Олексій Король: Працюємо над тим, щоб Київ увійшов до двадцятки найзеленіших міст планети

Столичні парки привели в цивілізований стан

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король розповів «Вечірньому Києву» про:

— те, як епідемія коронавірусу вдарила по підприємству;

— про амбітну мету увійти до 20-ки найзеленіших міст;

— найулюбленіші дерева для столичних вулиць;

— скільки вдалося висадити дерев у Києві за рік.

Олексій Король: «Хоч рік був важкий, проте всі завдання виконали»

Половину бюджету «Зеленбуду» «відібрав» COVID

-Для кожного колективу в Україні це був складний рік. Київзеленбуд, як підприємство критичної інфраструктури, два місяці був у суворому режимі і працював, тому що місто має розвиватися без перерви, — розповідає Олексій Король.

— Адже не можна розпочати реконструкцію парку чи скверу і повернутися до неї через 5 років, бо пропадуть всі зусилля і вкладені кошти. У нас на підприємстві у перші місяці локдауну навесні було чимало хворих на коронавірус, а середній вік працівників — значний, і вони потрапляли у групу ризику. Тому ми без вагань перевели їх на домашній режим, працювали у зелених зонах здебільшого тільки більш молоді працівники. Вони підготували парки, сквери до весни, появи перших квітів, проведення Дня Києва, Дня Конституції та інших свят. А натепер ми завершуємо роботу на всіх об’єктах, які планували оновити цього року.

Коронавірус зашкодив і економіці: не всі наші контрагенти змогли виконати свої зобов’язання у визначені терміни, що впливало на своєчасність завершення запланованих робіт. Владі столиці доводилося кілька разів коригувати бюджет заради життєво важливої медицини, що призвело до зменшення витрат на озеленення та благоустрій. Але зуміли розподілити виділені кошти на всі місяці, зменшити навантаження і негативний вплив на підприємство. Проте це не вплинуло на підготовку до зими – соляна піскосуміш заготовлена, прибиральна техніка має пальне.

Амбітна мета — Київ у 20-ці найзеленіших міст

— Міським головою Києва Віталієм Кличком із 2014 року окреслено завдання вивести Київ на лідируючі позиції серед зелених населених пунктів Європи по якості життя у місті. Це проблема комплексна і не залежить лише від кількості дерев, — пояснює Олексій Король. — За останніми дослідженнями, Київ увійшов до сотні найзеленіших міст світу в глобальному рейтингу. За останні 6 років 484 ділянки у столиці отримали статус зелених зон, і наразі у нас на балансі 128 парків і майже 700 скверів, де проведено благоустрій, освітлення, інженерні мережі. Нагадаю, площа зелених насаджень у Києві займає майже половину його території з 83,5 тисяч га – більше 40 тисяч гектарів тільки на балансі Київзеленбуду.

Києву потрібна нова програма розвитку зеленої зони. Та, що була прийнята у 2010 році, вже застаріла (Рішення Київської міської ради від 2005 року «Про затвердження програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста»). Програма визначає містобудівні параметри формування і розвитку мережі озеленених територій столиці, а також заходи, які необхідно провести. За 15 років дію Програми було продовжено 5 разів та внесено більше 400 змін. Нова Програма має стати стратегічним документом у діяльності КО «Київзеленбуд» як підприємства, що формує політику розвитку зелених зон столиці. Одним з її завдань буде інвентаризація зелених зон із визначенням чітких меж, відповідно до екологічного законодавства, норм ЄС та Генплану Києва.

Фонтан-портал із парку Партизанської слави отримав визнання і занесений у Книгу рекордів України

Чи поставлено рекорд на мільйон висаджених дерев

-Цього року ми таки готувалися до рекорду по висадженню 1 мільйона дерев, — розповідає Олексій Король. — Але вдалося висадити трохи більше 700 тисяч, з них 7 тисяч – у парках та скверах, інші – у лісгоспах і буферних лісових зонах столиці, що дає такий же значний екологічний ефект для міста. Серед дерев – клени, ясени, липи, декоративні яблуні та сливи, сумах, ялини, туї, у парках – каштани і платани. Зробили проект «Платан» на вулиці Золотоворітській, де повністю замінили всі дерева на крупномірні платани. І «малюнок» вулиці змінився невпізнавано! Якби так можна було змінювати кожну вулицю – була б просто казка! До слова, платан прекрасно себе почуває у Києві. У 60 – 70 роки минулого століття у столиці замінювали цілі масиви дерев, що видно, наприклад, по фотографіях того ж бульвару Лесі Українки. Я прихильник заміни насаджень масивами. Нині розробляється програма по заміні на цілих вулицях старих дерев на молоді крупномірні з організацією поливу.

У нас з’явився і ліквідамбр, давидія або хусточкове дерево, адже магноліями та сакурами киян вже не здивуєш, вони стали нормою. Висадили багато кущів, які гарно квітнуть, та злакових трав, що не примхливі і є декоративними навіть взимку. Садимо масивами велику кількість багаторічних квітів, які квітнуть одні за одними: по 8-10 комбінацій різної пори цвітіння. Хотілося б більше яскравих ампельних рослин мати. Бо вони є прикрасою транспортних магістралей. Через деякий час кияни побачать наші експерименти з вертикального озеленення об’єктів вічнозеленим плющем. Я прихильник вертикального озеленення фасадів, але тут має сказати слово держава і ввести для забудовників та бізнесу нові норми та стимули, адже будинки і прибудинкові території не є у віданні Київзеленбуду.

Чому дерева поливають у дощ і кронують

— Проблема всіх «зеленбудів» України і як результат – громадян, на яких позначаються екологічні проблеми міст, в тому, що у державі не існує відповідної законодавчої системи. За всі роки незалежності у Верховної Ради не було до цього належної системної уваги. Тому підтримуються такі ініціативи екоактивістів як заборона рубки дерев у лісах, без ґрунтовного аналізу ситуації та деталізації дій. Це, в свою чергу породжує інші проблеми: без допомоги спеціалістів ліс не має змоги самостійно оновлюватися, заростає інвазійними акацією, кленом ясинолистим, і поступово перетворюється на хащі. Лісу, а особливо буферним насадженням навколо міст, потрібна постійна увага спеціалістів — щоб, наприклад, хворе і заражене шкідниками дерево не ставало загрозою іншим деревам і його можна було оперативно видалити, а не збирати по три місяці дозволи на знесення, поки шкідники розмножуються. Це стосується і міста безпосередньо.

Під час видалення аварійних дерев, обрізки й кронування, яке роблять по всій Європі, часто виникає ще одна проблема — поради «спеціалістів». В хід йдуть аргументи на кшталт «не чіпайте, я під цим деревом виріс», і не приймаються заперечення про небезпеку через старіння й хворобу дерев. Тут може зарадити тільки масова просвіта і відродження довіри до спеціалістів. І коли, наприклад, у дощ приїжджає машина і починає поливати дерева на вулицях, не потрібно одразу насміхатися й постити фото із саркастичними підписами у Фейсбук. Так, саме в дощ відбувається підживлення дерев, ґрунт вже добре зволожений і мінеральні добрива швидко дістануться до кореневої системи.

Але є одна позитивна тенденція. Я хвилювався, що потрощать і «прикрасять» написами урни для роздільного збору сміття, які ми виставили у парках. Такого ще ніколи не робили, і думав, що викидати сміття окремо відпочиваючі не будуть. Але, з 60 бачків за п’ять місяців розмалювали лише один і жодного не понівечили. У Київкомунтрансі говорять, що саме з парків міста вивозять найбільш ретельно відсортоване по фракціях папір – скло – пластик сміття. Кияни просто молодці! Тому контейнерів поставимо більше, будемо популяризувати роздільний збір, — відзначає Олексій Король.

Чи повернуться «великі» каштани на Хрещатик

-Особисто я – за повернення молодих крупномірних каштанів на Хрещатик, — каже генеральний директор Київзеленбуду. — Але за умов, які має виконати КК «Київавтодор» під час запланованої реконструкції вулиці. Ми прописали це завдання. Якщо – ні, тоді ми за справу не візьмемося. Отже, під час реконструкції мають бути повністю замінені: всі лунки і грунт на пішохідній зоні, де мають рости дерева, змонтована система кореневого поливу, завезена нова родюча грунтосуміш, встановлені високі бортові камені навколо лунок аби туди не попадала сіль з доріг взимку, завезені здорові саджанці каштанів, що пройшли експертизу. Тоді все це матиме сенс, ми виконаємо свою роботу й доглядатимемо за деревами. Хрещатик – дуже загазована вулиця, з високим антропогенним навантаженням, перегрівом через асфальт, прямими променями сонця і сильними вітрами. Тут будь яким деревам не комфортно рости.

Парк «Муромець» змінився до невпізнаваності

Які знакові об’єкти відкриють у парках до кінця року

-Попри все, що зроблено протягом року, в ці дні Київзеленбуд завершує роботи на кількох об’єктах. І, таким чином, ми виконаємо все заплановане на 2020 рік, яким би важким він для зеленбудівців не був, — повідомив Олексій Король. — Отже, до нового року завершимо роботи у парку «Радунка», «Аврора», «Орлятко», «Тельбін», фітнес-парку «Лебединий», центральній частині Наводницького парку.

«Співоче поле» вже 65 років є основною локацією для квіткових виставок. Тут завжди багато жінок, молоді, пенсіонерів. А в цьому році масово з’явився новий контингент – відеоблогери, стрімери, інстаграмщики. І це здорово! Я маю амбіцію провести реконструкцію Печерського ландшафтного парку. Зробити нові підпорні стіни, щоб кручі не сповзали до низу, замінити асфальт на більш екологічне покриття доріжок, нове освітлення, полив зелених насаджень тут вже зроблено за позабюджетні кошти, поставити стаціонарну вбиральню, зробити зручні сходи до Наводницького парку, де зробили чудовий фонтан, і, таким чином, закільцювати прогулянковий маршрут. Доведеться трохи прибрати поросль дерев, оновити два оглядові майданчики, прибрати деякі руїни і зробити рекреаційну зону від Державного музею України у другій світовій війні з парапетними лавами. Тоді б люди сюди масово ходили дивитися концерти, милуватися краєвидами Дніпра, монументом Батьківщини-матері, архітектурою Києво-Печерської лаври.

Київзеленбуд за останні 6 років не концентрувався на озелененні центру міста. Завдання стоїть зробити зразкові зони відпочинку по всьому місту. Тому і з’явилися парки «Наталка», «Совки», ревіталізували територію з водними об’єктами вздовж проспекту Шухевича, створивши чудову зону відпочинку – сучасний парк. Реконструкція відбулася у парках «Перемога», «Партизанської слави», «Відрадний», «Муромець», «Орлятко» та інших. Спорудили систему поливу на Дніпровській набережній та станцію водозабору на Русаніській набережній, розпочато будівництво насосної станції на озері Вирлиця для поливу насаджень на Харківській площі та проспекті Бажана. Адже без поливу, та ще й не хлорованою, а природною водою, на лівобережжі дуже скрутно вирощувати парки.

«Проблемний» 2020-й став для зеленбудівців продуктивним та успішним

— У 2020 році «народився» інтерактивний світловий фонтан-портал у парку Партизанської слави, який внесли до Книги рекордів України як найвищий пішохідний фонтан. Через водограй з п’яти арок (від 6 до 7,7 метрів) можна пройтися, а воду подають 464 форсунки. У вечірній час фонтан підсвічується за допомогою LED-світильників, які відтворюють 16,7 млн відтінків. Крім того, є інтерактивний режим – можна самостійно змінювати сценарій водограю. Сам парк зазнав змін в благоустрої та озелененні. Я вагався, навіщо ми будуємо у парку так багато парапетних лав навколо водограю. А якось ввечері побачив, що вони всі вщерть зайняті, бо люди відпочивають і милуються фонтаном.

У київському парку «Перемога» відбулася унікальна виставка квіткових інсталяцій, присвячена роману «Аліса в країні див». Виставка об’єднала 5 локацій з 3D-об’єктами та фотозонами. Для створення виставки працівники КО «Київзеленбуд» використали більше 50 тисяч квітів.

Парк «Наталка» став лауреатом першого ступеня як кращий реалізований об’єкт відкритих громадських просторів міст, населених пунктів. До складу журі Національної премії України з ландшафтної архітектури та дизайну увійшли спеціалісти з Великобританії, Ірландії, Бельгії та Литви. У конкурсі брали участь великі і малі міста України, де реалізували дуже багато цікавих інфраструктурних проектів, а журі у висновках вперше заговорило про формування автентичного українського стилю паркового будівництва. Дотепер всі знали лише про англійський, східний, американський, європейській стилі. І от – маємо!

Фонтан у Наводницькому парку став окрасою туристичної локації

Київзеленбуд пишається, що зробив фонтан біля мегатуристичного об’єкту столиці – пам’ятника засновникам Києва у Наводницькому парку. Фонтану там ніколи не було, у 2013 році зі старого басейну з водою зробили щось подібне з 8 форсунок. Тепер там сучасний динамічний світловий фонтан зі складним малюнком і танцем струменів з 88 форсунок, який пройшов тижневі випробування і повноцінно запрацює з 1 травня. Нині це знаковий й впорядкований парк з прекрасним видом на новий об’єкт – флагшток і найбільший прапор України.

Кияни вже днями побачать новий парк і унікальний для України об’єкт – фітнес-парк «Озеро Лебедине» і його складний трирівневий за складністю об’єкт – скейт-парк, що розмістився на великій території. Вже зараз сюди приходять підлітки подивитися, що і коли відкриють. Тут можна кататися і вправним і початківцям на скейтах, самокатах. Об’єкт споруджували під контролем професійних спортсменів. Тепер такі скейт-майдани з’являтимуться в усіх парках столиці. Рішення вже прийнято.

Ревіталізація водойм та територій вздовж проспекту Шухевича добігає кінця. Це складна робота, що продовжувалася поетапно кілька років. Проте ми зберегли водойми, розчистили їх та укріпили береги, вберегли від забудови, створили сучасний парк для киян з велодоріжками, місцями для рибалок, для спорту, з альтанками та новими гарними рослинами.

Влітку було відкрито після дворічного капітального ремонту головний парк Святошина «Совки». Центральним елементом вхідної групи став сухий фонтан з різнокольоровою підсвіткою. Родзинкою зони відпочинку є також великий шаховий павільйон, багатокілометрові екостежки, ігрові зони для дітей.

На завершальному етапі роботи з реконструкції парку «Орлятко» в Солом’янському районі. Діти вже бавляться на новому дитячому майданчику із гумовим покриттям, на якому розмістився ігровий комплекс «Морський вокзал». Біля озера відновлено бетонні основи трьох півкруглих лав, лишилося встановити самі сидіння. Зараз монтується каркас концертного комплексу «Джерело» з критою сценою. Оновлюється покриття доріжок, нової громадської вбиральні із приміщенням для муніципальної охорони та кімнатою матері й дитини. В рамках реконструкції парку цього року передбачено оновити 13 000 кв. м. газону.

Під керівництвом архітектора зеленбудівці спробували свої сили у реставрації фонтана «Самсон», який був спаплюжений вандалами. І все вийшло добре, — підсумовує нашу розмову Олексій Король.

Фото пресслужби Київзеленбуду

Відео Марії ЛИСЕНКО

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *