Володимир Слончак. Фото: з архіву депутата
Депутат Київради, член бюджетної комісії Володимир Слончак в інтерв`ю «Вечірньому Києву» розповів про перспективи столичного бюджету на 2022 рік, незаконні будівництва у місті та поділився, як киянам не стати жертвами недобросовісних забудовників.
Депутат Київради (Батьківщина), член бюджетної комісії Володимир Слончак в органах місцевого самоврядування працює з 2005 року.
Кандидат юридичних наук та має звання Заслуженого юриста України. У Київраді представляє інтереси виборців Дарницького району.
Володимир Слончак на сесії Київради. Фото: з архіву депутата
«ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ БУДЕ ЗБІЛЬШУВАТИСЯ»
— Володимире Вікторовичу, у непростих умовах пандемії, як оцінюєте перспективи бюджету 2022?
— Вважаю, справжня міська рада має працювати так, аби щороку міський бюджет не тільки не зменшувався, а і збільшувався. І це — за будь-яких умов.
Днями я розмовляв з головою Дарницької райдержадміністрації — району, від якого мене обрали депутатом. Проаналізувавши бюджетні показники та можливості, ми дійшли висновку, що наступного року район навіть більше, ніж торік, отримає видатків на освіту, медицину, незахищені бюджетні статті (насамперед йдеться про капітальні видатки на ремонт, реконструкцію, будівництво). Це ж стосується й інших районів столиці.
— Чи вистачить місту коштів на фінансування важливих соціальних програм?
— Я переконаний, що міська влада та наша бюджетна комісія зроблять все можливе і неможливе, щоб фінансування захищених бюджетних видатків, які стосуються охорони здоров`я, соціального захисту (зокрема додаткових виплат пільговикам, утримання садочків, шкіл, реалізації напрямів програм «Турбота», «Здоров`я киян») не тільки не зменшувалося, а навіть — збільшувалося.
— За рахунок чого?
— Насамперед потрібно активно використовувати додаткові джерела наповнення бюджету.
Одне з таких — продаж землі, на якій оформлене нерухоме майно. Ми чудово розуміємо, що інше цільове призначення цих земельних ділянок неможливе. Отримувати ж невелику плату за їхню оренду — якось не по-господарськи…
Вважаю, надходження від продажу земельних ділянок можуть суттєво і регулярно поповнювати міський бюджет. Тому потрібно проводити роботу із зацікавлення орендарів до викупу землі, на якій розташоване їхнє майно, та активізувати пошук потенційних інвесторів.
Інша важлива стаття додаткових надходжень — реалізація положень програми приватизації. На жаль, Київрада її поки що не розглядала, але профільна комісія вже погодила перелік об`єктів, які будуть виставлені на приватизацію.
Також ми ще не бачили кінцевого проєкту бюджету України. Тому сподіваємося, що місту виділять гідну субвенцію, як столиці України. Та, можливо Верховна Рада України та Кабмін все ж таки почують нас і зменшать відсоток ПДФО, який вилучається з доходів кожного киянина.
Адже в той час, коли всі інші українські міста залишають собі 60% ПДФО, Київ має право тільки на 40%. Нам потрібні справедливі умови формування бюджету столиці. І Київрада з цього приводу неодноразово зверталась до державних органів.
— Чи будуть наступного року збережені пільги бізнесу?
— Звичайно, адже пільги бізнесу встановлені владою столиці на період з квітня 2020 року і до завершення карантинних обмежень, пов’язаних з пандемією коронавірусу. Місто пішло на такий крок, усвідомлюючи, що в умовах постійних карантинних обмежень підтримати бізнес потрібно у першу чергу. Щоб він вижив у цій ситуації, а місто отримувало надходження від податків.
Наразі у столиці продовжують діяти кілька видів пільг для малого та середнього бізнесу. Вони стосуються зменшення розміру пайової участі, зниження плати за розміщення реклами, фінансово-кредитної підтримки та пільг на оренду приміщень.
Якщо порахувати суму, яку недоотримав міський бюджет через введення пільг бізнесу із квітня 2020 року, то — це близько 700 млн грн.
Володимир Слончак проводить прийом виборців. Фото: з архіву депутата
«ОКРІМ ПАРКІВ ТА СКВЕРІВ НА ОКРУЗІ Є Й ІНШІ ПРОБЛЕМИ»
— Що в планах зробити для своїх виборців протягом найближчих чотирьох років?
— Дарниця — один із найбільших районів Києва. Одне з важливих питань, яке постійно обговорюємо з адміністрацією району — реконструкція стадіонів, особливо тих, які розміщені поблизу шкіл. Адже чудово розуміємо, що на Дарниці не так багато місць для проведення спортивного дозвілля. Тому працюю і в цьому напрямі. Оскільки це — бажання і потреба громади, про що я чую щодня.
Є у нас і чимало неутеплених шкіл, де навіть не встановлені пластикові вікна. Цю проблему потрібно розв`язувати негайно. Найближчим часом з головою району плануємо об`їзд таких закладів, будемо добиватися виділення на них коштів і розпочинати ремонти.
Також потрібно більше приділяти уваги благоустрою прибудинкових територій.
— А як щодо створення нових парків та скверів?
— У багатьох міських депутатів з`явилася модна тенденція: вони полюбляють обіцяти виборцям — ось створимо чимало нових парків та скверів…
Але ніхто не уточнює, що створити парк чи сквер на папері це — одне, а насправді — інше. Навіть, якщо за таке рішення вже проголосувала міськрада.
Адже ухвалення депутатами рішення це — тільки початок. Потрібно розробити проєктну документацію, провести відповідний конкурс і, найголовніше, щоб підрядник належно виконав роботу та ін.
А от благоустроєм прибудинкових територій, утепленням шкіл, станом міжквартальних переїздів, на жаль, не всі депутати хочуть займатися…
Великою проблемою на нашому окрузі є і незаконні МАФи. Спільно з поліцією та комунальним підприємством з благоустрою, постійно зносимо незаконні кіоски, але вони з`являються як «гриби» — зранку не було, а увечері вже стоять.
Словом, викликів на виборчих округах є багато. Отож треба засукувати рукава і працювати в напрямі ЖКГ, благоустрою, розв`язувати поточні проблеми мешканців району.
Володимир Слончак під час пленарного засідання Київради. Фото: з архіву депутата
«ГАРНА РЕКЛАМА НЕ ПОКАЗНИК НАДІЙНОСТІ ЗАБУДОВНИКА»
— Тепер кілька запитань щодо забудови міста. Зараз багато людей бояться вкладати кошти у будівництво житла, щоб їх не ошукали. Чи є сьогодні такі сумнівні об`єкти на території столиці?
— Такі об`єкти є і їх багато. Свого часу я очолював комісію з виявлення незаконних забудов у місті Києві, куди мене делегувала громада. Ми навіть створили мапу таких об`єктів, з якою можна ознайомитися на сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Близько сотні незаконних забудов у місті точно набереться. Зокрема, це — незаконні будівництва Анатолія Войцеховського (цей бізнесмен зараз перебуває у розшуку), проблемні об`єкти Укрбуду (які, до речі, змушений добудовувати Київміськбуд) тощо.
— То як тоді обрати надійного інвестора?
— Кожен інвестор, перед тим як вкласти кошти у будівництво житла, повинен дізнатися наступну інформацію: чи оформлена належним чином земельна ділянка; чи не виникає навколо неї спротиву громади; чи все гаразд із містобудівною документацією.
Також важливо ознайомитися з історією забудовника та промоніторити його діяльність. Насамперед це стосується реально збудованих об’єктів, відгуків громади. Таку інформацію легко можна відшукати в Інтернеті. І вже потім робити вибір. А не дивитися на гарну картинку, яка рекламує будівництво, і поспішати вкладати гроші.
Недобудованих об`єктів, щодо яких тривають судові процеси, де неможливе підключення електроенергії, тепла, води, а отже неможливе заселення, сьогодні у Києві багато.
Володимир Слончак під час роботи у профільній комісії. Фото: з архіву депутата
— На вашу думку, що робити із незаконними об`єктами? Невже зносити?
— У Києві ще не було прецеденту, щоб знесли багатоповерховий об`єкт, висотність якого перевищує 9 поверхів. Коли я працював начальником управління правового забезпечення діяльності Київради, у моїй практиці були випадки, коли суд зобов`язував забудовника зносити об`єкт, як незаконний. Однак правового механізму виконання такого рішення на сьогодні не існує.
Знесення об`єктів незавершеного будівництва, це — складний і дуже затратний процес (коштів треба вкласти навіть більше, аніж у саме будівництво). Витрати має компенсувати горе-забудовник, якщо ж він цього не зробить, потрібно звертатися до суду.
Але ж товариство-забудовник просто може збанкрутувати й жодних кримінальних наслідків учасники афери не понесуть. Іншими словами, у нашій країні механізм знесення незаконних будівельних об`єктів ще не відпрацьований.
— То що ж тоді робити з такими недобудовами?
— Недобудовані будинки, квартири в яких вже продали населенню, потрібно добудовувати спільними зусиллями. Люди мають отримати своє житло. І, до речі, вже є випадки, коли громада сама добудовувала такі об`єкти.
На мою думку, потрібно прийняти законодавчу норму, щоб кожен забудовник у свій статутний капітал закладав певну страхову суму (кілька мільйонів гривень).
Ці кошти потрібно заморозити на вкладах державного банку до того часу, доки буде зданий будинок. У випадку, якщо будинок не зможуть добудувати, то це зробить держава за рахунок коштів статутного капіталу забудовника.
— Для будь-якого мегаполісу постійне будівництво, це — нормально. Наприклад, у багатьох європейських столицях і дерев майже немає, і землі під асфальтом не видно. Але Київ дотримується статусу зеленого міста. На вашу думку, як відшукати той оптимальний баланс, щоб і будівництво велося, і зони зелені розширювалися?
— Такий оптимальний баланс є. Коли відводимо землю під забудову, то чітко маємо відстежувати, щоб у цільовому призначенні було прописано створення озеленення (парку, скверу чи просто зеленої зони) біля кожного житлового комплексу, який має площу не менше 2 га землі.
А коли місто видає один з основних документів — містобудівні умови та обмеження, то там потрібно чітко вказати, де розмістити цей парк, сквер чи зелену зону.
При здачі об`єкту обов`язково перевірити, чи виконав забудовник такі умови. На жаль, траплялися випадки, коли в документах було прописано створення дитячих майданчиків, а забудовник ці місця відводив під паркування.
— Дякую за розмову!
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
