Фото Бориса Корпусенка
Освоєння соціальних медіа та їх особливостей – один із вирішальних факторів політичного успіху. Тож сьогодні політики активно намагаються стати ближчими до народу. Через цю взаємодію народні голоси набувають більшого політичного значення або навпаки – закидують емодзі-камінням.
Про те, як сьогодні ведуть сторінку політичні діячі, аби не втратити імідж, та хто серед київських чиновників номер один в мережі, поділився з «Вечіркою» політичний SMM-менеджер Юрій Воскобойник.
— Хто веде соцмережі політиків сьогодні?
— Раніше це було обов’язком прессекретаря, який як підтримував зв’язок з журналістами, так і ввів сторінки соцмереж.
Останні роки команда політиків поповнилась професійними SMM-менеджерами, котрі пишуть пости та активно просувають сторінки діячів. Кожен з них повинен ефективно створити контент-стратегію, яка складається з двох простих питань: «Що» і «Для кого?».
— Як розкручують їх акаунти?
— Основне завдання SMM-менеджера – подавати думки політика у публікаціях зрозуміло та доступно для його аудиторії.
Варто розуміти свого виборця та через соціальні мережі «людською» мовою показати дії політика для вирішення різних проблем.
SMM-менеджер має:
• визначити його позицію, ідею та місію;
• зрозуміти переваги й недоліки особистого бренду діяча;
• оцінити ресурси, які потрібні при розробці іміджу в мережі;
• зібрати опис особистих якостей;
• сформулювати головний виклик політичного діяча.
Тільки після виконання цих пунктів алгоритм дій буде позитивно сприяти гідному іміджу діяча в соцмережах.
Олександр Смирнов у ФБ
— Чи активно політики йдуть на контакт із читачами соцмереж через повідомлення та коментарі?
— На жаль, політиків, які спілкуються зі своїми читачами, меншість.
Чомусь існує сумна тенденція: щойно політик стає депутатом чи високопосадовцем, то намагається ізолювати себе від будь-якого спілкування онлайн.
Я вважаю, що це кардинально неправильно. Ми живемо у 21 сторіччі, де за допомогою телефону можна вийти на контакт та отримати відповідь на будь-які питання. До того ж, навіщо витрачати купу часу на написання звернення, потім чекати, поки політик отримає його, надасть відповідь? Це тижні часу!
А завдяки месенджерам можна навіть організовувати онлайн-прийом звернень від громадян, просто зробивши в себе на сторінці анонс про такий захід. Потрібно відповідати сучасності та йти неординарним шляхом.
Максим Бахматов у ФБ
— Що політики роблять з негативними коментарями?
— Зі своєї практики виокремлю два способи, що роблять політики з негативними коментарями. Перший –це закриття на своїй сторінці можливості писати коментарі всім охочим. Ця функція стає можливою лишедля тих, хто є в списку «друзів». Таким чином політики створюють собі «теплу ванну».
Мене дивує цей спосіб, адже за людину голосують тисячі людей, а щойно вона стає політиком, то відразу відмежовується від своїх виборців. Тому не раджу обирати цей спосіб.
Другий варіант – видалення негативних коментарів. Якщо людина безпідставно пише нецензурні слова під публікацією в соціальній мережі, то її краще заблокувати, а коментарі видалити. Цей варіант кращий. Але якщо людина пише конструктивну критику, то як можна видаляти коментарі? Це теж способ створити собі «теплу ванну» лише з позитивних коментарів, який ні до чого хорошого не приведе.
Тут доречне втручання SMM-менеджера, який допоможе політику працювати з негативом – і в більшості випадків його можна перетворити на позитив та повернути ситуацію у свою сторону.
В соціальних мережах користувачі все бачать: тяжко когось ошукати. Тому поводься або чесно, або ніяк.
— Хто нині входить ТОП-3 найпопулярніших чиновників Києва в мережі Фейсбук?
— Безперечно Віталій Кличко. Він активно застосовує соціальні мережі для комунікації з киянами і це дає свої плоди.Ми це побачили під весняного карантину, коли він щодня виходив у прямі ефіри.
Особисто мені подобалося, як колишній радник Віталія Кличка Максим Бахматов комунікував у Фейсбуці. Він доволі оперативно реагував, коли кияни його позначали під якоюсь публікацією, де зазначалося про пеану проблему в місті. А так… напевно, більше нікого не назву. Всі інші непомітні.
Віталій Кличко в Інстаграм
— Як впливає Тік-Ток на імідж політика? Чи варто взагалі заходити на цей Інтернет-майданчик?
— Завжди перед використанням соціальної мережі політиком варто, щоб SMM-менеджер провів аналітичну роботу щодо того, яка аудиторія знаходиться його соціальній мережі.
Тік-Ток в Україні лише набирає обертів, але більшість аудиторії там — це люди від 15 років. Не впевнений, що їм «зайде» відео того чи іншого політика. Але у випадку, коли застосований неординарний спосіб подачі, можливо, буде результат.
Политики не розглядають аудиторію Тік-Ток як цільову. Скоріш за все, створили акаунт собі на перспективу. А перспектива цієї платформи безперечно колосальна.
Віталій Кличко в Тік Ток
— Є уніфіковані для всіх політиків правила щодо введення соцмереж?
— Немає. Політик — це статус та високий рівень відповідальності, але завжди потрібно залишатися самим собою.
— Як гадаєте, яка проблема публікацій на сторінках політиків?
— Велика кількість публікацій виглядає сухо та нечитабельно. Прослідковується канцеляризми, штампи, наче читаєш офіційний документ з Радянського Союзу. Раджу політичним діячам залишатися самими собою та писати так, щоб розуміла навіть дитина.
— Чи доречні емодзі в офіційних постах або меми на сторінках?
— В офіційних краще не використовувати емодзі, якщо вони тільки не будуть допомагати читачу сприймати текст.
Вставляти емодзі через кожне слово — це загальне табу для соціальних мереж. А щодо мемів – звичайно, їх можна використовувати. Головне, аби вони не принижували людську честь та гідність. Варто обирати вірусні меми, наприклад, під час карантину було дуже багато смішних мемів. Адже такі зображення – це теж спосіб комунікації з аудиторією.
Микола Тищенко в Інстаграм
— Тож, навіщо українським політичним діячам вести особисті сторінки у Facebook?
— Це безкоштовний спосіб донести до великої кількості аудиторії свої думки, показати досягнення і найголовніше: в соціальних мережах ви одразу отримуєте зворотний зв’язок від користувачів. Головне – не відмовлятися від комунікації та бути собою.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
