Ярослава ЗОЛОТЬКО
Кодекс законів про працю, за яким зараз живуть українці, вже застарів, адже був написаний ще у 1971 році. Інтелектуальна та творча праця все більше заміняє працю за станком, на виробництві. Експерти давно говорять про необхідність створення нових правил гри для роботодавців та працівників.
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про працю № 2708. Представники профспілок виступають проти цього документа, посилаючись на звуження прав працівників. Ініціатори ж, навпаки, акцентують на більшій гнучкості нового закону.
Наприклад, Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, написав на своїй сторінці у Facebook: «Милованов каже: домовляйся про зручні умови та заробляй багато! Тепер усі умови можна буде прописати в трудовому договорі та просто всім виконувати те, про що домовились».
Прихильники законопроєкту обіцяють зниження рівня державного втручання в індивідуальні відносини у сфері праці, а також визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин та врегулювання гнучких форм організації праці, надомної, дистанційної та праці домашніх працівників.
Що ж зміниться для працівників, розбиралася «Вечірка».
1. Звільнення. Чи не найбільше профспілки нарікають на полегшення звільнення працівників у разі ухвалення нового закону про працю.
– У законопроєкті «Про працю» пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов’язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату, – пише на своїй сторінці Тимофій Милованов.
Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником. Але він повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк від 15 до 90 днів залежно від суми періодів роботи працівника у цього роботодавця.
Проте за домовленістю сторін строки попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення. Також роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження.
Але тут виникає питання, чи задовольнить працівника «кістка», кинута йому роботодавцем у вигляді компенсації, в умовах безробіття в нашій країні.
– Не зазначено причину звільнення з ініціативи працедавця. Чи то скорочення працівників, чи то ліквідація підприємства, чи то працівник не підходить роботодавцю. Тут є підводний камінь: якщо працівник не підходить за кваліфікацією – це одне, а якщо між роботодавцем та працівником особиста неприязнь – це вже інше. Я б конкретизувала причини звільнення. Водночас зараз можлива ситуація, коли працівник стає неугодним роботодавцю, і в цьому випадку останній звільнює працівника за згодою сторін, але працівник іде, не отримавши жодної компенсації. У представленому законопроєкті є можливість отримати компенсацію, – коментує Вікторія Ліпчанська, президент ГО «Всеукраїнська асоціація кадровиків».
2. Індексація. Пенсії та стипендії підлягатимуть індексації, зарплати – ні. Як пояснюють автори законопроєкту, пропонується виключити з об’єктів індексації заробітну плату, оскільки захист її від інфляційного знецінення здійснюватиметься шляхом підвищення мінімальної заробітної плати та підвищення заробітної плати за результатами переговорів сторін трудових відносин.
3. Гендерна рівність. Кожен із батьків дитини віком до трьох років, який працює за трудовим договором, зобов'язаний використати частину відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тривалістю не менше 1 місяця. Мета цього – забезпечення принципу дотримання гендерної рівності. Пропонується передбачити у Сімейному кодексі України можливість використання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку кожним з батьків дитини.
4. Можливість працювати віддалено. Представники творчих професій (дизайнери, журналісти, редактори) вже давно нарікають на те, що роботодавці не хочуть дозволяти працювати з дому, хоча сучасні технічні можливості цього існують. Тому часто такі люди обирають неофіційне працевлаштування з можливістю виконувати роботу в комфортних умовах.
– Згідно з чинним законодавством віддалена робота не легалізована. У новому законопроєкті існує такий вид роботи, – пояснює пані Вікторія.
5. Запровадження інституту медіаторів. З'являється можливість врегулювання спору в сфері трудових відносин шляхом медіації. Пропонується впровадити механізм позасудового врегулювання спорів.
6. Електронний документообіг. Перехід на електронний облік трудової діяльності та скасування обов’язковості ведення паперової трудової книжки.
7. Матеріальна відповідальність для працівників. У разі встановлення рішенням суду факту виконання особою роботи без укладання трудового договору і сплати єдиного внеску та інших обов’язкових платежів такі особи втрачають право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та право на пільги або використання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг протягом двох років з дня набрання законної сили рішенням суду. Прихильники закону обіцяють, що це сприятиме легалізації трудових відносин та заробітної плати.
– З одного боку зараз відповідальність несе тільки роботодавець, її ніби як хочуть розділити між сторонами – логічно. З іншої сторони не від хорошого життя це робить працівник (причин може бути безліч: немає іншої роботи, немає можливості піти до іншого роботодавця, а може і та ситуація коли працівникові в сформованій системі податків і відрахувань так працювати вигідніше). Можливо таке насильницьке позбавлення пільг і стимулюватиме вихід з тіні, але мені здається що все таки кращий ефект буде досягнутий реформою оподаткування, – коментує Вікторія Ліпчанська.
8. Працевлаштування осіб з інвалідністю. Виключається обов'язок роботодавця працевлаштовувати людей з інвалідністю. Пояснюється це зменшенням тиску на легальний бізнес та удосконаленням правового регулювання накладення штрафних санкцій.
– Статтею 172 чинного КЗпП встановлено обов’язковість працевлаштування осіб з інвалідністю, у проєкті закону № 2708 такого обов'язку немає, – коментує Вікторія Ліпчанська.
Висновки
Вікторія Ліпчанська підсумовує:
– Законопроєкт № 2708 не містить деяких уже звичних для нас норм захисту окремих категорій працівників, таких як одинокі матері, матері, які виховують дитину-інваліда. Але, водночас, ми не можемо розглядати трудове законодавство лише як захист прав працівників. Ідея законопроєкту скоріш за все полягає в тому, що захист прав буде віддано на домовленість між роботодавцем та працівником, на договірні відносини. Він передбачає письмовий трудовий договір. Проте не завжди працівник розуміє заздалегідь, про що потрібно домовлятися. Проєкт закону містить ряд гарантій, нижчих від тих, що є зараз. Вважаю, що цей документ потрібно ще доробляти – в тому вигляді, в якому він є, його не можна приймати.
Дивіться красиві відео та цікаві репортажі на нашому каналі в Youtube!
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
