Інна БІРЮКОВА
За яким принципом формувався бюджет 2021? Які галузі отримають максимальне бюджетне фінансування, а які зароблятимуть кошти самі? Про це та інше «ВК» розповів директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік.
Володимире Михайловичу, яка сума коштів закладена в бюджет столиці 2021?
В прогнозі бюджету міста на 2021 рік – 58 431,0 млрд. грн. Видатки бюджету на 2020 рік – 62 409,7 млн.грн, дефіцит бюджету очікуємо на рівні 5 млрд грн. Тобто, бюджет 2021 року прогнозуємо на рівні очікуваного виконання бюджету 2020 року. Принаймні, загальні цифри співставні. Структура дещо зміниться.
Департамент фінансів підготував документ «Прогноз бюджету м. Києва на 2021-2023 роки». Розпочинаємо проводити серію нарад з головними розпорядниками бюджетних коштів (керівниками профільних департаментів КМДА). Для нас важливо, аби вони під наявні можливості бюджету структурували пріоритети галузей. Той чинник, що матимемо менший об`єм капітальних інвестицій (1 220, 0 млн. грн проти 4 378,0 млн. грн поточного року) ставить перед ними завдання зробити вибір більш раціональним.
Приміром, неможливо в умовах, що склалися, ремонтувати 30-40 шкіл одночасно чи реконструювати всі проблемні сквери. Треба робити ставку на найбільш актуальні проєкти та ті, які швидко реалізуються. Наприклад, є два дитячі садки, які очікують фінансування – в одному стеля обвалюється, а в іншому просто треба територію облаштувати. Тут, очевидно, що передусім потрібно розв`язувати проблему зі стелею.
Після того, як будуть визначені пріоритети, з 1 грудня розпочнуться консультації з новообраною радою на предмет затвердження бюджету 2021.
Наступного року які галузі будуть пріоритетними і які статті видатків будуть основними?
В економічній категорії витрат, в першу чергу буде профінансована виплата заробітної плати працівникам бюджетної сфери.
Збільшуються видатки на соціальний захист. Цього року це — 4 344,2 млн грн, в прогнозі наступного – 4503,0 млн. грн.
Якщо мова йде про капітальні інвестиції, то багато політичних сил перед виборами проводили опитування киян і проблемою №1 містяни назвали затори і громадський транспорт. Тому транспортна галузь не залишилася обділеною у бюджетних ресурсах (в прогнозі видатків – 8 933,3 млн.грн).
Інша галузь, що потребує уваги — охорона здоров`я. Адже майнові комплекси, де працюють медики є власністю громади і, відповідно, вона має в них інвестувати – ремонти, закупівля обладнання, тощо. Наступного року з цією метою буде виділено 4 870,4 млн.грн.
Більше коштів, ніж поточного року отримають освіта (24 164,7 млн.грн проти 20 896,8 млн. грн), культура (1 362,9 млн.грн проти 1 292,8 млн.грн).
В умовах фінансових обмежень чи не будуть згортатися довгострокові програми капітального будівництва — метро, нових шкіл та лікарень, ремонт і реконструкція дорожнього господарства та об’єктів ЖКГ?
Будівництво метро на Виноградар вже профінансовано. Є певна фінансова «подушка», щоб будівництво не збавляло оборотів.
На реконструкцію доріг служби дорожнього господарства отримають приблизно таке ж фінансування як і нинішнього року.
У решті програм має відбутися певна селекція – переоцінка пріоритетів. З тим, щоб наступного року ключові завдання могли вирішуватися незалежно від обставин.
З яких принципів визначається бюджетування тієї чи іншої галузі?
Ці принципи прості. Є галузі, які утримуються винятково за бюджетні кошти. Наприклад, у дорожників немає іншого способу ремонтувати дороги, аніж через бюджетне фінансування (платних доріг, тунелів, мостів у нас ще не запровадили). Отож, це – прямі бюджетні затрати.
Якщо говоримо про ЖКГ, основні їхні кошториси генерує плата за житлово-комунальні послуги. Тому потрібно ставити питання до керівників галузі — настільки раціонально використовуються фонди, які формують громадяни через прямі платежі. А також наскільки в структурі цих фондів є можливість розвивати житлово-комунальне господарство. З тим, щоб зокрема знижувати тарифи на послуги, зменшувати витрати на опалення, споживання енергоресурсів тощо.
Або взяти освіту. З одного боку це – соціальна сфера, з іншого – в галузі чимало можливостей надавати платні послуги. Наприклад, в дитячому садку оренду приміщення, комунальні послуги, зарплату персоналу оплачує бюджет. Але, якщо батьки забажають будь-який додатковий сервіс – хоча б винайняти вчителя англійської мови, то вони мають заплатити за ці послуги.
Тому, при бюджетуванні тієї чи іншої галузі, насамперед, виходимо з того, чи повністю вона утримується за бюджетні кошти чи може працювати в режимі самоокупності. В першому випадку галузь має отримати від нас максимальне фінансування. В іншому — це вже не бюджетна історія.
Платникам податків важливо, щоб їхні кошти витрачалися прозоро та ефективно. Настільки дієво налагоджена комунікація між головними розпорядниками коштів та громадськістю?
Побутує думка, що головні розпорядники бюджетних коштів витрачають їх, як кому заманеться. До речі, так вважають не тільки громадяни, а і деякі депутати Київради.
Структура бюджетних законів та логіка бюджетних процесів говорять про інше – без рішення Київради використання бюджетних коштів неможливе. Адже кияни обрали депутатів Київради, ті сформували комісію, яка займається питаннями бюджету, в підсумку на сесійних засіданнях проходить голосування за ту чи іншу статтю витрат. Таким чином рішення приймає не директор департаменту освіти чи фінансів, а представницький орган, обраний киянами — Київрада.
Проєкт бюджету обов`язково публікується у ЗМІ. Облік коштів, їх витрачання — ця та інша інформація є в Інтернеті і кожен з нею може ознайомитися. Але, на жаль, мало людей цікавляться цими питаннями. Та й треба мати спеціальну фахову підготовку, аби розібратися з великим обсягом інформації.
Вважаю, комунікація між головними розпорядниками коштів і громадськістю сьогодні ще недостатня. Хоча, якщо порівнювати Київ з іншими містами, то вона досить непогана. Але до ідеальної структури ще далеко.
Наведу приклад. Приміром, головний розпорядник отримав 100 млн. грн на капітальні видатки (100 проєктів по мільйону). В ідеалі всі проєкти потрібно виставити на обговорення, провести опитування, голосування. Лише після цього головний розпорядник має повідомити громадкість – ми ремонтуватимемо школу № такий то, бо за неї найбільше віддано голосів, інші — зачекають.
На сьогодні пріоритетність фінансування об’єктів звужується виключно до лобістських можливостей депутатського корпусу на кшталт: ці проєкти відкладаємо, бо реалізовуватимемо інші. Звичайно, в таких випадках ні менеджмент, ні депутати не матимуть зворотного зв`язку з громадою міста. Тоді й починають звучати звинувачування у непрозорості бюджетного процесу.
«Вечірній Київ» завжди поруч – в Telegram і Facebook!
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
