«Генераторів привезли так багато, що їх більше, ніж устаткування для приєднання»
Ця зима надовго залишиться у пам’яті киян. Через жорстокі атаки росіян на енергетичну інфраструктуру певні частини міста в сильні холоди тижнями були позбавлені електропостачання, опалення та водопостачання. А для жителів понад тисячі будинків Дарницького та Дніпровського районів через пошкодження Дарницької ТЕЦ опалювальний сезон закінчився в середині зими. Ще на початку лютого київська адміністрація опублікувала перелік будинків, які будуть без теплопостачання до відбудови теплоелектроцентралі.
Біда в енергетичній галузі стала додатковим стимулом для внутрішніх політичних розбірок. Офіс президента звинуватив київську владу в поганій підготовці до зими, повільній установці когенераційних систем, особливо порівнюючи з іншими містами. Команда очільника столиці Віталія Кличка у відповідь скаржилась на відсутність належної допомоги від уряду та зв’язку з центром.
Заступник керівника Київської міської держадміністрації та депутат Київради від «Удару» Валентин Мондриївський відповідає в КМДА за освіту та науку, культуру та охорону навколишнього середовища, однак в даний час всі розмови так чи інакше стосуються безпекової ситуації та кризи в енергетиці. У першій частині бесіди з «Главкомом» соратник міського голови Києва розповідає про суперечку команди Кличка з Офісом президента та пояснює, чому столиця не зможе обійтися без великих та уразливих для російських ударів ТЕЦ.
Упродовж цієї важкої зими складалося враження, що київським енергетичним колапсом були стурбовані всі – Кабінет міністрів, Офіс президента, КМДА, КМВА, районні адміністрації… Поясніть нарешті: хто і за що саме несе відповідальність в даній ситуації?
Є відповідальність офіційна, а є політична. Звісно, у підготовчих заходах до зими є частина відповідальності міста, тому що це є явною функцією місцевого самоврядування – мерії, комунальних підприємств, комунальних служб тощо. Є також частка відповідальності держави, уряду, військових.
Якщо на всю цю проблему дивитись реально, то я б не став шукати інших винуватців, окрім агресора. У них своя мета – нас знищити, у нас – захиститись і вижити. У Києві – понад три мільйони жителів, на яких жодні побоювання, навіть обережні застереження чи пропозиції перезимувати десь у родичів або за містом не впливають. Люди думають, що їм тут краще, ніж деінде.
Це вже не перша зима під час війни, але вона складна, з низькими температурами. Цим користується противник і, безперечно, нам всім потрібно зосереджуватися на тому, щоб звести до мінімуму та усунути наслідки обстрілів. А коли сюди вклинюється політика – я цього не розумію. Неправильно говорити, що Київ був не готовий до ракетних ударів, хоча, як потім з’ясувалося, більш підготовлений до ліквідації наслідків ворожих атак, ніж деякі інші регіони. Вважаю, що країні, яка воює і захищається і де ворог намагається різними способами дестабілізувати обстановку, ми повинні показувати єдність, а не розбрат.
У січні президент повідомив, що уряд бере Київ під свою опіку, оскільки міська адміністрація не справляється. У чому полягає ця опіка? Що змінилося у взаємодії КМДА з урядом, з міською військовою адміністрацією?
У військовій адміністрації у цій ситуації я не бачу взагалі ніякої ролі, окрім виконання функції держави в Києві. На мою думку, міська військова адміністрація повинна займатися питаннями безпеки, взаємодією з військовими для фізичного захисту важливої інфраструктури, натомість КМВА прагне бути державною міською адміністрацією.
Держава, звичайно, повинна вимагати від міської влади і там, де необхідно, – допомагати, а де потрібно – сварити, виходячи зі своїх повноважень. А у нас всі хочуть Києвом керувати, а нести відповідальність за нього – не дуже. І саме тому виникають всі ці непорозуміння. У нас не менше питань з цього приводу до окремих державних діячів в контексті їхнього розуміння своїх повноважень.
Якщо конкретніше – як центральна влада допомагає столиці? Наприклад, уряд передав Києву, умовно кажучи, певну кількість генераторів…
Когенераційне обладнання Київ купував за власні кошти. Столичні експерти втілили в життя унікальний проєкт будівництва об’єктів розподіленої когенерації з необхідним рівнем захисту. Вони вже побудовані та знаходяться в тестовій експлуатації.
Перша когенераційна установка в Києві
Стверджувати, що держава не надає допомогу, – не можна, але і те, що вона все робить в Києві замість місцевої влади, – також неправда. Закиди щодо відсутності підготовки Києва до зими щонайменше несправедливі, оскільки мова йде про важку працю тисяч працівників.
З 2022 року Київ систематично збільшував резервні енергетичні та теплові потужності для підтримки роботи важливої інфраструктури, медичної та соціальної сфери, житлового фонду. На даний момент місто підготувало більше тисячі генераторів різної потужності для критичної інфраструктури, закладів охорони здоров’я та соціальної сфери.
Як вже зазначав т. в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, саме завдяки підтримці міжнародних партнерів, столиці вдалося цього року збільшити кількість пересувних котелень до 69 одиниць. Ще 4,5 тис. одиниць обладнання – генератори, інвертори, акумулятори – придбано для житлового сектору в рамках міських програм енергоефективності та енергостійкості.
Керівництво міста вже більше місяця бере участь у нарадах штабу з віцепрем’єром – міністром енергетики Денисом Анатолійовичем Шмигалем. І за місяць спілкування та взаємодії ми вже дійшли до певної реальної роботи. Це вже не просто критика Києва, а більш дієвий формат – коли держава розуміє, які в столиці є ресурси, потенціал та хто що повинен робити. Так, ми говоримо, що нам від ДТЕК потрібно певну кількість електроенергії, якої в місті не вистачає. Необхідне безперебійне постачання електроенергії в зоні обслуговування зруйнованої ТЕЦ-4 в умовах холодів, щоб люди могли обігріватися. Це правильна взаємодія, а від розмов про те, хто краще підготовлений, людям тепліше не стає. Тому, як на мене, зараз ми вже знаходимося на якомусь більш продуктивному етапі.
«Місто робить значно більше, ніж могло б бути. І не всі кияни це розуміють»
Кличку часто дорікали його закликом покидати Київ на період морозів. Зараз цей період, будемо сподіватися, закінчується. Ті, хто виїжджав, вже можуть повертатися? І чого Києву вдалося досягти за цей час в питанні децентралізації генерації?
Система теплопостачання Києва – централізована й будувалася десятками років, за такий короткий термін її замінити просто неможливо. Разом з тим, ми готувалися до цієї зими заздалегідь і з максимальною відповідальністю: працювали над тим, щоб була система захисту енергообладнання першого рівня, незалежно від того, що робила держава. Ми з 2024 року самостійно придбали газопоршневі установки, так звані міні-ТЕЦ, які дають можливість виробляти енергію, якщо не працює централізована система. Мова йде про 15 комплексів потужністю 60 МВт. За рахунок цього побудовано п’ять міні-ТЕЦ по Києву, які працюють та функціонують – без допомоги держави, хоча й не буду применшувати її роль. Але ці газопоршневі установки не розв’язують проблему такого масштабу, яка виникла цього року.
Все ж таки київська система централізованого опалення – найбільша в Східній Європі. Її не можна миттєво, або навіть протягом двох років, замінити невеликими генераціями. Тому це питання глобальне, і над ним зараз потрібно працювати і Києву, й іншим містам та областям. І взагалі, з огляду на цю зиму, держава зараз має замислюватися про майбутнє будівництво в країні нових систем опалення та електропостачання. Це стратегічне питання.
Поки не зрозуміло, чи країна самостійно з цим впорається, чи потрібно звертатися за допомогою до міжнародних партнерів. Київ, за умови таких потужних обстрілів, точно сам не впорається. Взагалі, енергетична система – дуже складний механізм, про який повинні говорити фахівці, які в цьому добре розуміються. І, можливо, треба це робити непублічно.
Експерти вже заявляють, що до наступної зими усунути наслідки руйнувань енергоінфраструктури в Києві буде нереально.
Відновити буде непросто, але немає нічого неможливого. Наступна зима все одно буде і жити ми будемо. З точки зору моїх функціональних обов’язків, я вже зараз маю готуватися до наступної зими. Мені потрібно буде запускати дітей в дитячі садки, школи, університети. І вже зараз енергетики повинні повідомити, до чого мені готуватися – встановлювати сонячні панелі або генератори закуповувати? І тільки на освітню галузь, за яку я відповідаю, потрібні час і гроші, з урахуванням технічних рішень, змодельованих на майбутнє. Але я не можу прийняти таке рішення, поки енергетики мені не повідомлять, яка у нас хоча б приблизно буде ситуація. А енергетики столиці, відповідно не скажуть це без енергетиків держави, які бачать систему в цілому. Такі ж питання, гадаю, виникають і у влади Харкова, Одеси, Житомира, Львова…
Терміни відновлення зруйнованої Дарницької ТЕЦ поки невідомі фото: t.me/Denys_Smyhal
Коли ви чуєте претензії з усіх боків, що київська влада не допрацювала у підготовці до зими, що, на вашу думку, найбільше недооцінюють у її роботі?
Мені не зовсім правильно це оцінювати, але давайте просто подумаємо. Коли все добре, то зазвичай люди вважають, що так і повинно бути. А коли погано чи незручно – обов’язково хтось повинен бути винен. Так влаштована, мабуть, людина, і не тільки у нас.
Вважаю, в тих умовах, в яких ми живемо, місто робить значно більше, ніж могло б бути. І не всі кияни це розуміють. Функція будь-якого чиновника міської чи державної влади – це робота на інтереси громади. Тобто ми – сервісна служба, яка повинна створювати комфортні умови для проживання. Але чим комфортніші умови ти створюєш – тим більші до тебе вимоги. Хоча і добре, що люди нас критикують, тому що якщо переоцінити власні сили – можна зробити тільки гірше. Потрібно вміти приймати відповідальні рішення, не завжди популярні.
«Минулого року Київ виділив на різні види допомоги майже 4 млрд грн»
На останній сесії Київради було прийнято рішення, що Київ буде надавати безвідсоткові кредити для придбання генераторів у багатоквартирні будинки на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. Вже створено спеціального оператора, який за це відповідатиме. Як швидко цю програму реально впровадити і чи є на це кошти?
Трохи поясню, що це було за рішення, як людина, яка в 2022 році відповідала за гуманітарний штаб і зараз є його координатором. На початку вторгнення, коли ми не знали, до чого готуватися, було дуже страшно. Незважаючи на це, ми усвідомлювали, що нам потрібно було підготувати місто до того, щоб умовно три місяці жити у фортеці. Ми очікували оточення столиці, і нашим завданням було забезпечити людей, які тут залишилися, продуктами харчування та всім необхідним. Нам допомагали наші партнери, волонтери, міжнародні організації. І до нас почала надходити різна допомога, яка йшла безперервним потоком десь до кінця серпня 2022 року. Хоча на той момент було вже зрозуміло, що безпосередньої загрози Києву немає і, можливо, ця допомога в такій кількості і не потрібна. Але інерційність процесів була така, що ми продовжували все приймати, формувати, обліковувати та роздавати. Потім був період, коли ми стільки всього накопичили, що постало питання: що з цим усім робити. І ми почали передавати цю допомогу військовим, прифронтовим регіонам…
Зараз ми у плюс-мінус схожій ситуації, тільки в енергосистемі. У нас є дефіцит енергії, тепла, тому нам всі допомагають генераторами – різні країни, міжнародні організації, міністерства… Генераторів завезли так багато, що їх зараз більше, ніж необхідного обладнання для підключення. І допомога не припиняє надходити. Але генератори потрібно роздати, підключити, обладнати, обслужити, замінити – це ціле господарство.
Тому на сесії Київради депутати одноголосно прийняли рішення створити підприємство, яке буде оператором цього «генераторного господарства», – щоб в цьому був порядок. Наприклад, дуже багато генераторів ми дали на тимчасове використання комусь, хто їх потребував у критичний момент, тому що, наприклад, замерзав житловий будинок, який працює тільки на електриці. І ці генератори потрібно брати на облік, щоб не було хаосу, а потім ними, як майном розпоряджатись. У комунальному підприємстві, яке буде цим займатися, повинні працювати фахівці з технічною освітою, що будуть ці генератори заправляти та обслуговувати. Тобто не йдеться саме про їх придбання.
За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, в Києві – «профіцит» генераторів
То а безвідсоткові кредити на що будуть видавати? На ті генератори, які ви і так дали в тимчасове користування?
Місто буде надавати безвідсоткові кредити виключно на придбання генераторів для багатоквартирних будинків. Мова йде про автономні джерела живлення, які дозволяють під час відключень електроенергії підтримувати роботу насосів, теплових пунктів, ліфтів та іншого критично важливого обладнання. Тобто це не про будь-які витрати. Скористатися програмою зможуть ОСББ, ЖБК, кооперативи та управителі будинків. Кредит без відсотків, комісій, терміном до року і до мільйона гривень на один будинок.
Також місто передбачило з цього року одноразову допомогу 40 тис. грн для киян, які опинилися у складних обставинах через аварії на мережах після обстрілів. Які критерії визначення цих складних обставин та скільки людей вже звернулося за допомогою?
Взагалі ця тема завжди у Києві працювала, але з початком повномасштабного вторгнення стала більш актуальною. За це відповідає заступник міського голови Марина Хонда, це її профіль.
У нас є міська цільова програма «Турбота», в якій об’єднана допомога різним категоріям населення – і тимчасово переміщеним особам, і людям, які опинилися в скрутних життєвих обставинах, і тим, хто потребує підтримки після обстрілів (минулого року місто виділило майже 4 млрд грн на різні види допомоги). Там прописано, на яких умовах і за що можна отримувати цю допомогу.
На останній сесії Київради ми ввели зміни до міського бюджету, аби матеріальну допомогу в розмірі 40 тис. отримали домогосподарства, які зазнали пошкоджень через ракетні атаки і в них розморозилися системи опалення. Зокрема, йдеться про прорив труб і затоплення квартир через це. Наразі ми збираємо такі заяви від громадян, оскільки спочатку вони повинні отримати довідку про пошкодження мереж у ЖБК, ОСББ, керуючій компанії, а це займає певний час.
Загалом за програмою «Турбота» діє декілька рівнів підтримки залежно від характеру наслідків від прямих ракетних влучань у житло. Наприклад, якщо у людини пошкоджено житло після прильоту і їй потрібні невеликі кошти для відновлення (наприклад, встановити вибиті вікна) – для цього є гарантована одноразова допомога у розмірі 10 тис. грн. Є ситуації, коли людина втратила житло і їй його потрібно орендувати – тоді виплачується 40 тис. грн одноразово, а потім додатково по 20 тис. грн до року. Або допомога переглядається, якщо житло за цей період не відновили. Щодо безпосередньо відновлення пошкоджених будинків, цим напрямом займається заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. У міському бюджеті передбачено окреме фінансування саме відбудови житлового фонду – це системна робота, яка триває з перших місяців повномасштабної війни. За цей час на відновлення пошкодженого житла столиця виділила майже 950 млн грн. Тобто допомога людям йде паралельно у двох напрямках – адресна фінансова підтримка через програму «Турбота» та окремо – відновлення будинків коштом міста.
І держава в цьому плані також працює – діє програма «єВідновлення», яка реалізується шляхом нашої взаємодії. Є спеціальні комісії, які в щоденному режимі виїжджають на місця прильотів, обстежують та фіксують наслідки.
За 2025 рік у рамках програми «Турбота. Назустріч киянам» ми виплатили допомогу на 250 млн грн сотням тисяч жителів столиці (у розмірі 10, 20 або 40 тис. грн в залежності від ситуації).
«Головне завдання – відновити роботу теплогенерації, зокрема, ТЕЦ-4»
Що буде далі з будинками, у яких прорвало труби через те, що вчасно не була злита вода з систем опалення? Як тільки спадуть морози, все це почнуть відновлювати?
У цих будинках не функціонує система опалення, але система водопостачання працює, тому що водопровідні мережі знаходяться глибоко під землею, нижче відмітки промерзання. Там, де система опалення розмерзлась, особливо в Печерському, Дарницькому, частині Голосіївського району, де або не встигли злити воду, або так влаштовані системи, що ти її не зіллєш до кінця, будемо відновлювати. І тут якраз хочу відзначити співпрацю з державою, з ДТЕКом: там, де було неможливо відновити тепло, вони йшли на зустріч і намагалися не вимикати електрику, щоб люди могли обігріватися вдома. Зараз потепліє – і труби будуть відновлені.
Скільки часу це може зайняти?
Будемо намагатися якнайшвидше, щоб встигнути до нового опалювального сезону.
Наскільки покращилася ситуація на Троєщині, де був справжній енергетичний колапс? Там прозвітували про відновлення теплопостачання, але потім відбувся черговий удар по ТЕЦ-6. 22 лютого знову по ТЕЦ били…
Там знову пошкодили, але знайшли можливість відновити теплопостачання. На Троєщині більш гнучка система, ніж на Дарниці, де так, на жаль, не зробиш. Але у нас працює величезна кількість комунальників, вони – справжні герої. У тих умовах і за тих викликів, в яких живе мегаполіс, я б їх до рівня наших військових захисників прирівняв.
У багатьох будинках Дарницького та Дніпровського району з трубами все добре, але опалювальний сезон там завершився ще в лютому через критичні пошкодження ТЕЦ-4. Як їх будуть готувати до запуску опалення до наступної зими? Всі надії лише на відновлення ТЕЦ, які можуть зникнути після чергового ракетного удару?
На даний момент стоїть головне завдання – відновити роботу теплогенерації, зокрема, й ТЕЦ-4. Якщо вона запрацює – все буде добре. Зазначу, що ці два мікрорайони за своїм масштабом – це, по суті, Черкаси, Житомир і Львів разом взяті. Звісно, ризики нових ракетних ударів є завжди, і тут вся надія на сили оборони, ППО. Але всього не передбачиш, тому що це – війна. Крім відновлення ТЕЦ, альтернатив, які б забезпечували теплом такі великі райони, наразі немає. Я вже говорив, що це – стратегічне питання, яке має обговорюватися не тільки в Києві.
У другій частині інтерв’ю Валентина Мондриївського «Главкому» читайте про те, в якому стані знаходяться київські укриття, коли за таких екстремальних умов може завершитися навчальний рік та чому Київрада досі залишається без секретаря.
Павло Вуєць, «Главком»