Коротко: Латвія заблокувала компромісну пропозицію Євросоюзу, яка передбачала зняття санкцій з російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, натомість продовживши обмеження для близько 3000 інших осіб та організацій на три роки. Санкції потребують одностайного схвалення всіх 27 країн-членів ЄС і мали закінчитися опівночі вівторка, якщо угоди не буде досягнуто.
Латвія заблокувала пропозицію Євросоюзу, яка передбачала виключення російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій блоку в обмін на продовження обмежень для тисяч інших осіб та організацій на три роки.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс оголосив про це рішення у вівторок, 21 вересня, у своєму акаунті в X. За повідомленнями Reuters, посли ЄС мали відновити переговори у вівторок, щоб спробувати вирішити суперечку.
“Доки Росія продовжує війну, тиск Європи має посилюватися, а не ставати зручнішим для Кремля”, – заявив Кулбергс.
Він назвав 36-місячне продовження широкого санкційного режиму правильним кроком, але наголосив, що Латвія не може погодитися на виключення Усманова та Фрідмана як ціну за його забезпечення.
Кулбергс додав, що скличе екстрене засідання кабінету міністрів у вівторок та проведе консультації з представниками Брюсселя та Парижа для пошуку рішення, прийнятного для Латвії.
Під загрозою опинився весь санкційний список
Згідно з запропонованим компромісом, ЄС мав би зняти санкції з Усманова та Фрідмана, одночасно подовживши обмеження для близько 3000 інших осіб та організацій, пов’язаних з Росією, на 36 місяців.
Ці обмеження включають заморожування активів та заборону на в’їзд до ЄС, запроваджені у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Однак, для прийняття рішень щодо санкцій потрібна одностайна підтримка всіх 27 членів ЄС. Якщо угоди не буде досягнуто, чинні обмеження мали б закінчитися опівночі у вівторок.
Відмова Латвії, таким чином, залишає ширший санкційний режим тимчасово невирішеним, а не лише обмеження проти двох мільярдерів.
Блок вже подовжував заходи на сім днів після того, як країни-члени не змогли домовитися про їхнє звичне шестимісячне продовження. Kyiv Post раніше повідомляв, що розбіжності зосереджувалися навколо спроб виключити Усманова та Фрідмана з “чорного списку”.
Початковий звіт у понеділок вказував на те, що посли ЄС досягли компромісу щодо продовження санкцій на три роки та виключення двох осіб зі списку. Однак, подальша відмова Латвії показала, що пропозиція не отримала необхідної одностайної національної підтримки для ухвалення.
Франція та Люксембург вимагають виключення
Франція, подібно до Словаччини, закликала до зняття санкцій з Усманова, що викликало здивування та обурення у кількох інших членів ЄС та України.
Дипломати ЄС повідомили Reuters, що Франція діяла під тиском з боку Азербайджану, який утримує щонайменше двох французьких громадян. Франція описала свою позицію як питання національної безпеки та зазначила, що реагує на запити міжнародних партнерів.
Високопоставлений азербайджанський дипломат відкинув заяви про тиск Баку на Париж.
Люксембург окремо вимагав такого ж ставлення до Фрідмана. Російський мільярдер вимагає 16 мільярдів доларів від Люксембургу через арбітраж, тоді як дипломати ЄС заявили, що країна побоювалася, що її правова позиція може бути ослаблена, якщо зі списку буде виключено лише Усманова.
Обидва мільярдери оскаржили звинувачення ЄС проти них та подали судові позови з вимогою зняти санкції.
ЄС запровадив санкції проти обох чоловіків у 2022 році. Союз описав Усманова як особу, яка має особливо тісні зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним, а Фрідмана – як того, хто підтримував дії чи політику, що загрожують територіальній цілісності та суверенітету України.
Країни Балтії застерігають від поступок
Інші країни Балтії також виступили проти зняття санкцій, стверджуючи, що це створить небезпечний прецедент під політичним чи юридичним тиском.
Міністр закордонних справ Литви Ґедімінас Кіркілас заявив Reuters, що виключення мільярдерів зі списку надішле кілька поганих сигналів.
Більшість опонентів, однак, здавалося, готові погодитися на компроміс, щоб забезпечити трирічне продовження для решти “чорного списку”. Проте саме Латвія відмовилася схвалити пропозицію, коли її подали на розгляд національних урядів у понеділок ввечері.
Прем’єр-міністр України Сергій Колецький також закликав ЄС не послаблювати свої обмеження, доки тривають російські атаки на Україну.
“Україна зараз під обстрілами. Європа не може ставитися до поплічників Росії як до друзів. Санкції мають залишатися. Крапка”, – написав він у X.
Трирічне продовження було б значно довшим за звичайний термін поновлення (шість або 12 місяців) і було запропоновано як поступка країнам, стурбованим необхідністю постійно поновлювати переговори.
Очікувалося, що посли ЄС продовжать переговори у вівторок вранці, а майбутнє всього санкційного списку залежатиме від досягнення одностайності до встановленого терміну.