Зі стрімким розвитком технологій, рабство, як форма експлуатації людини, змінило форму. Аферисти стали більш досвідченими та хитрими, а у їхні тенета все частіше потрапляє саме молодь. Якщо 10 – 15 років тому найпоширенішим рабством було сексуальне, то сьогодні – понад 60% людей потрапляють до трудової експлуатації та стають жертвами афер у соціальних мережах.
Аби вберегти київських школярів від заманливих пропозицій від роботодавців у майбутньому, Центр комунікації влаштував круглий стіл, під час якого спікери розповіли про підводні камені «гарної роботи за кордоном» та в соціальних мережах.
Коли школярів запитали, чи хоче хтось працювати чи вчитися за кордоном, то майже половина з присутніх підняли руку – тема є актуальною. Найбільше юнаків цікавило, як розрізнити, коли тобі пропонують реальну вакансію, а коли тебе хочуть обманути. Поради стосовно цієї теми надала Катерина Яковенко, координаторка з превентивної роботи Громадської спілки «А21 Україна».
– За статистикою, 61% постраждалих від трудової експлуатації за кордоном – це чоловіки. Тож коли вам обіцяють: «високу зарплату й чудові умови» та при цьому неофіційне працевлаштування – у 90% випадків вас обманюють. Також завжди просіть договір складений двома мовами – вашою та мовою країни, аби точно бути впевненим, що саме ви підписуєте, – зазначила Катерина Яковенко.
А от дівчат зацікавила тема афер у соцмережах. За правилами, у багатьох популярних додатках, таких як Instagram і TickTock, можна реєструватись із 13 років. Та не зважаючи на це, у 8-річних чи 10-річних користувачів уже є акаунти. Дар'я Чекалова, експертка проєкту #stop_sexтинг, Офісу Уповноваженого Президента України з прав дітей навела кілька порад та прикладів як уберегти себе та своє оточення в інтернеті.
– Слідкуйте за тим, що ви викладаєте у мережу. Адже те, що потрапило в інтернет – лишається там назавжди. Завжди перевіряйте, чи з «живої» сторінки вам пишуть. Не відповідайте підозрілим акаунтам. Якщо відчуєте щось неладне – звертайтеся до кіберполіції. Не користуйтеся послугами сумнівних фотографів, модельних, шлюбних чи агенцій шоу-бізнесу, – зазначила Дар'я Чекалова.
Активна позиція молоді у протидії торгівлі є надзвичайно важливою. Адже чим більше люди будуть обізнані, ти менше жертв буде у шахраїв. Держава й місто своєю чергою гарантують допомогу постраждалим особам. Куди можна звертатися постраждалим у Києві розповіли Олена Гонтаренко та Юлія Лоцман зі Служби у справах дітей та сім’ї:
- Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 527, 0-800-505-501;
- Департамент інформаційної підтримки та координації поліції – 102;
- Департамент боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми Національної поліції: + 38 063 195 00 58;
- Цілодобова гаряча лінія Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ: + 38 044 238 16 57;
- Сайт кіберполіції.
Слідкуйте за актуальними новинами на наших каналах у Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
