Повітря в Києві у 2,5 рази чистіше, ніж показує громадський моніторинг, — Олександр Савченко
Кожен день у столиці «кипить»: працюють заводи та курсує автотранспорт, викидаючи в атмосферу кубометри газу, споруджуються будинки, тонами вивозять сміття. Одним словом — типова картина для мегаполіса. У цій буденності варто знайти хвилинку, щоб подумати — чи безпечним є життя в місті з огляду на екологічну ситуацію?
Тож аби дізнатись, наскільки Київ — екологічно-безпечне місто та чи рухаємося ми до «зелених» стандартів життя, журналісти «Вечірнього Києва» поспілкувалися з в.о. начальника Управління екології та природних ресурсів Олександром Савченком, який віддає перевагу екотранспорту та постійно моніторить стан якості атмосферного повітря.
Хто сьогодні в Києві є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря?
Київ — це мегаполіс, який щосекунди забруднюється викидами автотранспорту та підприємствами, що забезпечують його життєдіяльність. Автотранспорт — це близько 86% забруднення повітря міста. У залежності від характеристик автомагістралі, транспортних потоків, заторів та особливостей двигунів.
Приблизно 10% забруднення повітря у місті — це шкідливі викиди з промислових підприємств. Серед найбільших забруднювачів — Дарницька ТЕЦ, завод «Енергія», ПРАТ «Київводоканал», промислові приміщення, які потрібно добре опалювати взимку, підприємства хімічної промисловості, станції технічного обслуговування, в яких є лакофарбувальні цехи.
Завод «Енергая». Фото: Борис Корпусенко
Окремий внесок у забруднення атмосферного повітря є сезонні чинники. Так, з різким зниженням температурних показників садиби приватного сектору почали спалювати тверді побутові відходи, активно працювали котлові системи — це все дуже вплинуло на забруднення атмосферного повітря. Подібне було зафіксоване 21 січня (ссилка).
Також висока концентрація забруднювальних речовин у повітрі буває навесні та восени, коли погода спекотна, безвітряна та є туман. Дані погодні умови не дають розсіюватися шкідливим речовинам у приземному шарі атмосфери.
Пожежі в екосистемах міста, спалення сухої рослинності впливають на збільшення вмісту продуктів горіння у повітрі міста. А це бензопірен, який впливає негативно на серцево-легеневу систему людини. Тому завжди закликаємо громадян відмовлятися від небезпечної «традиції» спалювання, а розпочати компостувати рослинні рештки.
Чому у столиці часто озвучують різні дані про забруднення повітря на одних і тих ж локаціях?
Дані різні через датчики, які в багатьох громадських організацій несертифіковані та не дають об’єктивні дані про стан атмосферного повітря.
Ресурси громадського моніторингу дають актуальну інформацію про якість повітря. Але не завжди вона відповідає реальності. Це відбувається через те, що їх прилади не налаштовані працювати, наприклад, у вологу погоду з опадами. Оптичний прилад вимірює краплинку води та фіксує її, як тверду частину — пил. Відповідно, потім на карті бачимо червоні зони Києва — перевищення разових концентрацій твердих частин (пилу PM10, PM2,5). А це далеко не так.
Забруднення повітря. Фото: Борис Корпусенко
Аби дані були референтними, потрібен якісний моніторинг. Аналіз стану повітря дозволяє робити прогнози щодо його якості, а також приймати необхідні заходи для поліпшення навколишнього середовища. Тож, у 2020 році ми встановили 2 пости моніторингу: на вулиці Вербицького та на Харківському шосе.
Вимірюємо забруднення повітря відповідно до правильних методик, а саме — індекс на висоті від 1.5 м — 2 м від поверхні землі. Це той шар повітря, яким ми дихаємо. Ці дані дають зрозуміти чим дихають кияни.
Згідно наших показників повітря чистіше у 2,5 рази, ніж показує громадський моніторинг.
Станції моніторингу повітря відповідають всім міжнародним вимогам і вимірювати основні небезпечні речовини, що забруднюють наше повітря — дрібнодисперсний пил (РМ 10; РМ 2,5), монооксид вуглецю (СО), діоксид сірки (S02), сірководень (H2S), оксиди азоту (NO, N02, NOx), аміак (NH3), озон, формальдегід. Також обладнання моніторингу атмосферного повітря буде оцінювати метеорологічні параметри — вологість повітря, напрямок вітру, атмосферний тиск.
До того ж серверна частина системи моніторингу буде розміщена у центрі обробки даних. А інформація з приладів буде доступна онлайн — планується її оприлюднення на сайті Управління екології та природних ресурсів КМДА та сайті КМДА.
Вплив забрудненого повітря на здоров’я людей, тварин та рослин має накопичувальний характер і проявляється з роками, тому треба розширювати й оновлювати систему моніторингу атмосферного повітря міста Києва.
Які є реальні шляхи виходу з повітряної «кризи» для столиці?
Київ — динамічне місто. Тому взяти та ліквідувати великі заводи, підприємства-забруднювачі неможливо. Вони є важливими інфраструктурним підприємствами, які потрібно для сталого розвитку столиці. Але говорити про модернізацію заводів — надважливо.
До слова, минулого року розпочалася модернізація заводу «Енергію»: встановлюються електрофільтри, що затримують тверді частини; уже влаштована система хімічної сухої чистки, завдяки вапну та вугіллю. Це значно зменшить викиди цього підприємства.
Завод «Енергія». Фото: Борис Корпусенко
Треба робити акцент на розвитку газоочищення, екомережі, збільшити насадження зелених зон, які поглинають шкідливі речовини та очищують повітря. Наприклад, тополя чоловічого роду та клен добре розвивається в умовах великого міста, стійкі до диму, пилу й інших несприятливих факторів, характерних для мегаполіса та добре абсорбує повітря.
Дерево має гарну зимостійкість, його успішно використовують для міського озеленення нашого міста. Якісний газон, злакові клумби зменшують розповсюдження пилу у повітря міста. Грунт в процесі ерозії підіймається та погіршує стан корисних властивостей і функцій земель та природних компонентів, а ерозія виникає у зв’язку з відсутністю зелених насаджень та влаштованих газонів.
Парк «Кіото». Фото з архіву «Вечірнього Києва»
Парк «Кіото». Фото з архіву «Вечірнього Києва»
Розвиток альтернативних способів пересування: екологічного громадського транспорту, велосипедного руху та пішої ходьби — важливий крок до покращення екологічного стану міста. Гідним прикладом, наприклад, є наш міський голова, який їздить велосипедом, тим саме пропагує обирати екотранспорт, коли дозволяє погода.
Мер Києва Віталій Кличко. Фото з мережі інтернет
Столиця досить добре облаштована для подібних поїздок. До того, в парках, скверах, на пляжі людина зможе безпечно залишити велосипед та прогулятися містом або скупатися у Дніпрі.
Вдосконалення транспортних розв’язок по місту та добудова нового мосту через Дніпро дозволять машинам рухатись без корків, і не накопичувати в одному місці багато викидів.
Велодоріжка. Фото: Борис Корпусенко
Чому важливо сортувати відходи?
За рік у Києві утворюють понад мільйон тонн відходів. Більшість із них вивозять на сміттєзвалища. Але замість того, щоб погіршувати екологію, сміття можна переробляти та використовувати.
Невідсортоване сміття гниє на сміттєзвалищах, забруднює землю та океани, руйнує екосистеми. Сортування допоможе перетворити його на ресурс: робити з нього речі чи енергію, та зменшити кількість сміттєзвалищ. Органічні відходи можна компостувати та перетворювати на добрива чи біогаз. Вторсировину можна переробляти.
Висококалорійну фракцію (частина пакування, яку не можна переробити, бо вона, наприклад, брудна) можна спалювати для отримання енергії.
Сортування сміття у столиці. Фото: Борис Корпусенко
За даними Міністерства розвитку громад і територій, за 2018 рік у Києві утворили 1,3 мільйона тонн відходів. З них 250 тисяч тонн спалили на єдиному в Україні сміттєспалювальному заводі «Енергія». Потужностей заводу вистачає на опалення житлового масиву «Позняки» та забезпечення району гарячою водою влітку.
Особисто моя родина вже декілька років сортує сміття. Всім потрібно пам’ятати, що сортувати також треба відповідально Перед тим, як здавати сміття його треба вимити та висушити. Знайдіть спеціальні контейнери чи пункт прийому відходів поряд із вашим домом і перевірте, які види сміття там приймають.Відсортоване сміття потрібно вимити від залишків їжі та висушити. Відділити частини пакування з різних матеріалів, наприклад, з пляшок зняти кришечки. Папір та пластик потрібно спресувати, щоб вони займали менше місця.
Батарейки, лампи, ртутні термометри не можна викидати разом з іншими відходами. Для них у Києві за рахунок коштів екофонду влаштовано 139 спеціальних помаранчевих контейнерів.
Кияни побоюються, що забудова поширюється на заповідні території та прибережну зону Дніпра. Як, наприклад, на урочищі Горбачиха. Які шанси вберегти Горбачиху та інші зелені зони?
Мабуть, Горбачиха не досить доречний приклад, оскільки поки що ця територія не є заповідною, через відсутність відповідних рішеннь про віднесення територій до природно — заповідного фонду державного чи місцевого значення.
Забудова Горбачихи в Києві. Фото: Борис Корпусенко
Треба розуміти, що зазвичай — скандальні ситуації забудови зелених чи прибережних зон відбуваються по ділянках, які вже дуже давно (ще 2000-их) були передані в оренду за рішенням Київради. Оскільки саме Київрада уповноваження розпоряджатись земельними ділянками в місті.
Законодавство про ПЗФ прописано так, що при створенні об’єкту ПЗФ, треба отримувати згоду землекористувача ділянки, на якій планується заповідання. Ми ж розуміємо, що інвестор не надасть такої згоди.
Забудова Горбачихи в Києві. Фото: Борис Корпусенко
Міська адміністрація спілкується з екоактивістами та депутатами, щодо Горбачихи. Наразі думки розділились — або заповідати ту територію, яка вільна (9-10 га) між річкою та межею оформлених ділянок, або і надалі боротися за заповідання всього урочища Горбачиха, але це треба робити винятково в суді. У разі наявності підстав для заповідання, підтвердження наявності червонокнижних рослин ми підтримаємо заповідання території, яка є вільною від оренди.
Зберегти заповідні й прибережні зони дуже важливо, їх цінний статус вже визначений законом (Водний кодекс, ЗУ про ПЗФ). На моїй пам’яті, за останні дві каденції Київради — не було скандальних ситуацій із передачі таких ділянок під забудову.
У столиці було заплановано «паспортизувати» водоймі столиці. На якому етапі ці роботи?
Відповідно до рішення Київської міської ради від 02.10.2018 № 1550/5614 «Про деякі заходи з розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення водних об’єктів на території міста Києва» КП «Плесо» розроблює паспорти водних об’єктів. На даному етапі розроблено 46 паспортів водойм.
Загалом, близько 450 об’єктів передано на баланс КП «Плесо» відповідно до Розпорядження КМР №111 від 04.02.2009, фактично — на балансі зараз знаходиться 116 об’єктів.
Фото: Борис Корпусенко
Відповідно до наказу Міністерства екології та природних ресурсів України 18.03.2013 № 99 «Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об’єкта», паспортизація водойм спрямована на встановлення технічних параметрів водного об’єкта, гідрологічних характеристик річки (водотоку), регламентацію експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках та озерах для забезпечення сталого використання.
У 2017-2018 роках виконана паспортизація на 31 водному об’єкті, з них 25,8% на водних об’єктів Дарницького району. Паспорти погоджені із Державним агентством водних ресурсів України. Наразі проводиться робота щодо паспортизації 21 водного об’єкта.
Як ви забезпечуєте захист берегів річок і озер Києва від будівель будь-яких розмірів і призначення (включаючи й МАФи)? Чи у вашій компетенції зупиняти будівництво?
Передавати ділянки у власність чи користування — це компетенція Київради. З упиняти будь-яке будівництво не у компетенції Управління екології та природних ресурсів ВО КМР (КМДА). Тому єдиний вихід — депутатам не голосувати за такі рішення. Ми пояснюємо обранцям Киян, де є не правильні/ небезпечні рішення, які в наслідку матимуть негативний вплив на навколишнє природне середовище та екосистему.
Фото: Борис Корпусенко
Чомусь всім подобаються як виглядає Амстердам чи Копенгаген, як міські громадські простори, де прибережні смуги активно використовуються як для комерційної діяльності, так і для містобудівної. Головне — це якість громадського простору та дотримання всіх екологічних норм і законів для тих, хто здійснює діяльність в прибережних зонах.
Але доступ до водойм гарантований Водним кодексом України і незаконні огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
