Художній музей став першим серед українських музеїв втілив свої твори у NFT-форматі. Фото з сайту музею
З 1 лютого НАХМУ розпочинає продаж ліцензованих NFT-токенів за мотивами творів з колекції музею.
Над створенням унікальної анімованої NFT-колекції українського мистецтва, впродовж трьох місяців працювали програмісти, дизайнери та мистецтвознавці. Завдяки їхній плідній роботі сьогодні кожний може стати власником шедевру музейного рівня, який належить до національного надбання України.
Ексклюзивне цифрове мистецтво у NFT-форматі представлене на торговому майданчику STAMPSDAQ у 5-ти ступенях рідкісності: звичайний, рідкісний, суперрідкісний, ультрарідкісний та унікальний. Ціна одного NFT-токену коливатиметься від 25 до тисячі доларів США на первинному ринку залежно від категорії рідкості та аукціонного попиту.
“Найкращі зразки українського мистецтва варті того, аби про них знали в усьому світі. Ми віримо, що маркетплейс STAMPSDAQ є тим майданчиком, який сприятиме популяризації українських художників та їхніх творів у різних куточках світу. NAMU завжди в авангарді сучасних музейних практик, тому для нас важливо, що наш музей перший в Україні, який наважився створити NFT колекцію», -розповідає Юлія Литвинець, генеральна директорка Національного художнього музею.
За її словами, одну із ключових ролей у проєктів відіграє «додана вартість» цифрового мистецтва в форматі NFT — анімовані ефекти, які допомагають розкрити контекст написання твору, але водночас викликають бажання прийти до музею та побачити оригінал на власні очі
До віртуальної артколекції увійшли такі твори:
- «Маскарад» та «Автопортрет» Всеволода Максимовича
- «Жінка з квітами» Олександра Мурашко
- «Міст. Севр» Олександри Екстер
- «Козак Мамай» Петра Рибки.
Кожен з рівнів рідкісності має власні неповторні анімаційні та звукові елементи. Наприклад, музика до картини «Козак Мамай» з’явилася у співпраці з музичним колективом «Хорея Козацька», давніми друзями Національного художнього музею України. Лідер гурту, народний артист України Тарас Компаніченко написав та виконав варіацію на тему відомої української пісні «У полі (Гречкосій)» на вірші Якова Щоголева. Ця музика звучить у фоні NFT версії картини «Козак Мамай» в ступені рідкісності «унікальний».
Колекція оновлюватиметься кожні 2 тижні. Фото з сайту музею
Крім самого NFT арту, залежно від ступеня рідкісності, покупець зможе отримати позитивні бонуси: квитки до музею, екскурсію постійною експозицією музею, тематичну екскурсію по періоду відповідно до придбаного NFT-зображення, приватну екскурсію музеєм з лекцією про придбаний твір у форматі NFT.
Незалежно від ступеня рідкісності придбаного NFT арту, всі токени захищені законом, а смартконтракти записані на блокчейні Polygon.
«Співпраця нашої компанії з Національним художнім музеєм України є тільки першим кроком в реалізації масштабного проєкту трансформації художньої спадщини України в цифровий формат NFT та створення Українського Художнього Простору в Metaverse (Всесвітньому Цифровому Просторі). Протягом кількох наступних років сотні музейних творів України стануть доступні у NFT форматі та запропоновані колекціонерам з усього світу на STAMPSDAQ», — Андрій Шаповалов, CEO стартапу STAMPSDAQ.
В майбутньому віртуальну колекцію планують поповнювати кожні два тижні. З другої половини лютого планується випуск серії NFT арту за мотивами творів Миколи Пимоненка — автора багатьох картин на сільську та міську тематику («Київська квіткарка» (1908), «Ідилія» (1908) та інших).
Що таке NFT?
NFT — це унікальний цифровий сертифікат, що закріплюється до унікального об’єкта. Кожний з об’єктів NFT є неповторним та існує в єдиному екземплярі, уся інформація щодо покупця та усіх операцій, які проводяться містяться у спеціальному блокчейні.
Токени NFT надають художникам і творцям контенту унікальну можливість монетизувати свої витвори.
Ринок NFT за активно розвивається впродовж останніх років.
З початком пандемії коронавірусу у світі, коли артцентри та галереї були зачинені для відвідувачів, художники з усього світу стали продавати ілюстрації, відео, фрагменти музичних композицій та gif-зображення свого авторства на спеціалізованих платформах — маркетплейсах.
Нагадаємо, що наприкінці грудня «Вечірній Київ» мав змогу поспілкуватися з Юлією Литвинець щодо реконструкції будівлі Національного художнього музею.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
