Не гречкою єдині: як готувати крупи в умовах карантину

Через карантин українці почали активніше скуповувати різноманітні крупи, переважно гречку. І хоч включати до свого раціону каші є дуже правильним кроком, втім, окрім гречки, є безліч інших не менш корисних та смачних круп.

Чим саме корисні крупи та як їх смачно приготувати, розповіла колишня в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун у мережі Facebook.

-Крупи бувають рафіновані й цільнозернові. В цільнозернових, навіть якщо вони подрібнені, зберігаються всі компоненти насінини: епідерміс (те, що ми називаємо висівками), зародок і крохмалистий ендосперм-коментує Супрун.

-У рафінованому зерні лишається тільки ендосперм, тобто крохмаль без особливих бонусів. Той випадок, коли більше технологій у виробництві означає зростання ціни та втрату поживної цінності. Тож віддавайте перевагу цільнозерновим злакам — їхнє щоденне споживання є важливою частиною профілактики хронічних хвороб (атеросклерозу, діабету ІІ типу) та покращення стану пацієнтів з нинимими.

• Пшоняна крупа, або просо, увійшла у сучасний раціон популярних блогерів під назвою міллет. У ній високий вміст розчинних та нерозчинних рослинних волокон, і при цьому відсутні полісахариди, що викликають здуття. Просо містить калій, натрій, магній, натрій, залізо, марганець, цинк і фосфор. Добре пасує до гарбуза, грибів, і в поєднанні з яйцем може стати основою запіканки з овочами.

• Пшенична каша (мелене насіння пшениці), на відміну від хліба, зберігає зародки насіння та епідермісу (покров насінини). Вони, хоч і подрібнені, все одно містять вітаміни, клітковину та білок. Для приготування страв можна брати і ціле зерно, як на кутю, але його краще замочити перед приготуванням, чи взагалі проростити. Пшенична каша — значно краща і «зручна для карантину» заміна білому хлібу. З цілого насіння або пророщеної пшениці можна робити кутю, додавати паростки до салатів чи навіть перепічки.

• Булгур і кус-кус зручні тим, що швидко готуються та мають велику кулінарну «валентність» — їх можна поєднувати з тушкованими овочами, сухофруктами, грибами, зеленню. Але зауважте, що це не цільні злаки. До того ж, кус-кус, як і пропарений рис, досить швидко набувають специфічного запаху, навіть коли зберігаються герметично.

• Ячмінна каша — ще один приклад цільнозернових каш. Нешліфований подрібнений ячмінь кращий за шліфовану перловку, адже в ньому залишаються зародок і нерозчинна клітковина, та й готувати простіше.

• Ячмінь має високий вміст вітамін групи В, окрім фолату, а також заліза, магнію, фосфору та селену. Хоча ячмінь досить корисний, він може становити проблему для людей із синдромом подразненого кишківника і тих, хто приймає ліки для зниження рівня глюкози.

• З вівсянкою все цікаво. З одного боку, цільнозернова вівсяна каша дуже корисна, адже в ній високий вміст розчинної та нерозчинної клітковини, антиоксидантів, від 11 до 15% білка, поліненасичені жирні кислоти, вітамін Е та багатий мікроелементний склад.

• Кукурудзяна крупа та борошно цікавлять сучасних людей, якщо вони входять до складу начос і чипсів, чи під час мандрів Карпатами. А ось на полицях супермаркетів кукурудза стоїть недоторкана навіть під час карантинних масових закупівель. А дарма. Кукурудзяна крупа також відноситься до цільнозернових, тобто корисних. Окрім макронутрієнтів: білка, крохмалю, в тому числі резистентного та олії, кукурудза містить антиоксидант лютеїн, каротиноїди, вітамін Е, практично всі вітаміни групи В, калій та селен.

 

 

 

 

Ми є в Telegram (стеж за збоями в міському транспорті з нами).

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

Rating: 5.0/5. From 1 vote.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *