Столиця України опинилась на сьомому місці світового рейтингу міст за інтенсивністю трафіку (фото: Борис Корпусенко)
Начальник КО «Київгенплан» Сергій Броневицький описав містобудівні причини, через які столиця застрягає у корках.
У комунальній організації «Київгенплан» пояснили, що з погляду містобудування на затори в столиці впливає ціла низка факторів.
«Зокрема, через недостатній розвиток мережі громадського транспорту, брак мостових переходів та переходів через залізницю, відсутність повноцінної окружної дороги, недостатню щільність вуличної мережі, відсутність належної кількості транспортних розв’язок у різних рівнях тощо», — написав на своїй Фейсбук-сторінці начальник КО «Київгенплан» Сергій Броневицький.
Але, щоб вирішити актуальну проблему, він пропонує зазирнути глибше і зрозуміти природу утворення заторів.
«Щодня зранку велика кількість людей їде на роботу, навчання, а увечері повертається додому. Внаслідок цього утворюється ранковий та вечірній період „пік“. Зараз у Києві більш доречно говорити саме про період „пік“, а не про годину „пік“, оскільки за годину здійснити основну масу поїздок, на жаль, уже неможливо. Для того, щоб зрозуміти, звідки та куди здійснюється основна частина транспортних кореспонденцій, пропоную на цих двох схемах розглянути, де у Києві найбільша щільність населення (зелена схема) та де концентруються місця прикладання праці (коричнева)», — пише він.
З’ясовується, що значна частина людей мешкає в спальних районах столиці, натомість основна частина місць праці розташована в центрі. Наслідком цього стала щоденна маятникова міграція, яка й перевантажує транспортну систему міста.
«Чому архітектори та інженери, які ще за радянських часів проєктували нові житлові масиви, припустилися такої містобудівної помилки, яка нині призводить до великих маятникових міграцій? Насправді помилки не було, оскільки нові житлові масиви зводилися поруч із потужними промисловими зонами та районами: Воскресенський, Дніпровський, Дарницький, Березняки, Троєщина, Нивки, Відрадний, Корчувате, Микільська Борщагівка та інші», — пояснює Сергій Броневицький.
З часом ці підприємства прийшли в занепад, робочі місця на них було ліквідовано, а на місці деяких з них з’явилися нові житлові комплекси, які спровокували ще більшу маятникову міграцію.
«Як наслідок, мешканці спальних районів приречені на щоденні тривалі поїздки на роботу: транспортна система міста перевантажена, а час пересування територією столиці невблаганно зростає. Отже, розв’язувати транспортну проблему Києва лише шляхом вдосконалення транспортної мережі — неможливо. Тому в проєкті Генерального плану ми пропонуємо вирішення транспортної проблеми, в тому числі коштом вдосконалення планувальної структури міста», — написав Броневицький.
Нагадаємо, що столиця України опинилась на сьомому місці світового рейтингу міст за інтенсивністю трафіку. За середнім рівнем затримки дорожнього руху, Київ поділяє 5-7 місце зі Стамбулом (Туреччина) та Бенгалуру (Індія).
Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
