Свириденко та Кличко: два зимових плани для багатоповерхівок Києва.

Урядові та міські інституції запустили два відмінні способи підготовки багатоповерхівок до зимового періоду

Кінець березневих днів і початок квітневих стали для Києва часом важливих енергетичних ініціатив. Поки урядові структури 20 березня затверджували ухвалу № 353 щодо термінового встановлення генераторів, міська адміністрація 2 та 3 квітня інформувала про посилення наявних програм співфінансування. «Главком» вивчив обидва документи, що пропонують киянам різні юридичні та фінансові моделі незалежності. 

Стратегія КМДА: Часткове фінансування та право власності мешканців

Як заявив на початку квітня т. в. першого заступника очільника КМДА Петро Пантелеєв, місто збільшує підтримку енергоефективних заходів у житлових спорудах, а також обладнання житла приладами резервного постачання енергії. Цьогоріч тільки на конкурс «70/30» жителі подали 113 запитів на суму майже 400 млн грн. Зважаючи на те, що в бюджеті передбачено 250 млн грн, розмір коштів буде переглянуто, щоб максимально задовольнити потреби киян.

Т. в. першого заступника очільника КМДА нагадав, що у Києві функціонує п’ять схем часткового фінансування капітальних ремонтів, модернізації та підвищення енергоефективності житлових будинків:

1. Змагання енергоефективних задумів «70/30%» для ОСББ та ЖБК. Цьогоріч у столиці збільшуватимуть бюджет програми, щоб забезпечити всі подані заявки.
2. Капітальні ремонти. Схема, що застосовується для всіх без винятку типів управління житловими спорудами: ОСББ, ЖБК, приватні компанії, комунальні та інші.
3. Оборотний фонд (комунальне підприємство «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва»), що надає пільгові позики та кредити будинковим громадам.
4. Схема надання разової грошової допомоги новоствореному ОСББ.
5. Положення часткової компенсації вартості незалежних джерел енергії (генератори, сонячні установки, інвертори тощо).
   Місто компенсує частину у 75% від загальної ціни придбаного джерела на один будинок, але не більше ніж:

• 100 тис. грн для будинків до 6 поверхів (разом);
• 200 тис. грн для будинків від 7 до 16 поверхів (разом);
• 300 тис. грн для будинків від 17 поверхів, а також для будинків з приєднаними, вбудованими, даховими котельнями.

Також інформується, що будинкові спільноти можуть отримати від міста фінансову підтримку для спорудження блочно-модульних котелень через програму «Капремонти», участь у якій можуть брати як ОСББ, ЖБК, так і будинки, де їх не утворено, однак обрано управителя. 

«Цього року ми включили ще один важливий напрямок – будівництво або облаштування блочно-модульних котелень для тих груп будинків, котрі вирішили реалізувати проєкт децентралізації теплопостачання. Дуже вигідна пропорція: 90% фінансування надає місто, 10% – будинкові спільноти», – підкреслив Петро Пантелеєв.

Також Пантелеєв повідомив, що цьогоріч було оновлено й порядок часткового відшкодування ціни обладнання резервних джерел живлення. Жителі мають можливість отримати компенсацію не лише певних типів обладнання резервної електроенергії, але й подати заявку на їх комплекс – сонячну електростанцію.

«Для тих, хто вирішив зводити сонячну електростанцію – розмір допомоги від міста може сягати 600 тис. грн на один будинок. Сонячних електростанцій вже з’явилось досить багато, понад 70 електростанцій у Києві на дахах. Вони довели свою ефективність як один із головних елементів енергостійкості будинку, забезпечуючи живленням першочергові інженерні системи в умовах відключень електроенергії», – пояснив Петро Пантелеєв.

За словами чиновника, за останні три роки близько 5 тис. пристроїв різного живлення – інвертори, акумулятори, сонячні електростанції, генератори – були придбані за цією схемою. 

Експериментальний проєкт Уряду (Ухвала № 353)

Одночасно з міськими програмами почав діяти проєкт Кабміну (ухвала від 20 березня 2026 року). Багатоквартирні споруди Києва зможуть отримати генератори, акумуляторні системи та інвертори за державні гроші для підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років. Кабінет міністрів видав ухвалу №353 від 20 березня 2026 року про експериментальний проєкт із встановлення систем резервного живлення. Остаточний строк подання документів для участі – 15 квітня 2026 року.

Що включає програма

Сенс ухвали – створення правових основ для розміщення систем незалежного резервного живлення у багатоквартирних спорудах столиці. Обладнання має гарантувати безперебійну роботу критично важливих інженерних систем під час відключень електроенергії. Мається на увазі, насамперед, водопостачання та водовідведення, теплопостачання, насосне обладнання, ліфти та освітлення місць загального користування.

Фінансування передбачене з державного бюджету та інших джерел. Після встановлення відповідальність за використання покладається на балансоутримувача споруди. Проєкт розрахований на два роки. Усім спорудам, що своєчасно подадуть повний набір документів, обладнання обіцяють встановити до 1 листопада 2026 року — тобто до початку опалювального сезону.

Хто може долучитися

Програма розповсюджується на багатоповерхові споруди від 10 поверхів і вище за умови технічної можливості монтажу обладнання. Рішення про долучення приймають співвласники на зборах ОСББ, ЖБК або через управителя. Долучення є добровільним.

Щоб взяти участь, потрібно провести збори співвласників і ухвалити відповідне рішення, подати запит через районну державну адміністрацію для включення до переліку, після чого відбувається закупівля та монтаж обладнання. Система передається в експлуатацію споруді.

Відповідно до тексту ухвали, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства доручено розробити механізм передачі побудованих систем із державної у комунальну власність. Питання виділення земельних ділянок під ці системи КМДА має вирішити вже після завершення воєнного стану.

В інтернеті журналіст Євген Плінський, зокрема, звернув увагу на те, що урядова програма (Ухвала № 353) передбачає встановлення систем повністю за рахунок бюджетних грошей, що є великою перевагою для ОСББ. Проте він наголошує на обмежених термінах: райдержадміністрації приймають заявки лише до 15 квітня. 

Також журналіст підіймає питання, які залишаються на порядку денному громад:

• Статус майна: Оскільки воно державне та передається в суборенду, хто покриватиме витрати на обслуговування, паливо та ремонти після завершення експерименту?
• Технічні умови: Чи закладено в проєкті отримання нових ТУ у ДТЕК для приєднання обладнання до мережі?

Нагадаємо, прем’єр-міністр Юлія Свириденко провела робочу зустріч із керівниками закордонних дипломатичних представництв України щодо заходів уряду для забезпечення та основних напрямків планів енергетичної стійкості регіонів. За словами Свириденко, загальна вартість плану разом із потребами Києва складає майже 278 млрд грн.

Раніше інформувалось, що загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору України на наступні десять років становить $90,6 млрд. Це на 34% більше, ніж було зазначено попередньою оцінкою втрат.