Коротко: Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав до скасування права вето Ради Безпеки ООН та ліквідації постійного членства, стверджуючи, що ця система більше не відображає сучасний світ. Він запропонував запровадити ротацію обраних членів та посилити Генеральну Асамблею, відродивши дебати щодо структури, яка майже не змінилася з 1945 року.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган виступив за скасування права вето Ради Безпеки ООН та ліквідацію інституту постійного членства, стверджуючи, що структура цього органу більше не відповідає реаліям сучасного світу.
«Трагедії останніх років, включаючи пандемії, енергетичні кризи, порушення ланцюгів постачання та регіональні конфлікти, продемонстрували, що залишати вирішення глобальних криз на волю кількох столиць більше не узгоджується з реаліями сьогоднішнього світу», – написав Ердоган у своїй колонці, опублікованій у Bloomberg напередодні щорічної сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
«Адаптація глобальних механізмів прийняття рішень до сучасних обставин більше не може відкладатися».
Рада Безпеки налічує п’ять постійних членів – Китай, Францію, Росію, Велику Британію та Сполучені Штати, – кожен з яких має право вето. Ця система була заснована у Статуті ООН у 1945 році, коли ці п’ять країн (тоді СРСР, а не Росія) отримали постійні місця через їхню ключову роль у створенні ООН та підтримці міжнародного миру та безпеки. Пізніше Росія зайняла місце Радянського Союзу.
Додатково до Ради входять 10 непостійних членів, яких обирає Генеральна Асамблея на дворічні терміни. Для ухвалення суттєвої резолюції потрібно щонайменше дев’ять голосів, і вона не може бути ухвалена, якщо один із постійних членів проголосує проти.
Ердоган зазначив, що просте додавання нових постійних членів не вирішить проблеми концентрації влади.
«Додавання нових привілейованих членів до Ради Безпеки не вирішить проблему концентрації влади в руках кількох держав; скоріше, це розширить сферу привілейованої структури», – написав він.
Натомість він запропонував повністю скасувати постійне членство. Згідно з його моделлю, усі члени Ради Безпеки обиратимуться Генеральною Асамблеєю на ротаційній основі на фіксовані терміни, а країни, які бажають отримати новий термін, повинні будуть знову завоювати підтримку більшості.
«Повноваження Генеральної Асамблеї мають бути посилені, а представницька роль Ради Безпеки та її підзвітність перед Генеральною Асамблеєю – підвищені», – наголосив Ердоган.
Він представив цю пропозицію як розширення свого давнього гасла: «Світ більший за п’ятьох».
«Ми повинні використовувати досвід, потенціал та прагнення різних регіонів у зусиллях, спрямованих на вирішення глобальних та регіональних викликів, – написав Ердоган. – У цьому аспекті наш заклик «Світ більший за п’ятьох» є закликом до ширшого розуміння відповідальності».
Реформа обговорюється роками
Прагнення до реформи не є новим, і Генеральна Асамблея роками обговорює зміни до Ради Безпеки.
У вересні 2024 року держави-члени ООН ухвалили «Пакт майбутнього», зобов’язавшись реформувати Раду Безпеки та зробити її «більш представницькою, інклюзивною, прозорою, ефективною, дієвою, демократичною та підзвітною».
У документі пріоритетом визнано недостатню представленість Африки та заклик до продовження переговорів щодо членства в Раді та майбутнього права вето.
Генеральна Асамблея продовжувала міжурядові переговори щодо реформи, але базова структура Ради так і не змінилася.
Процес реформування залишається зосередженим на таких питаннях, як кількість членів Ради, яким регіонам слід надати ширше представництво, та чи слід обмежити право вето або внести інші зміни.
Як вето блокує ООН
Право вето дає кожному з п’яти постійних членів можливість заблокувати суттєву резолюцію Ради Безпеки, навіть якщо ця міра має широку підтримку серед інших членів.
Росія продемонструвала цю силу в березні 2024 року, коли наклала вето на резолюцію, яка б продовжила мандат групи експертів ООН, що стежить за ядерними та балістичними ракетними програмами Північної Кореї. Москва та Пхеньян поглибили оборонні зв’язки після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Інші члени Ради Безпеки не блокували цю міру, але вето Росії було достатньо, щоб запобігти її ухваленню.
Цей механізм також став центральним у реакції Ради Безпеки на великі міжнародні конфлікти, включаючи повномасштабну війну Росії проти України, де статус Москви як постійного члена перешкодив Раді ухвалювати резолюції, проти яких виступала Росія.
Ердоган стверджує, що така система дозволяє невеликій кількості столиць визначати, чи зможе ООН діяти у відповідь на серйозні міжнародні кризи.
«Ми не можемо побудувати міжнародний порядок майбутнього, зберігаючи ієрархії минулого», – написав він.
«Події останньої чверті століття – відносно короткий період у світовій історії – продемонстрували, що жоден баланс сил і жоден міжнародний порядок не є вічними».
Анкара заявляє, що підтримуватиме зусилля, спрямовані на скасування вето, посилення ролі обраних членів Ради Безпеки та надання Генеральній Асамблеї більшої ваги у міжнародному прийнятті рішень.
«Така зміна вимагає міжнародної волі в широкому масштабі», – написав Ердоган.