Через суворі карантинні заходи помилуватися цим твором можна тільки на екрані комп’ютера чи планшета. Проте, це можуть зробити не тільки кияни, а й усі підписники NAMU у фейсбуці.
«Як видно з ескізу, в початковому задумі художника було чимало відмінностей. „Благовіщення“ Мурашка мало бути більш канонічним. Наприклад, Архангел Гавриїл і Марія представлені з німбами (яких в завершеній картині немає), Архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати, коли Марія читає, а не вишиває. Але постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущене плаття, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня — всі ці елементи, що зачаровують глядача у відомому полотні Мурашка, присутні й в ескізі майстра», — зазначають мистецтвознавці.
Ескіз до картини «Благовіщення». Фанера, олія. 57,5×43,5. Колекція NAMU.
Ось як розповів про створення картини викладач та філософ Максим Карповець: «Ідея картини виникла доволі цікаво. До родини Мурашків часто навідувалися гості, а тому поява на веранді дівчини не видалася чимось дивовижним. Дівчина тихенько відхилила тюль і легкою ходою перетнула вітальню. Такий прозаїчний епізод наштовхнув художника на зовсім непрозаїчну тему Благої Вісті.
Дівчина на веранді стала прототипом Гавриїла, який сповіщає Марію про народження Спасителя. Домінують сині й жовті кольори, події вселенського масштабу передані тихо, безшумно, а буденні жести свідчать про взаємозв’язок речей у світі. Біблейську сцену можна назвати сюрреалістичною, бо Мурашко зумів помістити в полотно видиме і незриме, реальність і містичні видіння».
Оригінал «Благовіщення» теж знаходиться у Національному художньому музеї України.
Нагадаємо, столичні бібліотеки проводять корисні зустрічі онлайн.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
