У самому центрі столиці прямо посеред Дніпра можна стояти по коліно у воді. У столичній акваторії з'явилося 57 мілин, які незабаром можуть стати островами. Споживацьке ставлення до річки призвело до того, що земснаряди працюють не на благо річки і суспільства, прибираючи наноси і розчищаючи судноплавний шлях (фарватер), а виходячи з корисливих цілей, видобуваючи пісок на продаж. У результаті між мостом Метро і мостом Патона на середині річки, стало настільки мало води, що вже визирають «нові» острови.
Про це йшлося на спеціальному брифінгу, присвяченому проблемам Дніпра й малих річок, повідомляє пресслужба Національної екологічної ради.
– Перегородивши Дніпро греблями, найбільшу річку Європи позбавили власної течії, і вона не в змозі змити все те, що потрапляє в неї разом із побутовими і виробничими стоками. По берегах Дніпра стоять мегаполіси, металургійні і хімічні гіганти, – говорить глава Національного екологічного ради України Олександр Чистяков. – Берега хаотично забудовуються, знищуючи природні нерестовища, заплавні луки, протоки, острови… Заганяючи природоохоронну берегову територію в бетон, Дніпро позбавляють можливості самоочистити свої води.
– У Дніпро впадає сотні малих річок. Не має сенсу лікувати Дніпро, при цьому забуваючи про мали річки. А ось з ними справді біда. Ніхто не займається ними. За роки Незалежності з карти України зникло понад 10 тисяч малих річок, – говорить керівник Водно-моторного Клубу «Видубицький» Володимир Стрела.
За даними національної Гідрометслужби, концентрація ряду токсичних сполук у багатьох річках в 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми. Водойми країни забруднюються на місцевому рівні сполуками важких металів (мідь, цинк, марганець хром шестивалентний), а також сполуками азоту, нафтопродуктів, фенолів і інших небезпечних дарів цивілізації. У 2019 року в водойми України було скинуто понад 2 млрд кубометрів всіляких стоків, з яких 1/3 це неочищені.
– Практично всі миючі засоби виготовлені на основі фосфатів. А вони є добривами для водної рослинності. Тому Дніпро з кожним роком все більше цвіте. В результаті починаються масові замори риби, а вода загниває. Восени вся ця гниюча маса водних рослин лягає на дно річки, перетворюючи її в болото… – каже голова громадської ради при Держекоінспекції Михайло Захарченко. – Надалі ситуація може ще більше погіршитися і призведе, в кінцевому підсумку, до виникнення екологічної катастрофи не тільки українського, але і європейського масштабу.
– Згідно з українським законодавством, порушникам які забруднюють наші водойми загрожує штраф в розмірі 1700 – 3400 грн, що не відлякує їх. Це мізер порівняно з тим, який колосальний збиток для наших водойм завдають неочищені стоки. Тому підприємства і не поспішають займатися дорогою модернізацією або будівництвом очисних споруд, – каже начальник Департаменту Держекоінспекції Вадим Литвиненко.
– У Києві близько двох тисяч автомийок. Фактично всі вони врізані в дощові каналізації, за якими без всяких очисних споруд брудні води потрапляють в Дніпро. Сьогодні штраф, в прямому сенсі слова, є насмішкою для тих, хто в величезних масштабах отруює або розкрадає річку, – стверджує начальник Департаменту екології при Київській міській державній адміністрації Олексій Савченко.
– Державна екологічна інспекція готова виконувати, і виконує свої функції для захисту екології Дніпра. Однак ми діємо в рамках чинного законодавства і далеко не все залежить від нас. Тому, якщо хочемо врятувати головну річку України, про це слід говорити на найвищому державному рівні. І не тільки говорити, а й приймати конкретні дієві рішення. ДЕІ в межах власного функціоналу буде їх виконувати і робити все можливе, щоб зберегти Дніпро для наступних поколінь, – говорить глава Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований.
Тому голова Держекоінспекції пропонує негайно приступити до написання комплексної програми з оздоровлення річки Дніпро. У програмі повинні бути задіяні центральні та місцеві органи влади разом із громадськістю.
– Україні потрібна нова Водна політика! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її охорони та використання з усією відповідальністю! Без розуміння цього нас може очікувати похмура перспектива, – стверджує Олександр Чистяков. – В Україні 63 тис. річок, 40 тис. озер, понад тисячу сто водосховищ, 400 тис. ставків. У країні 1 млн 300 тис. га прісної акваторії. Проте на Європейській екологічній карті Україна позначена як маловодна країна, тому що забруднили свої водні ресурси до такої міри, що не можемо з них брати питну воду.
✦ Катерина Новосвітня
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
