Росіяни розстрілюють цивільних: в Охматдиті лікують поранених маму та дитину з Ірпеня

Дівчинка Варя з Ірпеня

Міна окупантів розірвалась у 10 метрах від машини, де перебувала Наталя та її дочка Варя

У Охматдиті продовжують розповідати історії своїх пацієнтів — дітей та дорослих, які постраждали від куль російських окупантів.

Наталія — корінна мешканка Ірпеня, за професією вона лікар-офтальмолог. Коли почалася війна, жінка лише забрала батьків з лікарні в Бучі. Ті не встигли завершити лікуватися від ковіду, як на сім’ю знову чекало лихо.

Родина зачекала декілька днів і вирішила: настав час евакуюватися з міста. Двома машинами родичі під’їхали до блок-посту росіян. Там почалося найстрашніше: російські солдати почали розстрілювати авто мирних мешканців із мінометів. Міна розірвалась у 10 метрах від машини, де перебувала Наталя. Жінка та її 7-річна донька Варя отримали важкі осколкові поранення, у них сильно постраждали ноги.

Маму з дівчинкою довезли до ірпінського госпіталю. Там Наталія з Варею пробули три дні. Кажуть: обстріли не вщухали ані на мить. Зрештою поранених вирішили евакуювати швидкою до Києва. Для порятунку був єдиний шлях — через зруйнований міст.

Там бійці ЗСУ перенесли Наталію на візку, а Варю солдат Сергій ніс просто на руках. Дівчинка і досі згадує свого рятівника — «дядю Серьожу». Хлопець пообіцяв купити їй велосипед. Тепер Варя в Охматдиті та обов’язково має одужати.

Фото Охматдит

Фото Охматдит

Фото Охматдит

Фото Охматдит

Фото Охматдит

За 14 днів війни лікарі Охматдиту прооперували чимало пацієнтів, що отримали поранення під час війни. У мами та доньки спеціалісти Охматдиту діагностували виражені ушкодження м’яких тканин стегон. Обом зробили операції та дістали осколки. У Наталії шматок скла застряг ще й в руці. Витягати звідти його дуже ризиковано. Ймовірно, він залишиться з жінкою на все життя.

Літні батьки Наталії залишилися в Ірпені, де зараз нема зв’язку, електроенергії, води. Про їх долю нічого невідомо. Жінка не стримує сліз: її тато 1937-го року народження, він пережив Другу Світову. Але нинішню війну може не перенести.

Маленька Варя постійно лежить дуже сумна. Якщо запитати дівчинку, чого вона прагне, почуємо голос всієї України: «Найдужче хочу додому і щоб припинилася війна».

Також лікарі Охматдиту врятували ногу пораненій 6-річній дівчинці.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

Rating: 5.0/5. From 1 vote.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *