Дослідження звертають увагу на недостатнє вуличне освітлення.
Сьогодні відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. У всьому світі реалізуються проєкти, що привертають увагу до міських бар’єрів, з якими стикаються люди з маломобільністю. Компанія Big City Lab наглядно показала, яких саме обєктів не вистачає Києву для більшої доступності для людей з інвалідністю.
Суть проєкту «Місто з обмеженими можливостями» — у перенесенні ілюстрацій з Дослідження доступності міських просторів на вулиці Києва. На п’яти локаціях з’явились макети важливих для доступності міського простору об’єктів, яких не вистачає столиці: дерева, ліхтарі, тактильна плитка, доступні фонтани з питною водою та паркомісця для людей з інвалідністю.
«Сьогодні ми показуємо, як могли би виглядати центральні вулиці столиці, якби були доступними для людей з інвалідністю. Ми встановили об’єкти у вигляді макетів, що наче зійшли зі сторінок дослідження, у п’ятьох локаціях столиці, де їх критично не вистачає. Це — місто з обмеженими можливостями. І ні, ця історія стосується не лише Києва: інфраструктурні проблеми, які виявило дослідження, зустрічаються в кожному місті України», — зазначає команда Big City Lab.
Кожна ілюстрація має пояснення.
Фонтан біля Маріїнського палацу нагадує, що питна вода у парках та скверах необхідна всім: людям, які пересуваються на кріслі колісному, домашнім тваринкам, туристам, бігунам, малозабезпеченим верствам населення.
Ліхтар звертає увагу, що недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.
Дерево акцентує, що на київській набережній практично неможливо знайти
затінок, аби заховатись від літнього спекотного сонця. А це надважливо
для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них
можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше
у них може трапитись сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.
Тактильна плитка біля НСК Олімпійський звертає увагу, що стадіон може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним — там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об’єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі.
Дослідники виокремлюють і проблему доступних паркомісць, що відчувається біля
фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їх відвідувачі. Для зручності користувачів крісла колісного такі паркомісця ширші за звичайні: вони займають не менше 3,5 метрів та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.
Мета дослідження доступності міських просторів — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури й підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх.
Дослідження доступності міських просторів — нульовий етап у розробці Альбому безбар’єрних рішень, що створюється в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської «Без бар’єрів». Розробниками Альбому безбар’єрних рішень виступають компанія Big City Lab спільно з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар’єрність» за підтримки проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ», який виконує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансування Урядів Німеччини та Швейцарії.
Ознайомитися з дослідженням. Паперові варіанти можна погортати у таких закладах: Kooperativ, Peremoga, Освіторія Хаб, Urban Space 500, Світло, Naked room, та Національний музей Тараса Шевченка. Там на вас чекатиме подарунок: стікерпаки з п’ятьма об’єктами, які з’явилися в Києві.
Нагадаємо, відповідно до аналізу проєкту проєкт «Inclusive Travels in Ukraine: доступність музеїв України» п’ять найдоступніших музеїв країни розташовані у Києві.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
