%, Данії – 3,46%, Німеччини – 1,28%, і навіть Бельгії – 0,9%. Насправді США перебувають на нижньому рівні підтримки України відносно ВВП.
Щодо американської допомоги Україні, то значна частина військової допомоги США надійшла з поставок надлишкового, старого американського військового обладнання, яке все одно мало бути знищене/замінене. США не надавали Україні новітньої техніки п’ятого покоління. Водночас США отримали величезну вигоду від величезних закупівель американського обладнання, фінансованих Україною та Європою, що, ймовірно, у кілька разів перевищило 65 мільярдів доларів прямої військової допомоги від США.
США також отримали величезну вигоду від досвіду та знань, отриманих завдяки використанню Україною американського обладнання у війні з Росією. Це, безумовно, зробить американське обладнання ефективнішим. Війна в Україні також стала величезною вітриною для ширшого продажу американської оборонної продукції – зараз усі хочуть купити американські зенітно-ракетні комплекси Patriot, а не російські С-400. Достатньо сказати, що Україна створила або зберегла сотні тисяч робочих місць у США.
Ніколи не знаєш, чи Трамп говорить серйозно, чи просто намагається щось вигадати, але досвід тепер підказує, що до слів Трампа слід ставитися буквально, оскільки найгірші сценарії мають тенденцію збуватися.
Все ж, якщо Трамп очікує, що Європа відшкодує навіть 133 мільярди доларів, фактично витрачені США на підтримку України, це значно обтяжить європейські фінанси і, ймовірно, відверне увагу від пріоритету фінансування поточних військових потреб України.
На жаль, коментарі Трампа з’являються в той час, коли рівняння фінансування війни в Україні знову викликає певні сумніви. Щодо цього прем’єр-міністр Сергій Корецький цього тижня заявив, що Україна цього року стикається з дефіцитом фінансування в розмірі 27 мільярдів доларів (я думаю, загалом, а не лише бюджету), тоді як його міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що дефіцит фінансування бюджету, узгоджений з МВФ, становить близько 32,6 мільярда доларів.
Так не мало бути, якщо ви пам’ятаєте рішення Ради ЄС у грудні 2025 року, яка відмовилася використовувати 300+ мільярдів доларів заморожених активів ЦБ у західних юрисдикціях для фінансування України, і запропонувала рішення у вигляді нової програми запозичень ЄС на 90 мільярдів євро для України. Остання мала б забезпечити фінансування війни України до 2028 року та наступного семирічного бюджетного циклу, коли близько 100+ мільярдів євро будуть доступні як передприєднувальні фонди. Я думаю, що щодо останнього припускалося, що війна до того часу закінчиться, тому витрати на фінансування будуть значно меншими.
Як є, так і було, лише 30 мільярдів євро з 90 мільярдів євро позик ЄС були виділені на пряму бюджетну підтримку України. Решта була зарезервована для різних військових витрат, пов’язаних з Україною, і, як це буває з “годівницею” ЄС, спокуса завжди полягає в тому, щоб отримати фінансування для проєктів, які витрачаються в країнах-членах ЄС, тому гроші ніколи не потрапляють в Україну. Тож, не конфіскувавши заморожені активи ЦБ, Україну обдурили. Який сюрприз.
Україна також не може похвалитися успіхами, оскільки виплати МВФ та інші багатосторонні та двосторонні зобов’язання були зупинені через те, що Рада не змогла ухвалити ключові попередні дії МВФ. У Раді “Слуга народу” Зеленського зараз ледве має більшість, враховуючи всі кризи та скандали, які пережив президент Зеленський.
Деякі кошти, пов’язані з МВФ, були затримані, але, тим не менше, дані Мінфіну свідчать, що бюджетне фінансування від західних партнерів склало 28,9 мільярда доларів за перші сім місяців 2026 року, що не надто відрізняється від місячного показника 2025 року, враховуючи, що за весь 2025 рік було надано 52,2 мільярда доларів. Правда, останній показник був підкріплений виплатою 50 мільярдів доларів від ERA, з яких 38 мільярдів доларів були виплачені у 2025 році, а решта 12 мільярдів доларів – у 2026 році, що забезпечило фінансовий буфер на початку року.
Тим часом, як зазначив Корецький, військові витрати у першому півріччі 2026 року були значно вищими, ніж планувалося, оскільки різні проєкти глибокої ударної авіації є дорогими.
Я думаю, що протягом 2026 року вартість війни зросла, а військова підтримка, яка не входила до бюджетного фінансування, зменшилася, оскільки країни-донори намагалися більше витрачати вдома. Результатом стало те, що Україні довелося взяти на себе відповідальність і покрити цей дефіцит.
На 2027 рік, я припускаю, МВФ та інші переглядають свої макроекономічні припущення щодо реального зростання ВВП, що матиме наслідки для доходів, дефіциту та фінансування. Ймовірно, МВФ також доведеться подовжити свої припущення щодо термінів закінчення війни – отже, довший період для фінансування річного дефіциту в розмірі 40-50 мільярдів доларів. Звідси виникає потреба в переосмисленні потреб та дефіцитів бюджетного фінансування України.
І все вищесказане не враховує, що Україна або Європа заплатить Трампу за 133 мільярди доларів, витрачені, як зазначено вище, США.
Тепер проста людина, як я, запропонувала б, зіткнувшись з черговою кризою/викликом щодо фінансування України, Заходу повернутися до питання конфіскації заморожених активів ЦБ для України. Одним розчерком пера, і це все, що потрібно на практиці (це політичне рішення, а не юридичне, і будь-хто, хто скаже вам інше, просто піддається лобіюванню бізнес-інтересів у Бельгії тощо), це виділило б 300+ мільярдів доларів на оборону України, забезпечивши її довгострокове фінансування і змусивши російського платника податків платити. Це було б морально правильним вчинком, і це допомогло б вгамувати ультраправих в Європі – ймовірно, AfD та FN, які скаржаться на вартість підтримки України. Як щодо підтримки сценарію, коли їхні друзі в Москві платять за війну, яку вони почали?
Насправді, за останні десять місяців було досягнуто незначного прогресу щодо питання заморожених активів ЦБ після того, як у грудні минулого року в ЄС відбулася “затримуюча” дія Бельгії, щоб заблокувати перехід до конфіскації цих активів на засіданні Ради ЄС у грудні. Однак слід зазначити, що чотири країни (Нідерланди, Швеція, Польща та Іспанія) підписали листа протягом останніх кількох тижнів із закликом до ЄС переглянути це питання. І у Франції це питання виходить на політичну арену, оскільки колишній прем’єр-міністр Габріель Атталь виступив у своїй президентській кампанії на підтримку конфіскації заморожених активів ЦБ. На жаль, крок Атталя слідує за довгим списком прем’єр-міністрів, які після залишення посади виступають на підтримку цього кроку, але виникає питання, що вони робили, коли були на посаді – тут згадуються Джонсон, Сунак, а тепер Атталь. Я б поставив на те, що мало що.