У Музеї Ханенків, який знайомить відвідувачів з західноєвропейським та східним мистецтвом, триває виставка київського художника Матвія Вайсберга. Його роботи розташовані як у двох залах першого поверху, так і на другому, в основній частині експозиції.
— Це наш експеримент, фактично започаткування нової виставкової концепції музею Ханенків, — відзначила директорка музею Катерина Чуєва. — Ми вперше зробили інтервенцію робіт сучасного художника в основну експозицію на другому поверсі. Матвій Вайсберг має цикл творів, який показує його бачення класиків.
Презентовані роботи можна умовно поділити на три частини, кожна з яких є певним ступенем діалогу з класичним мистецтвом.
Перший ступінь: штудії
Штудіями Матвій Вайсберг називає свої картини за творами знаних художників, в яких простежується схожість на оригінали, однак водночас і авторський почерк художника. Він писав їх найчастіше з репродукції. Не як взірець для наслідування, а як будь-який предмет з реального світу: книгу, океан, людину. граючись з кольорами і фактурами.
— Традиція переписувати пращурів існує в мистецтві споконвіку. Починаючи з римлян, які нібито завоювали Грецію. А потім взяли грецьке мистецтво і переспівали на свій лад. На кожному етапі історії мистецтв були люди, які, оглядаючись назад, творили щось нове, — зазначає кураторка виставки Олена Живкова. — Для недосвідченого ока вони можуть виглядати як копії. Насправді це «освідчення в коханні» творам мистецтва.
Музейники попросили Матвія Вайсберга зробити штудії й з картин в експозиції музею. Так з'явилася штудія натюрморту іспанського живописця епохи бароко Хуана де Сурбарана, картини «Святий Філіп охрещує Євнуха цариці ефіопської», голландського художника 17 століття Леонардо Брамера.
— «Штудії» виникли завдяки книжкам «Великі художники», які дивився у майстерні, — згадує Матвій Вайсберг. — Так ставалося, що бачив якусь роботу і це був удар по очах. Наприклад, коли в мене народився син, я побачив його профіль і згадав, що бачив такий на картині Жоржа де Латура «Новонароджений». Намалював три портрети, не міг зупинитися.
Другий ступінь: рефлексії
Окремий зал присвячений роботам про Дон Кіхота. Художник спирався на відомі ілюстрації до книги Сервантеса французького художника та гравера Гюстава Доре. Саме цьому автору ми завдячуємо уявленню про Дон Кіхота і Санчо Пансу, яке панує з 19 століття і по сьогоднішній день. На виставці є й перше видання Дон Кіхота з ілюстраціями Доре 1863 року з бібліотеки Ханенків, а також інструменти Матвія для створення монотипій (друкована графіка в єдиному екземплярі – Ред.). До речі, роботи тут виконані у різній техніці — живопис, графіка та монотипії.
— З ілюстраціями Гюстава Доре я виріс. Дон Кіхота було легко малювати, бо батько за характером був як Дон Кіхот, а мама — як Санчо Панса. У родині панував культ батька, мама вважала його генієм, котрий через обставини й оточення не знайшов собі належного застосування у житті. Я знав, про що малюю. Маю кілька циклів з Дон Кіхотом. Рятуюся ними. Коли мене в світі щось бентежить, малюю Дон Кіхотів, — розповів Матвій Вайсберг.
Третій ступінь: метафори
Інший тип взаємодії з класичним мистецтвом ілюструє триптих «Присвята Пітеру Брейгелю». Однією з точок відліку стала картина «Мисливці на снігу» Брейгеля Старшого. Її зазвичай згадують, коли випадає перший сніг. У Матвія немає ані прямих цитат цієї роботи, ані сюжетів, ані героїв.
— Мені хотілося передати настрій і світло його роботи. Ще ці картини входять до великого циклу «Слабкий антропний принцип». Ця науково-філософська концепція говорить, що наш всесвіт постав таким чином, що завдяки збігу різних факторів з’явилася людина. Вона є свідком, очима та вухами всесвіту, — поділився художник.
Виставка Матвія Вайсберга
Коли: до 27 вересня
Де: Музей Ханенків, вул. Терещенківська, 15
Вартість квитка: 40 грн., студентам 20 грн., школярам і пенсіонерам
Нагадаємо, у столиці стартують покази одеського незалежного кіно
Марія Катаєва
«Вечірній Київ» завжди поруч – в Telegram і Facebook!
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
