Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко ініціював нараду з керівництвом Держкіно, Національного центру Олександра Довженка, представниками Офісу Президента та депутатами стосовно врегулювання ситуації щодо Довженко-Центру.
За його словами, на нараді узгодили план дій. Зокрема, вирішили зупинити реорганізацію у такому вигляді, як вона розпочалася. Фонд і музей залишать у тому статусі, в якому вони є зараз, — як цілісний майновий комплекс.
Крім того, на нараді вирішили призначити конкурс на директора Центру і провести повноцінний аудит організації.
«Вже рік ДержКіно України не підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики України, а Довженко-Центр, який підпорядковується Держкіно, — з цього року, внаслідок чого ані я, ані МКІП не мають повноважень за законом приймати будь-які кадрові рішення чи рішення про реорганізацію, не реагувати на ситуацію, яка виникла ми теж не можемо… Міністерства наразі обмежені стосовно прийняття рішень щодо Довженко-Центру, але там, де ми зможемо діяти в межах і рамках закону, — ми діємо», — написав Ткаченко у фейсбуці.
ЩО ПЕРЕДУВАЛО СКАНДАЛУ
У червні Міністерство культури передало Довженко-Центр у пряме підпорядкування Держкіно. А у серпні агентство видало указ про організацію центру. Згідно з ним, фільми з колекції та майно Довженко-Центру передають державній установі «Науковий центр кінематографії України». Вона ніколи не займалась зберіганням фільмів. За даним ЄДРПОУ, основним видом діяльності центру кінематографії є «вища освіта». Колектив Центру побоюється, що це призведе до знищення унікальної кіноколекції.
Тоді ж голова Держкіно Марина Кудерчук заявила, що причиною такого рішення стала збитковість Довженко-Центру. За її словами, український кінематограф переживає безпрецедентний фінансовий тиск, адже з понад 2 млрд грн державного фінансування кіноіндустрії залишилося лише 120 млн грн.
Глава Держкіно заявила, що український кінематограф переживає безпрецедентний фінансовий тиск. Фото: фейсбук Марини Кудерчук
«Тому з понад 3,5 тисячі державних підприємств Уряд планує залишити 100», — написала Кудерчук в колонці в «Українській правді».
Примітно, що у структурі фінансування Довженко-Центру державна підтримка становить 20-25%.
17 жовтня Фонд державного майна заявив про початок приватизації двох корпусів Довженко-центру.
Марія Глазунова розповіла «Вечірньому Києву», що через можливу приватизацію Центр може втратити додаткове місце для Фільмофонду та фінансові надходження на діяльність центру.
За словами відстороненої гендиректорки Довженко-Центру Олени Гончарук, оренда приміщень давала їм 50% від всього фінансування. Інші 25% — це кошти, зароблені від надання послуг, проведення заходів та реалізації проєктів.
«Різке відчуження корпусів, без продуманого подальшого фінансування, знищить Центр та унікальну колекцію кіномистецтва. Якщо є прагнення надалі розвивати потенціал Центру, то нам необхідно зміни модель фінансування. Як у розвинених суспільствах, можливо вийти на модель, в якій державна підтримка закриває базові видатки інституцій, що працюють з культурною спадщиною, а на проєкти та поліпшення Центр залучає гранти, інвестиції, меценатські кошти, заробляє власною діяльністю», — розповіла «Вечірньому Києву» Олена Гончарук.
Оренда приміщень давала становила половину від всього фінансування, заявила відсторонена очільниця Довженко-Центру. Фото: фейсбук Олени Гончарук
Колектив Центру назвав реорганізацію де-факто ліквідацією їхньої організації. Проти наказу Держкіно виступила і громадськість. Культурна спільнота створила петицію до уряду про скасування реорганізації і назбирала понад 25 тисяч підписів.
Наприкінці серпня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради вступив з аналогічною позицією і звернувся до уряду з рекомендацією зупинити перебудову Довженко-Центру.
У підсумку уряд заявив, що не зупинить реорганізацію. У результаті колектив Центру подав позов до суду проти Держкіно.
ЗМІНА КЕРІВНИЦТВА
Через кілька днів після цього, 2 листопада, Держкіно відсторонило Олену Гончарук від посади директорки. На її місце призначили — Юлію Каждан. За інформацією з відкритих джерел, вона є засновницею Кінологічного центру «Ерсте Хунд», юридичного підприємства «Джулія» і юрфірми «Каждан та партнери». Жодне з цих місць не повʼязане зі сферою кіно.
Держкіно відсторонило Олену Гончарук від посади директорки.
Новини про кадрові зміни сприйняли з обуренням як працівники Центру, так і суспільство.
«Ми, прямо скажемо, не маємо нічого проти собак, але кіноархіви і кінологія — це трохи різні речі. Я, чесно кажучи, оніміла. Скажіть мені, ми чогось не зрозуміли? Це такий жарт?» — написала у фейсбуці кінорежисерка Ірина Цілик.
Український кінопродюсер та засновник кінотеатру KINO42 Ілля Гладштейн зазначив, що призначення кінологині на посаду керівника «Довженко-Центру» не є випадковістю.
«Це свідома дія. Крім того, той, хто ухвалював це рішення, ймовірно, був знайомий з історією призначення коня Калігули сенатором», — зіронізував Гладштейн.
Українська інтелігенція відреагувала на таке рішення Держкіно жартами про співзвучність слів «кінолог» та «кіно:
Новини про кадрові зміни у Довженко-центрі зустріли жартами.
Колектив «Довженко-центру» опублікував заяву в соцмережах про те, що Держкіно й такий спосіб проводить рейдерське захоплення найбільшого кіноархіву України.
8 листопада новопризначена гендиректорка Юлія Каждан та заступник голови Держкіно Максим Александров прийшли до Довженко-центру. Втім колектив не пустив її на робоче місце.
Юлія Каждан приїхала до «Довженко-Центру» разом із заступником голови Держкіно Максимом Александровим.
«Немає підстав вас пускати. Це не ваше робоче місце», — заявила від імені колег програмна менеджерка Довженко-Центру Маріанна Танська.
Юлія Каждан розповіла журналістам, що не приїздила до Центру одразу після призначення, бо «ще не проведена по реєстрах».
На питання журналістів, чи проведена тепер пані Юлія по реєстрах, отримали відповідь, що це мав зробити сам Центр. Адже наказ про призначення він отримав ще 2 листопада.
Тоді ж мистецтвознавець установи Марина Скирда запитала у Каждан, якою вона бачить свою місію у Довженко-Центрі. На що Юлія відповіла, що, згідно з наказом Держкіно, у її обов’язки входить лише зробити фінансовий та юридичний аналіз установи до 31 грудня 2022 року — це кінцевий термін повноважень Каждан.
ОБШУКИ У ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРІ
10 листопада, через два дні після інциденту, у Довженко-Центрі розпочалися обшуки.
«Причина (обшуків — ред.), озвучена СБУ: слідчі дії з пошуку зв’язку Козленка (колишній директор Довженко-Центру Іван Козленко — ред.) і забудовника. Ми вважаємо, що відбувається силове захоплення Довженко-Центру», — розповіла «Вечірньому Києву» Марія Глазунова.
Речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець уточнила «Вечірньому Києву», що слідчі дії відбуваються на підставі ухвали суду в межах кримінального провадження за частиною другою статті 364 ККУ — зловживання владою або службовими повноваженнями.
За підсумками першого дня СБУ вилучила печатку Довженко-Центру та бухгалтерські документи.
11 листопада СБУ, прокуратура та поліція знову приїхали в Довженко-центр. Установа у той день не працювала. Як зазначили в Центрі, вони перейшли на 4-денний робочий тиждень у зв’язку недофінансуванням. Через відсутність працівників на робочому місці, слідчі дії були призупинені.
Акція протесту проти реорганізації: Фото: фейсбук Довженко-Центру
12 листопада, в Національному центрі Олександра Довженка відбулася акція мистецького спротиву «Двіж волевиявлення» проти рішення Держкіно щодо реорганізації установи. А 14 листопада колектив Довженко-центру розпочав громадський нагляд за діями слідчих і Держкіно і створив для цього активістський коворкінг.
Марія Глазунова пояснила «Вечірньому Києву», що необхідність громадського нагляду виникла через дії силовиків минулого тижня. Вона запевнила, що Центр дотримується принципів прозорості та хоче, щоб люди стали свідками подій, що відбуваються.
Згодом у ситуацію втрутився міністр культури Олександр Ткаченко. Він повідомив про те, що у міністерстві культури відбулась зустріч представників Довженко-центру, Держкіно, Офісу Президента та народних депутатів. Сторони досягли згоди по кількох пунктах.
Пізніше Держкіно оприлюднило інформацію, що призупинило наказ про реорганізацію Довженко-Центру, хоч агентство і не підпорядковується МКІП.
Втім у самому Довженко-Центрі значного позитиву у цьому не побачили. Керівниця Центру Олена Гончарук заявила, що призупинення наказу про реорганізацію фонду фільмів — це не перемога, а лише «перегрупування, тактичний крок».
«Що з Державним фондом фільмів? Хто керує Довженко-Центром: Гончарук чи Каждан? Держкіно планує нарешті погодити Статут Довженко-Центру чи готує власну редакцію, що знову всіх подивує? Де печатка?», — запитала Гончарук.
Вона також не бачить доцільності проводити ще один конкурс на посаду директора Довженко-Центру, а також ще одного аудиту, бо попередні проводились не так давно: «У 2019 році держаудитслужба, у 2021 — Фонд держмайна, держаудитслужба і Рахункова палата. Вони зокрема виявили серйозні недоліки в діяльності органів управління».
«Вечірній Київ» відстежуватиме ситуацію та інформуватиме читачів про розвиток справи.
Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
