Котляревська: Лавра має демонструвати велич української культури
Національний заповідник Києво-Печерська лавра розпочав процес дерусифікації фресок в Успенському соборі. Виконувачка обов’язків генерального директора заповідника Світлана Котляревська повідомила, що це питання не лише естетики, а й відновлення історичної справедливості, повідомляє «Главком».
Як приклад необхідності дерусифікації, Котляревська показала фреску із зображенням предстоятеля Московської Церкви в Україні митрополита Онуфрія, колишнього настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита УПЦ МП Павла (у миру – Петро Лебідь) та покійного митрополита Володимира. За її словами, це зображення було написано понад 20 років тому. В Успенському соборі є багато зображень історичних діячів та преподобних отців Києво-Печерської лаври, і команда заповідника працюватиме над відбором тих, кого можна зобразити в соборі, наголосила виконувачка обов’язків генерального директора заповідника.
«Для мене важливо, щоб Лавра стала відкритою не лише для відвідувачів, а й для науковців, адже необхідно залучати зовнішню експертизу, ми будемо збирати та формувати пропозиції, а потім приймати рішення на нашій науково-методологічній раді», – зазначила Світлана Котляревська.
Вона наголосила, що Лавра має демонструвати велич української культури. «Коли українець відвідує українську святиню, він відчуває, що йому є чим пишатися… У нас є така будівля, такі майстри, як Їжакевич, у нас є незламні церкви, які стоять століттями. Як незламна Україна, так само незламна і Лавра. А Лавра – це Україна в мініатюрі. Тому відродження Лаври – це частина відродження України», – наголосила Котляревська.
Світлана Котляревська назвала перше богослужіння українською мовою в Лаврі історичною подією. Цей процес свідомо розпочали з Дальніх печер, а потім він охопить і Ближні печери. Перше богослужіння українською мовою в Києво-Печерській лаврі відбулося 6 січня 2025 року в Успенському соборі, а тепер у печерах.
«Якщо ми говоримо про печери, то саме такою священною традицією це було протягом тисячі років», – додала вона.
Команда заповідника працює над створенням контент-матеріалів, щоб наступного року подавати печери та шанування мощей святих до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. За словами Котляревської, це «унікальний, специфічно українсько-печерський процес».
«Нас роками знецінювали, але ми — нація майстрів, філософів, митців. І Лавра має це показати», — підсумував керівник заповідника.
Нагадаємо, що з 22 травня обов’язки генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» виконує заступник генерального директора з надання платних послуг заповідника Світлана Котляревська. Вона виконуватиме обов’язки керівника до призначення нового керівника заповідника.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій звільнило директора державного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Пізніше стало відомо, що чиновника звільнили з посади через неналежне виконання умов контракту та виявлені в діяльності заповідника порушення. Остапенко готувався до масштабної виставки в Лаврі, коли дізнався, що Міністерство культури вирішило звільнити його з посади керівника Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». За його словами, його звільнили «без пояснень, попередження та будь-яких офіційних зауважень щодо його роботи».