Над проєктами працювали в Соледарі. Фото надане організаторами

2 грудня у у креативному просторі IZONE відкриють фінальну виставку учасників резиденції Заземлення. Художники і дослідники працювали над своїми проєктами під час перебування у Соледарі.

Протягом дев’яти місяців 2021 року фонд ІЗОЛЯЦІЯ разом із Соледарською ОТГ та за підтримки Українського культурного фонду проводив серію короткострокових резиденцій Заземлення у Соледарі для 19-ти художників (ць) та дослідників (ць), що працюють з темою Антропоцену, впливу людини на навколишній світ.

У своїх роботах вони звертались до індустріальної історії краю, змінених діяльністю людини ландшафтів та природного різноманіття сходу України. Резиденти створили художні проєкти у форматі відео, фотографії, скульптури, живопису, інсталяції та аудіо-прогулянки. Це дало змогу побачити маленьке містечко, що відоме як центр видобутку солі у країні, абсолютно по-новому.

Чому Соледар

На початку 2020 фонд ІЗОЛЯЦІЯ, що на той момент 6 років перебував в Києві після озброєного захоплення його території в Донецьку, прийняв рішення повернутися на схід України. Для цього обрали маленьке промислове місто за кілька десятків кілометрів від лінії розмежування — Соледар. За словами ініціаторів проєкту, у цьому місті особливо помітна людська активність, в тому числі, спрямована на зміну атмосфери та літосфери планети. Метою проєкту Заземлення було привернути увагу людства до екологічних проблем, спровокованих людською діяльністю, що ставить на меті економічне збагачення і таким чином виснажує планету. А одними з основних принципів роботи в Соледарі для ІЗОЛЯЦІЇ була і досі є співпраця з локальними спільнотами, просування та обмін професійними знаннями та ресурсами інституції і надання підтримки в розвитку потенціалу меншим організаціям в регіоні.

Сучасну назву Соледар отримав у 1991-му році. Фото з відкритих джерел

Історія Соледару

Соледар — місто на сході України, розташоване при впадінні річки Мокра Плотва в річку Бахмутку (притока Сіверського Дінця), на північно-східній частині Донецької області. Його населення на сьогодні нараховує 11 400 чоловік. Від 1924 року селище мало назву Карло-Лібкнехтівськ. Статус міста надано в 1965 році. Свою сучасну назву Соледар отримав у 1991-му році.

Історія Соледара тісно пов’язана з розвитком Бахмутських соляних промислів. Наприкінці XVI— початку XVII сторіч чумаки приїздили за сіллю на Торські (Славянскі) озера. В ХІХ –ХХ сторіччі після відкриття родовищ кам’яної солі були побудовані рудники та заводи. У 1879 році на правому березі річки Мокрої Плотви почалося будівництво першої в Донбасі соляної шахти «Брянцевская копь». Всього в дореволюційний період на родовищі було закладено одинадцять копалень, три з яких продовжують роботу і нині (No1, No7 та No8). У радянські роки відкритий новий рудник No4. А неподалік села Брянцівка було відкрито поклади кварцитів, гіпсу (алебастру) і вогнетривких глин, і в 1899 р. було побудовано Акціонерне Товариство Деконський заводів алебастрових і вогнетривких виробів і матеріалів. Для перевезення солі й інших вантажів було побудовано залізничні станції Сіль і Деконська та депо станції Сіль.

У Соледарі під землею розташована соляна шахта. Фото з відкритих джерел

Наразі розробкою соляних пластів займається державне підприємство «Артемсіль». У відпрацьованих соляних шахтах на глибині 300 м відкрито спелеосанаторій «Соляна симфонія» ​для профілактики та лікування астми, захворювань дихальних шляхів.

Що покажуть

На виставці можна буде побачити «Ботанічний альбом Соледару» (художниця Богдана Войтенко), Набір листівок «Соледар: Книга Буття» (мисткині Наталя Михальченко та Юлія Кириченко) картина ‎«Солерос» (художник Віталій Агапєєв), серії фото з вишивкою «Лінії Землі» та «Сіль і тепло» (журналістка Наталя Любченкова), скульптура «Сліди» (художниця Валентина Беро) та фільми «Salicornia» і «Провалля» (режисерка Зоя Лактіонова), «Заземлення» (дует @shallow_wat, @some_static_pictures), «ДонСода», «Сила тяжіння шахт» та «Карфаген зруйновано» (журналіст та музикант Назарій Заноз), «Белокаменка» та «Сон» (дует Open Place), «Landscape» (дует Ruins collective), «Випадок в сам’ї звіроящерів» (Євген Коршунов).

Підготовка до проєкту Наталі Любченкової фото надане організаторами

Зокрема, Наталя Любченкова в рамках резиденції працювала над художнім проєктом, що поєднує вишивку та фотографію. На ілюстрації — підготовка до проєкту.

Художник Віталій Агапєєв створив графічну роботу «Солерос». Фото надане організаторами

Художник Віталій Агапєєв створив графічну роботу «Солерос».

«Солерос — це універсальна метафора для міста. Як рослина, так і весь населений пункт живе в екстремальних умовах. Кожен із них є супутником солі. Обидва дістають з-під землі неорганічні речовини, переробляють їх та цим підтримують життя інших істот. Власне, увесь Соледар і є новою реінкарнацією солероса, але зітканої з бетону, цегли, металу, флори і фауни», — пояснює він.

Також є можливість поспілкуватися з художниками та побачити спеціальну фотодокументацію резиденцій Заземлення, аби дізнатись, як проходив кожен етап проєкту.

Відкриття: 2 грудня о 19.00
Де: креативний простір IZONE, вулиця Набережно-Лугова, 8 (креативний простір IZONE)
Вхід вільний. Потрапити на подію можна тільки за наявності сертифікату про вакцинацію чи негативного ПЛР-тесту зробленого не пізніше 72-х годин.

Відкриття також транслюватиметься онлайн за посиланням

Виставка триватиме до 15 січня

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

ОСТАВЬТЕ КОММЕНТАРИЙ

Please enter your comment!
Please enter your name here