Сьогодні у Києві пройшла перша зустріч в рамках Форуму організацій громадянського суспільства «2020:рік трансформацій і викликів». Відповідно до викликів був скоригований формат форуму: його перенесли в онлайн, а також розбили на 5 панелей. Тема першої панелі — «Відкриті громадські простори: територія нових можливостей». Учасники з різних країн та міст України обговорили перспективи розширення мережі муніципальних відкритих просторів та поділилися власним досвідом участі громади у вирішенні важливих для міста питань.
«Громадянське суспільство у Києві є найактивнішим, найдинамічнішим, а тому вимагає особливого підходу, — зазначив директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк. — Сьогодні розвиток і інституалізація громадських ініціатив столиці потребує все нових і нових форм, тому що громадянське суспільство розвивається швидше, ніж інструменти, які можуть задовольнити їхню участь у житті міста та вплив на прийняття рішення».
Роман Лелюк підкреслив, що громадські організації столиці потребували місця, де можуть зібратися на безоплатній основі, де могли б отримати консультації та бути залученими до міських ініціатив. Для цього на базі КП «Центр публічної комунікації та інформації» відкрили хаб «VCentri» на вул. Володимирській 51б.
«Такі громадські хаби будуть у кожному районі Києва. Наступного року запрацює хаб в Оболонському районі, а також плануємо відкрити у найбільш населеному районі лівого берега – Деснянському», — відзначив він.
Зацікавити життям району та закликати до зустрічей
Як приклад комунікації голова Ради молодих вчених при МОН України Олеся Ващук розповіла про раду, яка діє як консультативно-дорадчий орган у складі МОН з 2012 року.
«У нас діє принцип – «Якщо хочеш робити – роби» і це стосується усіх членів ради. Нас зараз понад 70 членів по усій Україні. І всі мають півні повноваження і можливості. Зараз ми активно обговорюємо вік «молодого вченого». Сьогодні це 35 років до кандидата наук, магістра, або 45 років для докторанта чи доктора наук. Є пропозиції зменшити вік до 38. Довкола цього є дискусії і різні думки. Це я веду до того, що будь-яка спільнота потребує підтримки і визначення мети. От, наприклад сьогодні, я сподіваюся що за результатами нашого обмірковування ми зможемо надати певні рекомендації, як надалі зробити ці хаби живими. Консолідувати людей і дати можливість народжуватися у цих хабах новим проєктам, отримати їх реалізацію і результати, — поділилася вона. — Сьогодні багато людей переїжджають до Києва, винаймають тут житло. Вони намагаються не вдаватися в проблеми своїх мікрорайонів, бо знають що вони там ненадовго. А якби їх зацікавити життям району? Можливо, недостатньо одного хабу на район. Також бачимо, що на громадські обговорення виносять багато різних ідей, але беруть участь у них невелика кількість організацій чи людей. Згадуючи наших молодих вчених, то вони ж мешкають у кожному районі, можуть зустрічатися і подавати свої ідеї міській владі для покращення життя міста».
На її думку, комунікація – це можливість. Другим кроком є процес, який треба організувати з боку місцевого самоврядування, влади – це закликати людей до зустрічей у цьому хабі. Якщо доступ до нього буде складним або коли про нього не будуть знати, то такий простір буде пустим. Велика робота наповнити такий хаб зустрічами і спілкуванням. Донести до людей, що є такий хаб, де можна зустрітися обговорити ті чи інші події.
Запропонувати різні форми активності
За словами Світлани Шліпченко, директорки ГО «Центр урбаністичних студій», місце, в якому збиратиметься громада, має приваблювати людей. У світі існує термін community centre (центр для громади). Він може бути різної форми власності, об лаштований за допомогою меценатів, муніципалітетів, громадських організацій. Люди можуть приходити туди не тільки щось обговорювати, а й випити чаю, провести фестиваль, відвідати уроки танців, мови. В таких центрах часто безкоштовно вивчають мову емігранти.
«Має бути програма, і люди будуть приходити. Паралельно в такому центрі можна комунікувати, представляти проєкти міста і громади, щоб поінформувати людей. А також проводити лекції, семінари, просвітницькі заходи, — зазначила Світлана Шліпченко. — Водночас обговорювати, розроблювати стратегічні плани розвитку міста, починаючи з мікрорівня. Важливо визначати потреби людей, надати їм експертну інформацію, презентувати ідею, отримати зворотний зв'язок. Тому таких центрів має бути більше. Наприклад, в інших країнах практикують такі обговорення та зустрічі на базі бібліотек. У Німеччині існують бюро розвідки району — куди девелопери приходять на обговорення з мешканцями ще на допроєктному етапі, інакше їх проєкт не буде сталим, громада може його не прийняти».
«ОПМ»: як працює громадське обговорення в Атланті
Як міська влада залучає громадян в американському місті Атланті, розповів Джей Тріббі, керівник офісу депутата міської ради Атланти Аміра Фарокі, який був обраний в листопаді 2018 року. З 1974 року в Атланті існує урядовий механізм для збору і отримання зворотного зв’язку громадян з законодавчих і адміністративних питань, які розглядається мером і міською владою, — «одиниця планування мікрорайону», або ОПМ. Таку систему запровадили з метою надання пересічним громадянам нових можливостей формальної участі в процесах планування міста.
Атланта розділена на 25 окремих ОПМ. Спочатку ОПМ займалися питаннями оцінки пропонованих змін щодо зонування і землекористування. Зараз схвалюють проведення заходів в громадських парках або на вулиці, розглядають заявки на продаж ліцензій на алкоголь та інші питання.
Збори членів ОПМ проходять щомісяця. На регулярній основі обговорюють запропоновані закони та ініціативи. На зборах представники поліції, пожежної служби на інших відомств міста, представники депутатів роблять презентації, звіти, розповідають про нагальні питання та майбутні заходи, які можуть бути цікаві членам громади. ОПМ очолює голова, якого щорічно обирають місцеві члени ОПМ. Збори проводилися в місцевих школах або громадських центрах, під час пандемії вони відбуваються через zoom. ОПМ — офіційно визнані організації, в яких громадяни можуть голосувати з питань, які розглядаються міською владою – наприклад за адміністративні зміни чи законодавчі акти. Результати передаються у відповідний департамент чи законодавчий орган. Однак вони носять консультативний характер, тому може виникати тертя між громадою та владою, адміністрацією міста.
«Системі ОПМ у 2024 році виповниться 50 років. Сьогодні ми оговорюємо і шукаємо нові моделі взаємодії, — поділився Джей Тріббі. — Питання в тому, якою владою наділені громадяни, якщо результати їх рішень є лише рекомендаціями. Також на зборах присутня невелика кількість місцевих жителів, тож є сумніви, наскільки голоси ОПМ в цілому представляють населення ОПМ. Обговорюється, які питання мають розглядати і затверджувати ОПМ, чи лише схвалювати рішення, чи брати участь в розробці політик».
«Місто змістів» — платформа взаємодії влади і громади у Вінниці
Три роки у Вінниці діє публічний громадський простір для взаємодії влади і громади «Місто змістів». Він розташований в центрі міста, тут проводять публічні консультації, тренінги тощо.
«З самого початку ідея простору була від активних громадських організацій, які у 2015 році звернулися до мерії з пропозицією створити місце, де могли б проводити свою діяльність, зустрічатися з чиновниками, озвучувати своє ідеї, проєкти. Місто виділило старовинний особняк, неподалік від міської ради, ми є балансоутримувачем. З бюджету міста на реконструкцію будівлі, закупівлю меблів та обладнання з бюджету виділили 3 мільйони гривень, — розповіла Аліна Дяченко, директорка КП «Інститут розвитку міст». — Водночас громадські організації мали розробити модель управління, як функціонуватиме цей простір, за якими правилами та принципами. Тож вони створили Спілку громадських організацій міста, розробили стратегію розвитку простору, процедуру, як подавати заявку. Заходи тут відбуваються безкоштовно, заявки подаються онлайн. Єдине обмеження — у просторі не можуть відбуватися релігійні, політичні та комерційні заходи. Вдалося запустити відкритий та прозорий механізм використання приміщення, з рівнем доступом для всіх, не зважаючи на ставлення до влади. Тут часто можна побачити чиновників, які відвідують конференції та обговорення. Цьому сприяло розташування простору неподалік міської ради. А також комфортність простору, де зручно, є проєктори, можна все побачити і поставити питання. Тому обговорення с містянами, в тому числі і громадські слухання містобудівної документації, відбуваються досить конструктивно».
За її словами, найбільший ефект від існування простору в тому, що тут змогли перезнайомитися між собою величезна кількість вінничан. Навіть самі чиновники зазначають, що завдяки «Місту змістів» дізналися про активних людей в місті, в яких є ідеї та бажання працювати. В стінах хабу обговорюються парки та сквери, інші сучасні громадські простори. Також тут напрацьовувалися нова туристична стратегія міста та Концепція розвитку міста до 2030 року.
Київський хаб «Vcentri»: партисипація, діалог та експертна підтримка громадськості
Дмитро Кулібаба, перший заступник директора КП «ЦПКІ», презентував перший міський простір «Vcentri», який відкрився у Києві в березні 2020 року.
«Ідея цього громадського простору народилася відносно нещодавно і ми її швидко втілили. Прийшла з європейським досвідом. Наша інституція створена за європейським прикладом, зокрема завдяки польському досвіду. У місті діє багато хабів, багато відкритих просторів комерційного характеру і частково соціального. Але ми сфокусувалися на тому, що громадським організаціям міста не вистачає «даху над головою», — розповів Дмитро Кулібаба.- Працівники нашого підприємства, як правило, були активними громадськими діячами, тож ми знаємо наскільки важливо мати місце, де можна зібратися для якоїсь організаційної роботи. Саме від цієї потреби відштовхувалися. Так сталося, що день відкриття нашого хабу був днем введення карантину. І це не дало повною мірою використовувати цей простір. Але я вірю, що пандемія закінчиться, і ми будемо мати можливість задіяти його максимально. Навіть за цих обмежень ми побачили шалений запит на таку інституцію в місті. Також це інструмент для партисипації, приміщення де можна проводити комунікацію, вибудовувати діалог з конкретними цільовими аудиторіями, які допоможуть місту розвиватися. Адже прийняття будь-якого серйозного рішення для міста має обговорюватися на консультаціях, робочих групах, круглих столах, форумах. Також ми говоримо про необхідність розвитку мережі таких відкритих громадських просторів».
За його словами ще одна важлива функція хабу — експертна підтримка громадського середовища. Це юридичні, фінансові та інші консультації, які важливі, аби інституційно зміцнити громадянське суспільство.
«Ми створили центральний хаб, і побачили величезний запит від населення. Хочемо спуститися до рівня мікрорайону, подвір’я, району, аби зробити якомога динамічнішими зв’язки між громадою. Основа активності киян – це залучення широкої громади до мікропроєктів, до усвідомлення того, що ми відповідальні за це місто, і що нам через свою активність та діяльність треба робити це місто кращим для себе, — впевнений Дмитро Кулібаба. — Також ми підтримуємо різні проєкти, які спрямовані на розвиток громади. Зокрема, це конкурс «Громадська перспектива», Громадський бюджет Києва та інші інструменти».
У четвер Київський Форум організацій громадянського суспільства продовжиться зустріччю на тему «Громадянське суспільство в умовах пандемії COVID-19», на якій обговорюватимуть виклики та можливості для громадських організаціях під час карантину.
Марія Катаєва, Наталія Марків, Ольга Косова
Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
