Турецький президент Ердоган закликає до припинення війни з Україною, зберігаючи її територіальну цілісність
Під час відкриття дебатів високого рівня 81-ї Генеральної Асамблеї ООН (UNGA) у вівторок президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав до припинення повномасштабного вторгнення Росії, зберігаючи суверенітет та територіальну цілісність України. Його заява прозвучала на тлі того, що Туреччина залишається третім найбільшим покупцем викопного палива з Росії.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган закликав до припинення війни Росії проти України, яка б зберігала суверенітет та територіальну цілісність України, підтверджуючи дипломатичну позицію Анкари, яка намагається виступити посередником між Києвом та Москвою.
Ердоган зробив ці заяви в перший день загальних дебатів високого рівня 81-ї Генеральної Асамблеї ООН (UNGA) у вівторок, 22 вересня, після виступу президента США Дональда Трампа, який погрожував використати свої новоотримані законодавчі повноваження для введення мит до 100% на покупців російської енергії, якщо Москва продовжить війну.
«Щодо війни між Росією та Україною, ми щиро сподіваємося, що вона закінчиться збереженням суверенітету та територіальної цілісності України», — заявив Ердоган у своїй промові в ООН, за даними Clash Reports.
81-а асамблея, головною темою якої цього року є «Відновлення довіри, управління трансформацією: Організація Об’єднаних Націй, яка працює для всіх», офіційно відкрилася 8 вересня.
Її загальні дебати розпочалися у вівторок і мають завершитися 28 вересня.
Дипломатична позиція Туреччини щодо війни в Україні
Туреччина неодноразово заявляла, що підтримує територіальну цілісність України, включно з Кримом, який Росія незаконно анексувала у 2014 році. Анкара не визнала заявлених Москвою анексій будь-яких українських територій, що Кремль не надто оцінив.
Однак країна підтримувала дипломатичні відносини як з Києвом, так і з Москвою.
Така позиція дозволила Туреччині позиціонувати себе як потенційного посередника. Вона приймала ранні переговори між Росією та Україною в Стамбулі у 2022 році та разом з ООН виступила посередником у Чорноморській зерновій ініціативі в липні того ж року, яка дозволила експортувати зерно з українських портів до виходу Росії з угоди у липні 2023 року.
Через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року Туреччина застосувала Конвенцію Монтре, щоб обмежити транзит військових кораблів через турецькі протоки.
Хоча заяви Ердогана під час його виступу в ООН узгоджуються з давньою дипломатичною позицією Туреччини щодо війни проти України, країна залишається одним з найбільших покупців російських викопних видів палива.
У серпні Туреччина була третім найбільшим покупцем російських викопних видів палива у світі, після Китаю та Індії, імпортувавши російські вуглеводні на суму 1,5 мільярда євро (близько 1,7 мільярда доларів США), згідно зі звітом Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
Анкара уникала приєднання до західних санкцій проти Москви та підтримує широкі економічні, туристичні та енергетичні відносини з Росією, водночас підтримуючи Київ оборонним обладнанням та загальною підтримкою як член НАТО.
Триває морське посередництво
Наразі дипломатичні зусилля Туреччини, схоже, менше зосереджені на комплексному мирному врегулюванні, ніж на зменшенні цивільних нападів на судна, що проходять через Чорне море. Останніми місяцями багато турецьких суден зазнали нападів, переважно від російських дронів.
Анкара 18 вересня надіслала Росії та Україні проєкт меморандуму, спрямованого на припинення таких ударів, спираючись на основу колишнього зернового коридору.
Міністр закордонних справ країни Хакан Фідан заявив, що Анкара отримала відповіді від обох сторін, але визнав, що узгодити їхні позиції буде складно. «Чесно кажучи, обидві сторони мають вимоги», — сказав Фідан.
Раніше, 9 серпня, Туреччина обмежила рух комерційних суден, що прямують до Чорного моря через Дарданелли, націлившись на маршрути до російського порту Новоросійськ і, можливо, до українських портів.
Обмеження набули чинності на тлі того, як обидві країни продовжували регулярний обмін ударами над Чорним морем, при цьому Україна прагнула порушити морську логістику Росії, постачання палива до окупованого Криму та експорт нафти, що допомагало воєнним зусиллям Москви.
Ці удари все більше загрожують глобальному ланцюгу постачання продовольства, оскільки кампанії призводять до зростання цін на пшеницю та змушують великих імпортерів шукати дорожчі альтернативи.
Ердоган закликає до реформи ООН
Раніше у вівторок Ердоган у своїй статті, опублікованій у Bloomberg, закликав до масштабної реформи Ради Безпеки ООН.
Він закликав до скасування права вето Ради та припинення постійного членства, стверджуючи, що структура органу більше не відображає реалії сучасного світу.
«Трагедії останніх років, включно з пандеміями, енергетичними кризами, збоями в ланцюгах поставок та регіональними конфліктами, продемонстрували, що залишати вирішення глобальних криз на волю кількох столиць більше не відповідає реаліям сьогоднішнього світу», — сказав він.
Російське право вето як постійного члена Ради Безпеки неодноразово перешкоджало Раді вживати обов’язкових дій щодо вторгнення Москви.
Генеральна Асамблея, де жодна держава не має права вето, ухвалила численні резолюції, що підтверджують суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України та закликають до виведення російських військ.