Як боротися з хаосом, навмисно спровокованим водіями автомобілів та мотоциклів? Урядовець та адвокат шукають вихід
Дрифт та гучні вихлопні гази на міських вулицях завжди викликали обурення громадськості. Однак під час повномасштабної війни ця проблема набула особливого відтінку. Громадяни, які здригаються від кожного гучного звуку, мабуть, також відчувають гострий стрес від безвідповідальних водіїв на дорогах.
«Деяким досі важко зрозуміти, що ми живемо в країні, де війна. І що нам потрібно поважати тих, хто нас оточує», – гнівно заявив голова Київської міської військової адміністрації (КМВА) Тимур Ткаченко, звертаючись до любителів екстремальних видів спорту на дорогах цього літа.
Тоді тривалий авіаналіт у столиці знову супроводжувався гучним дрифтом (контрольованим дрейфом транспортного засобу на великій швидкості) та шумом вихлопних газів автомобілів і мотоциклів. Ці звуки нагадують політ дрона або ракети, а тому викликають чимало занепокоєння в українців. Однак це не надто турбує завзятих гонщиків: такий шум можна чути майже щодня і майже у всіх містах країни, а іноді навіть під час комендантської години чи масованих обстрілів.
Влітку 2022 року Київська міська рада спробувала подолати проблему та заборонила їздити столицею на автомобілях без глушників. Але, як бачимо, ефекту нуль.
Через рік у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9564, який передбачає адміністративне покарання для водіїв надмірно гучних автомобілів та мотоциклів, переважно через відсутність глушника. Штрафи чималі: 17 000 гривень за перше порушення, 34 000 гривень за повторне порушення протягом року. У разі повторного порушення право керування транспортними засобами також може бути позбавлено на строк від трьох до шести місяців.
Далі було розроблено законопроект № 9642, присвячений дрифту. За навмисне занесення автомобіля на дорогу передбачено штраф у розмірі 8,5 тис. гривень. Повторне порушення призведе до штрафу в розмірі 17 тис. гривень, а також позбавлення водійських прав на шість місяців. Однак обидва законопроекти все ще перебувають на розгляді.
Минулого року рівень обурення громадськості зріс настільки, що на сайті Київської міської ради зареєстрували електронну петицію щодо посилення контролю за рівнем шуму на столичних дорогах. Необхідні голоси були зібрані, і міська влада звернулася до правоохоронців з проханням посилити контроль над порушниками. Однак поліція розводить руками: мовляв, правового механізму для цього немає. На цьому історія закінчилася.
Чому досі неможливо покарати водіїв-екстремалів, які порушують громадський спокій? «Главком» заглибився у тонкощі складного питання, яке влада в Україні не в змозі вирішити.
Кияни підтримали електронну петицію до влади з вимогою вплинути на водіїв, які порушують закон. Кличку показують скріншот із сайту Київської міської ради.
«Правила вже існують, але їх не дотримуються»
Норми та правила, які б дозволяли притягувати порушників до відповідальності, насправді вже існують, запевняє в розмові з «Главкомом» Олексій Мочанов, віце-президент Автомобільної федерації України (АФУ), майстер спорту міжнародного класу з автомобільного спорту, інструктор із захисного водіння автомобілів та мотоциклів.
«Щодо звуку вихлопу, то існують встановлені граничні норми шуму в децибелах. Але технічний огляд скасовано (обов’язковий технічний огляд автомобілів, які не використовуються в комерційних цілях, скасовано в Україні ще у 2011 році, – «Главком») і немає технічної можливості їх виміряти та перевірити. Якщо глушник несправний, з будь-якої причини (був встановлений спортивний, згорів або відпав штатний) – автомобіль експлуатувати не можна. Його потрібно або примусово доставити до сервісу, або на штрафмайданчик з подальшим прописаним порядком, як звідти забрати автомобіль, мотоцикл, мопед, квадроцикл – для усунення несправності», – пропонує рішення віце-президент FAU.
Технічний огляд транспортних засобів, про який згадує Мочанов, є обов’язковим для всіх транспортних засобів у всіх країнах Європейського Союзу. Угода про асоціацію з ЄС зобов’язує Україну повернути цю процедуру. Однак це питання досі не вирішено.
Щодо дрифту на дорогах, віце-президент FAU нагадав: «Дрифтери в місті, як і будь-які інші «шашечки» (водії, які, рухаючись у загальному потоці, постійно маневрують між рядами, створюючи тим самим небезпеку для інших учасників дорожнього руху, — «Главком»), стрітрейсери (стрітрейсери, — «Главком») та дрег-рейсери (гонщики, які їдуть по прямій на коротку дистанцію, — «Главком») порушують Правила дорожнього руху. Це має бути зафіксовано та покарано, відповідно до закону. Якщо вони порушать це знову, їх мають позбавити водійських прав. Більшість процедур прописані. І неважливо, чи це під час війни, чи під час комендантської години, чи просто вночі в мирний час. Війна та комендантська година — це просто обтяжуючі обставини для вже існуючого порушення закону. Не потрібно нічого посилювати чи вигадувати. У нас є нормальні правила та норми. Просто їх ніхто не дотримується. «Всім байдуже на правила, норми та покарання», — співрозмовник «Главкому». зазначив. За його словами, нам також слід шукати «голову» – організаторів нелегальних гонок та дрифт-шоу, а не «рубати хвости».
Водночас важливо не плутати аматорську діяльність із професійним спортом, наголошує Мочанов: «Спортивні автомобілі чи мотоцикли, а також ті, що мають санкціоновані модифікації, можуть брати участь у змаганнях під егідою спеціалізованих федерацій та асоціацій у спеціально відведених та визначених місцях, закритих для інших учасників дорожнього руху. Але весь цей «гаражний тюнінг» не має права самостійно пересуватися дорогами загального користування. Тільки на кареті або на евакуаторі, та й то не весь. Ці гонщики не мають жодного стосунку до спорту».
До речі, українське законодавство не містить чіткого покарання для водіїв, які порушують комендантську годину. Але зазначимо: гонщики, які керують транспортним засобом вночі, можуть бути покарані за невиконання вимог патруля (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Санкція статті передбачає штраф від 136 до 255 гривень, або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин, або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців, або адміністративний арешт на строк до 15 діб.
KMVA обіцяє рішення
«Главком» також поставив кілька запитань керівнику КМВА Тимуру Ткаченку, який не вперше порушує тему репресій на столичних дорогах і навіть анонсував довгоочікуване рішення. Однак замість того, щоб дати вичерпні відповіді на конкретні питання, що хвилюють не лише редакцію, а й пересічних киян, керівник військової адміністрації по суті зняв із себе відповідальність.
«Ми ведемо діалог з поліцією», «Рішення, які не працюють, – це популізм», «Петиція – це публічна вимога, яку ми бачимо та розуміємо» – це був набір загальних тез Тимура Ткаченка. І, попри обіцянки, жодного рецепту відновлення порядку на дорогах.
Далі наведено відповіді посадовця без скорочень.
Стаття 182 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає штрафи для громадян за порушення режиму тиші до 510 гривень. Тобто, можливо, таких гонщиків можна притягнути до відповідальності, виходячи з уже існуючої правової системи?
Так, ця стаття стосується захисту населення від шкідливого впливу шуму або правил дотримання тиші в населених пунктах та громадських місцях, посилаючись на законодавчі та інші нормативно-правові акти. Чинне законодавство регулює рівень шуму в будинках та в житлових зонах. Щодо вуличного шуму наразі такої норми немає. Грубе втручання у роботу вихлопної системи, включаючи демонтаж важливих елементів вихлопної системи, вже є експлуатацією несправного транспортного засобу. Ми ведемо діалог з поліцією щодо посилення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху в Києві.
У серпні 2023 року у Верховній Раді було зареєстровано два законопроекти. Один з них пропонує штраф до 34 000 гривень для водіїв з гучним вихлопом, інший – штраф до 17 000 гривень для «дрифтерів». Однак обидва ще перебувають на розгляді. Що, на вашу думку, гальмує процес?
Штрафи, особливо ті, що відчутні для порушників, – це добре. Чи доречні ці цифри? На мою особисту думку, штрафи за будь-яке порушення повинні бути співмірними із завданою шкодою. А головне – відбивати бажання повторювати такі правопорушення в майбутньому, тим самим відіграючи превентивну функцію. Зрештою, здорова мета – не карати всіх, а запобігати правопорушенням.
Один з аргументів «проти», про який говорить Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради, полягає в тому, що штрафи є занадто великими за адміністративне правопорушення. Законопроекти також критикують за те, що Національна поліція не має приладів, які б вимірювали рівень шуму. Крім того, дрифт іноді може бути необхідним, наприклад, щоб уникнути аварії. Що ви думаєте про ці аргументи?
Йдеться про перевищення рівня шуму чи маневри на дорозі? Порушення правил дорожнього руху – це порушення розмітки, створення аварійних ситуацій тощо. Порушення шуму вихлопними системами – це інша справа, і це не сприяє уникненню аварій. Якщо законодавці вважають, що 17 тисяч – це занадто високий штраф за гучний вихлоп, то, можливо, варто запропонувати інше розумне покарання. Повторюся, моє бачення: штраф має бути таким, щоб порушники це відчували та приводили свої транспортні засоби у норму, а не легко «відкуповувалися» щоразу невеликими штрафами.
Ще в червні 2022 року мер Києва Віталій Кличко повідомив у соціальних мережах, що Київська міська рада ухвалила рішення про заборону руху автомобілів без глушника в столиці. «В Україні йде війна, тривають обстріли наших міст, а деякі громадяни запускають феєрверки! Або їздять вулицями на машинах, як на реактивному літаку! За це має бути відповідальність», – справедливо обурився мер. Чи знаєте ви про це трирічне рішення? Чому воно не виконується і як зробити його ефективним, а головне – хто має притягнути до відповідальності порушників столичного рішення?
Це питання відповідальності Віталія Кличка та Київської міської ради. Нам потрібно приймати рішення, які є ефективними, працюють, і ви знаєте, як їх слід впроваджувати. Виконання рішення, наскільки я розумію з фактичної ситуації, не було забезпечено. Тут краще звернутися до мера та депутатів міста, як це сталося. Рішення, які не працюють, – це популізм.
Але я б додав, що ми маємо справу не лише з ситуацією конкретно в Києві, а й з національно чутливою темою. І тому існує бачення, що національне рішення може бути ефективнішим.
Влітку 2024 року на сайті електронних петицій Київської міської ради було зареєстровано петицію щодо посилення контролю за дотриманням рівня шуму від транспортних засобів на столичних дорогах. Вона зібрала необхідні голоси, і мер Віталій Кличко пообіцяв «вжити заходів для реалізації порушеного в петиції питання». У грудні 2024 року заступник мера Петро Пантелєєв у своїй відповіді секретарю Київської міської ради повідомив, що міська влада звернулася до Національної поліції та Департаменту патрульної поліції, що не зрушило проблему з місця. Причина – «відсутність дієвого механізму притягнення поліцейських до відповідальності за такі правопорушення до прийняття Верховною Радою України відповідних законодавчих змін». То що ж конкретно потрібно регулювати? Бо складається враження, що жоден орган не зацікавлений у вирішенні проблеми, а просто перекладає відповідальність один на одного.
Петиція гарна, це суспільна вимога. Ми це бачимо і розуміємо. Під час війни така поведінка водіїв абсолютно неприйнятна. Це неповага до довкілля. І шкода, що деякі водії самі цього не усвідомлюють і не поважають своїх сусідів.
Можу вже сказати, що нещодавно патрульні вже видали десятки приписів столичним гонщикам. Поліція зараз зупиняє порушників за небезпечне маневрування (створення аварійних ситуацій), перевищення швидкості. Адже «дрифтери» в тому сенсі, про який ми говоримо, крім гучного вихлопу, скоюють інші порушення правил дорожнього руху. Це взаємопов’язані речі. Таким чином, правоохоронці впливають на ситуацію в межах правових норм.
Правова прогалина та що з нею робити
Адвокат Дмитро Бузанов у коментарі «Главкому» погоджується з керівником КМВА: наразі в Україні немає окремої статті Кодексу про адміністративні правопорушення, яка безпосередньо передбачає відповідальність за перевищення транспортними засобами допустимого рівня шуму.
«Згадана раніше стаття 182, яка встановлює відповідальність за порушення захисту населення від шкідливого впливу шуму або правил дотримання тиші в населених пунктах та громадських місцях, конкретно не поширюється на транспортні засоби. Закони України «Про дорожній рух», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», Правила дорожнього руху не містять прямих заборон на використання транспортних засобів з надмірним шумом (наприклад, через модифіковані вихлопні системи). Пункт 31.4 Правил дорожнього руху забороняє експлуатацію транспортних засобів з технічними несправностями, але не уточнює, чи входить до них надмірний шум», – зазначив адвокат.
Більше того, поліція не має затверджених процедур чи обладнання для вимірювання рівня шуму транспортних засобів. Наприклад, немає стандартизованих шумомірів, сертифікованих для використання правоохоронцями, або чітких норм допустимого рівня шуму для різних видів транспорту в різних умовах (місто, траса, нічний час тощо). Без таких інструментів та процедур важко довести факт порушення. Крім того, правова прогалина полягає у відсутності чітко прописаних технічних вимог до транспортних засобів щодо рівня шуму в Законі України «Про дорожній рух» чи інших нормативно-правових актах.
Місцева влада, за словами Бузанова, також практично безсила. Київська міська рада може встановлювати власні правила, такі як «Правила дотримання тиші в місті Києві», але вони не мають достатньої юридичної сили без підтримки національного законодавства.
За словами юриста, вирішенням проблеми може бути, наприклад, прийняття законопроекту № 9564, поданого у серпні 2023 року. У ньому парламентарі пропонують:
- ввести до Кодексу про адміністративні правопорушення нову статтю 121⁴ про адміністративну відповідальність за експлуатацію транспортних засобів, що перевищують встановлені норми шуму. Це стосується, зокрема, транспортних засобів без глушників, зі зміненими вихлопними системами або інших транспортних засобів, що створюють надмірний шум;
- зафіксувати заборону на надмірно галасливий транспорт у Правилах дорожнього руху, а також Законах України «Про дорожній рух» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- встановити чіткі обмеження щодо допустимого рівня шуму для різних типів транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів) у децибелах;
- придбати сертифіковані шумоміри для патрульної поліції та затвердити методику вимірювання шуму в реальних умовах (наприклад, на дорозі або під час патрулювання);
- розробити протокол реєстрації порушень, який включатиме показники шумоміра, дані про транспортний засіб та водія.
Доки Верховна Рада не ухвалить відповідні зміни, місцеві ради будуть зв’язані руки, підсумував Бузанов.
Єлизавета Жабська, «Главком»