У Києві хочуть змін до законів, щоб зберегти комунальні послуги для мешканців

Катерина НОВОСВІТНЯ

Найближчим часом киянам, як і мешканцям всієї країни, доведеться жити за новими законами у сфері житлово-комунального господарства. Одним із перших нововведень буде плата за «Абонентське обслуговування».

«Щасливий момент» настане орієнтовно через 5 місяців після закінчення карантину, на виконання норм Закону «Про житлово-комунальні послуги» при переході до нових моделей договірних відносин між мешканцями квартир, які є власниками всього будинку, та постачальниками послуг.

Нагадаємо, що у зв’язку з введенням обмежувальних заходів через пандемію, термін введення абонплати на житлово-комунальні послуги перенесли з 1 травня до завершення карантину.

Читайте також: Комунальні послуги стануть значно дорожчими.

Якого розміру буде ця абонентська плата, поки напевне не знає жодне комунальне підприємство в Україні. Але Постанова КМУ № 808 регламентує «граничний розмір плати».

Що чекає на киян, «Вечірній Київ» дізнався у начальника управління розвитку житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства КМДА Віри Радченко.

– Як завжди, у Постанові № 808 ухвалена формула, яка залежить від різних складових, одну з яких не знали навіть фахівці, з якими я працюю, тому коефіцієнт ми дізнавалися у «першоджерела» – тих, хто готував Постанову, – пояснює Віра Радченко. – Шляхом нехитрих розрахунків ми таки вирахували загальну цифру «Граничної плати за Абонентське обслуговування». От що вийшло:

на послугу опалення та гарячого водопостачання – 31,15 грн на абонента;
на послугу водопостачання та водовідведення – 31,15 на одного абонента;
на вивезення сміття — 14,75 на одного абонента.

– Це гранична сума. У кожному місті кожне підприємство самостійно розраховує її за заданою формулою і залишається сподіватися, що вона буде все ж нижче, ніж зазначена гранична , – підкреслює Віра Радченко. – Але тут як пощастить… Слід уточнити, що Абонент це той, з ким укладено договір на конкретні послуги.

Ну і обов'язково слід пам'ятати два моменти:

1. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісячно, незалежно від того користувалися ви послугою чи ні.

2. Пільги та субсидії на плату за абонентське обслуговування не поширюються ….

Так само хочу зауважити, що ця плата – це окреме нарахування від плати за обслуговування будинкових приладів обліку і плати за саму послугу (вода, тепло, сміття).

Читайте також: Кияни залишаться без комунальних послуг та ЖЕКів.

Не всі громадяни пам'ятають, що з 1 травня мали вже повністю запрацювати Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», прийнятий у 2015 році, Закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 2017 року, Закон «Про житлово-комунальні послуги» від 2017 року, Закон «Про відходи» від 2018 року. Мешканці-власники багатоповерхових будинків мали б обрати собі управителів та укласти договори з постачальниками послуг. Але спеціалісти бачать, що ця тема «дуже важко заходить» киянам і не тільки їм. За пів року подано лише 100 протоколів будинкових зборів про вибір управителя, і то, непевної легітимності.

– На жаль, масове обрання киянами управителів – з області фантастики, – говорить Віра Радченко. – Треба вже вносити зміни у законодавство, яке ще й не запрацювало, і, скоріше за все, не запрацює. Переважна більшість жителів багатоповерхівок до цього не готові, і не виконають процедуру. Як результат – можуть залишитися без житлово-комунальних послуг, бо не впишуться в рамки законодавства. Співвласники будинку мають зібрати легітимні збори і обирати собі форму договірних відносин з усіма комунальними службами – від ЖЕКу до водоканалу й фірми з вивезення сміття. Розуміючи, що нічого зі сторони мешканців-власників зроблено не буде, ми з колегами бачимо два шляхи вирішення проблеми: або підтримати законопроєкт 2458 (там визначено, що навіть індивідуальні договори треба підписувати у паперовому вигляді), або залишити індивідуальні договори з затвердженням сторонами «за замовчуванням». Ми підрахували, що той же «Київводоканал» має за рік підписати 1 мільйон паперових договорів з абонентами. Тобто має їх укладати зі швидкістю у 6 секунд кожний. Тому, я сподіваюсь, що по завершенні карантину, ми продовжимо роботу з профільним Комітетом Верховної Ради, у членів якого є повне розуміння цих всіх грандіозних проблем. Треба буде ухвалювати кардинальні рішення.