Володимир Бугров: Система установ, успадкована Україною від Радянського Союзу, зараз не відповідає вимогам і потребам
Очільник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров підтримує практику уряду з інтеграції закладів вищої освіти в провінційних містах і переконаний, що це слід було зробити раніше. Таку думку керівник одного з найшанованіших вишів країни висловив у розмові з «Главкомом».
Бугров зазначив, що фактично кожен міністр освіти, починаючи з Василя Кременя, який обіймав посаду міністра освіти і науки у 1999-2005 роках, займався реорганізацією вищих навчальних закладів. «І це логічно, тому що існуюча мережа установ, яка перейшла Україні у спадок від Радянського Союзу, сьогодні не задовольняє запитам і потребам», – підкреслив ректор. За його словами, додатково ускладнили ситуацію в освітній системі ті зміни, що відбулися у 90-х роках: технікуми перетворювалися на інститути, інститути – на академії, а академії – на університети.
«Між університетом та інститутом завжди існувала відмінність. Наприклад, мій батько був випускником Чернівецького державного університету (колишня назва Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – «Главком») за фахом «Історія суспільствознавства», а мій викладач історії – випускником тодішнього Івано-Франківського державного педагогічного інституту (тепер Карпатський національний університет імені Василя Стефаника – «Главком»). Аналогічно моя тітка закінчила фiзмат Чернівецького університету, а моя вчителька математики – тогочасний Кам’янець-Подільський педінститут. Всі вони були кваліфікованими фахівцями, але суттєва різниця – у змісті навчання», – зауважує Бугров.
На його переконання, сьогодні Україна відчуває наслідки радянської системи освіти. «Погляньте, в яких приватних установах відкривали такі спеціальності, як фізика, хімія, біологія? Ви таких не знайдете. А що знайдете? Міжнародні відносини, юриспруденцію, іноземні мови, психологію…» – звернув увагу керівник Університету Шевченка.
Варто зазначити, що у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за період повномасштабної війни зменшилась чисельність студентів-бакалаврів, в той же час кількість магістрів і аспірантів, навпаки, збільшилася.
За інформацією ректора Університету, заклад загалом відчуває загальне зменшення кількості студентів, оскільки абітурієнти зараз частіше віддають перевагу університетам на заході країни. «До 2021 року включно двома найбільшими університетами України були Шевченка і КПІ, починаючи з 2022 року двома найбільшими університетами стали Львівська політехніка та університет Франка у Львові через відчуття безпеки. Хоча ми розуміємо, що і там немає повної безпеки», – пояснив Бугров.