У Києві відмовляться від ярмарків, блошиних ринків та звільнять площі біля метро

Катерина НОВОСВІТНЯ

Говоримо про осучаснення вулиць столиці, про те, на що постійно дивимося і не помічаємо. А також:

як місто щоденно бореться за чистоту;
яка доля чекає на блошині ринки та стихійну торгівлю;
як по-новому будуть працювати інспектори з благоустрою;
як змінюватимуться правила благоустрою, які має затвердити Київрада.

Ці теми «Вечірній Київ» обговорив із Директором департаменту міського благоустрою Олексієм Кулебою.

– У кожному районі столиці є по 3 – 6 постійних і відомих владі місць, де накопичується різне сміття, – говорить Олексій Кулеба. – Інспектори з благоустрою постійно інформують райдержадміністрації, і ті організовують його прибирання та вивезення. Зазвичай він накопичується на окраїнах міста, в закапелках. Там де можливо, встановлюються бетонні блоки, надовби, аби з машин не викидали великогабаритний непотріб. Нині, разом із Департаментом інформаційно-комунікаційних технологій, підключаємо по 6 – 8 камер відеоспостереження за місцями, де постійно люди викидають сміття.

– У Києві залишилося 6,5 тисяч законно встановлених кіосків, ще майже 500 працюють без дозволів. Кожен день проводимо від 8 до 12 демонтажів. Хоча демонтаж може тривати багато годин. Нещодавно у Дарницькому районі зносили незаконний МАФ, що торгував алкоголем майже на зупинці. Довелося викликати й поліцію й спецназ. Ще майже 350 кіосків оформлені з правом власності. З такими спорудами йде комплексна боротьба через суди. Біля станції метро «Академмістечко» підприємці оформили собі право власності на землю й розвели МАФову торгівлю. Ми можемо тут реагувати тільки на порушення правил благоустрою – сміття, захаращення проходів, витоптані газони.

– Щодо зачищення територій від кіосків. Тепер ми працюємо за принципом очищення великих локації. Демонтували 6 МАФів біля станції метро «Політехнічний інститут», далі підемо на Шулявку, «Берестейску», «Нивки», «Житомирську», «Печерську», «Арсенальну», «Осокорки», «Позняки», «Харківську». Біля них не буде незаконних кіосків. Ми, разом із Муніципальною вартою та районними інспекторами з благоустрою, майже два місяці «вручну» тримали чистими (ліквідували стихійну торгівлю) площі Арсенальну, Печерську й локації на Дарниці. Правда, перед 8 березня їх заполонили торговці квітами, але не надовго… На жаль, мушу констатувати, що з 1 500 протоколів щодо незаконної торгівлі наші інспектори виписали 1 300, а поліція – 200. Нагадаю: основні обов’язки за законом у боротьбі з стихійною торгівлею покладено на поліцію.

– Проблема блошиних ринків. В усьому світі вони існують, але у столиці набули зовсім диких форм. На Петропавлівській площі за Пташиним ринком були гори сміття. Тут пили горілку, їли, безбожно смітили. Надходила величезна кількість скарг на цю локацію. Я провів 8 нарад, поки «Київпастранс» та райдержадміністрація переконалися у необхідності провести благоустрій. Тепер тут ситуація змінюється. На Дарницькій площі тепер не буде ярмарків овочевої продукції, а також найбільшого у місті блошиного ринку. Тут по вихідних збиралися надзвичайні натовпи продавців старих речей. Цей базар був у кілька разів більший, ніж той, що на вулиці Вербовій та біля станції «Зеніт». Люди захоплювали три прилеглі до Дарницької площі сквери й вулиці. Взагалі, той район через присутність діючого вокзалу, недобудованого вокзалу й рядів МАФів, я називаю «пеклом для благоустрою». Нині тут проведуть реконструкцію скверів, а «блошина торгівля», яка насправді кваліфікується як стихійна, – заборонена. Так само зміни очікують і на блошиний ринок на «Зеніті». Територію приведуть до ладу в рамках реконструкції проспекту Степана Бандери, а для торговців старими речами підшукують нову локацію й цивілізовані форми торгівлі (не з асфальту й пилюки).

– У столиці діє пересувна торгівля. Її офіційно дозволено розміщувати лише на 212 локаціях. До списку входять стрітфуди, кавомашини, овочеві розкладки. Підприємці законно придбали право торгувати через КП «Міський магазин». Я особисто вважаю, що столиці потрібно перезавантажити правила для пересувної торгівлі, її формати, аби вона мала гідний сучасний вигляд. Необхідно осучаснити закон про торгівлю з різними дефініціями, зокрема, що таке пересувна торгівля, щоб вона й стрітфуди відповідали чітким стандартам, архітектурному образу міста, і не викликали роздратованості у перехожих.

– Місто точно буде реагувати й проблему сезонних та ярмарків вихідного дня. Я вважаю, що в такій кількості нині вони не потрібні. Проблема: вони вже не виконують ту соціальну функцію, на яку сподівалася влада Києва, запроваджуючи їх багато років тому: щоб фермери продавали власні продукти без націнки (дешевше, ніж в магазинах), а кияни могли купити свіжі продукти дешевше. Зараз ми бачимо величезний асортимент зовсім не фермерської продукції, з не малими цінами. Думаю, що буде зменшено кількість продуктових ярмарків, прописано номенклатуру товарів для них. І ще велика проблема в тому, що райдержадміністрації не мають можливості визначати, скільки і де ці ярмарки їм у районі потрібні.

– Благоустрій у місті – це не тільки МАФи й незаконна торгівля. Це все, що ми постійно бачимо або не помічаємо на вулиці: розриття, переповнені сміттєві урни, порушений асфальт, ліхтарі, паркани, графіті й наркографіті, вивіски, антипаркувальні полу сфери й стовпчики… Нагляд за величезним мегаполісом щоденно по 8 – 10 годин виконують 50 інспекторів із Департаменту й 70 інспекторів, що працюють у РДА.

– У Києві запроваджується нова модель роботи інспекторів з благоустрою. По-перше, місто поділене на сектори відповідальності інспекторів. По-друге, їх стане більше в районах, працюватимуть по 9 – 12 чоловік. Найбільше інспекторів працюватиме у Шевченківському районі, найменше – у Солом’янському.

Інспектори забезпечуються планшетами з всіма контактними базами й базами контакт-центру 15-51 та АСКОД. Отримують завдання онлайн, заповнюють паспорт свого сектору онлайн і вносять до нього все, що відбувається на вулицях: від нових вивісок і графіті на стінах, до розриттів та будівельних парканів. Проблематика ділитиметься на категорії – те, що можна вирішити швидко й те, де треба залучати РДА та КМДА. Інспектори, наприклад, бачитимуть одразу всі скарги, що надходять з проблематики на 15-51. Паперовий документообіг переноситься в електронний вигляд, і це значно пришвидшує процес.

– Київрада ухвалить нові Правила благоустрою у столиці. Вони повністю відповідають законодавству і логіці сучасного життя, прийматимуться на основі нових правил, що затвердив Мінрегіонбуд. Кияни цих правил не знають і не виконують, хоча це основна складова нормального проживання у мегаполісі. Тож по переду – велика роз’яснювальна робота. З нового: у правилах буде відсутня видача так званої «контрольної картки» – документу про початок робіт з розриття, встановлення паркану для утримання території перед будівництвом. Замість неї буде дозвіл, звужуються спектр дозвільних можливостей Департаменту благоустрою. З правил благоустрою виводиться в окремий документ правила паркування транспортних засобів. До правил благоустрою доданий й такий аспект, як вимога створення вело інфраструктури (велодоріжкок, велопарковок) й порядок утримання та прибирання автостоянок та паркувальних майданчиків. Окремо від Правил благоустрою прийматимуться дуже важливі документи: дозвіл на початок порушення благоустрою, правила щодо регулювання шуму в місті, інші.