Харківська режисерка Оксана Дмитрієва знову режисує в Києві
У Київському академічному театрі «Золоті Ворота» тривають репетиції вистави харківської режисерки Оксани Дмитрієвої та художника-постановника Михайла Ніколаєва з робочою назвою «Брехт. Кабаре». Постановка є результатом співпраці театру «Золоті Ворота» та Харківського державного академічного театру ляльок імені Віктора Афанасьєва. Проєкт, який включатиме покази в Києві та Харкові, реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Текст до п’єси створив Андрій Бондаренко, поєднавши кілька творів німецького драматурга, засновника епічного театру Бертольта Брехта. Переклад віршів Брехта, які прозвучать у виставі, виконав харківський письменник та військовослужбовець Сергій Жадан.
Центральною частиною постановки стали «Барабани вночі», написані Брехтом після Першої світової війни. Сюжет зосереджений на солдаті, який повертається додому після того, як довгий час вважався мертвим. Повернення героя видається несвоєчасним, недоречним і створює низку психологічних та економічних проблем для людей, які мали б радіти «воскресінню» солдата.
Прем’єра запланована на 13-14 вересня – Київ, 19 вересня – Харків.
У виставі беруть участь: Віталіна Біблів, Богдан Буйлюк, Роман Кучерявенко, Ян Корнєв, Христя Люба, Вікторія Міщенко (Харків), Лілія Осейчук (Харків), Андрій Поліщук, Антон Соловей.
фото: Анастасія Мантач
Чому Бертольд Брехт
Режисер називає «Барабани вночі» Бертольта Брехта «безжальною до нашої сюрреалістичної реальності».
«Мені взагалі здається, що Брехт зараз резонує. Бо саме в «Барабанах…» найактуальніша історія: герой «воскресає» і бачить, що всі навколо нього живуть своїм мирним життям. Це стає шоком. А головний шок — це те, що його близька людина не дожила до нього», — пояснює Оксана Дмитрієва.
Про що буде київська прем’єра?
За словами режисера, вистава висвітлить низку проблем, що роз’їдають суспільство країни, в якій триває війна, а також поставить низку незручних питань «перед нами самими та перед світом».
«Вистава буде трохи про те, як людина, яка повернулася з «нульового», може бачити світ зараз. Коли солдат повертається додому і застає карнавал і карнавал. Персонажі, які вербалізують: «Наш завод з виробництва снарядів може скоро згоріти», здаються мені однаково актуальними. Саме в цей час, заробляючи гроші на війні, ці «хтось» обов’язково перетворять свої заводи з виробництва снарядів на щось більш прибуткове після війни. І фраза, яка для мене надзвичайно важлива: що з нами буде, якщо цей солдат перестане воскресати?», – коментує Оксана Дмитрієва.
Серед актуальних тем, які порушуватиме вистава, режисер називає зміни особистості під час війни.
Форма кабаре
Кабаре-форма, в якій створено виставу, прийшла до думки авторів після того, як Харківський театр, режисером якого є Оксана Дмитрієва, погодився на співпрацю з «Золотою Брамою».
«У Золотих Воротах саме такий простір є, є підвал. Цікаво було пофантазувати про перші кабаре в Німеччині. Коли режисери ввечері мали вистави у великому драматичному театрі, а потім усі спускалися в підвал і давали пародійну виставу на власні постановки. Тому я хотіла поекспериментувати з формою. Уявити, що це якась хуліганська територія, де матеріал звучав би гостро та соціально», – каже Оксана Дмитрієва.
Він додає, що під час перших репетицій тема кохання почала звучати зовсім несподівано.
фото: Анастасія Мантач
«І це важливо. У цій історії багато кохання. У цій кабінці починає звучати така світла туга. І це, можливо, і є туга за цим нормальним почуттям. Ми сміємося над собою як цивільні люди, по суті. Водночас нам сумно, бо наше життя теж не можна назвати «нормальним». Хотілося б, щоб ми змогли все це показати», – ділиться режисерка. Щодо співпраці двох театрів, вона додає, що ідея дуже класна.
«По-перше, ми провітрюємо простір, розгерметизуємо його. По-друге, це така справжня допомога. І це енергія новизни. Загалом, я б хотіла мати якийсь постійний міст між містами. Щоб у нас була база, наприклад, у Харкові, і база в Києві. І це також дуже ефективні речі», – підсумовує Оксана Дмитрієва.
Хто така Оксана Дмитрієва?
Оксана Дмитрієва — українська режисерка, головна режисерка Харківського державного академічного театру ляльок імені Віктора Афанасьєва, заслужена артистка Автономної Республіки Крим, лауреатка премії імені Леся Курбаса та премії «Жінки в мистецтві». «Опір» (2024).
Народилася в Краматорську. Навчалася в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі, Харківському інституті мистецтв та КНУТКіТі імені Карпенка-Карого. Працювала в Кримському театрі ляльок, а з 2007 року — у Харківському театрі ляльок, де стала однією з ключових фігур у оновленні театру.
Її творчість характеризується поєднанням експерименту, психологізму та соціальної критики. У своїх перформансах Дмитрієва досліджує теми війни, втрати, тілесності, болю, абсурду та людяності.
фото: Анастасія Мантач
Серед останніх постановок – «Вертеп. Музична вистава» (спільне виробництво з Львівським обласним академічним театром ляльок); «Отелло» (театр «Лівий берег», Київ); «Буря» (за трагікомедією Шекспіра.
Спільне виробництво: Національний театр імені Марії Заньковецької, Харківський театр ляльок, Київський театр драми та комедії); «Медея» (Франківський драматичний театр).
Під час повномасштабного вторгнення театр, де працює Оксана Дмитрієва, грав у метро, організовував волонтерську допомогу, а згодом повернувся на сцену.
7 фотографій на весь екран
фото: Анастасія Мантач
Нагадаємо, що рік тому у Київському академічному театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра відбулася прем’єра вистави «Отелло» у постановці Оксани Дмитрієвої. Новинка одразу ж викликала скандал у соціальних мережах. У постановці звучали вірші сучасної поетеси Олени Зятєвої разом із текстом Вільяма Шекспіра.
Після прем’єри в соціальних мережах з’явилися численні негативні відгуки про виставу. У них користувачі критикують театр за включення до вистави віршів згаданої поетеси. Зокрема, Зятєву звинувачують у переслідуванні військових та їхніх родичів, а також у просуванні російських наративів через свою поезію. Так, у віршах поетеси, на думку критиків, зустрічаються такі тези: «військові, вам доведеться підлаштовуватися під цивільних», «видно, що ви хворі», «перестаньте нам говорити, що всі будуть воювати, я особисто сховаюся за парканом».