Інна БІРЮКОВА
Настільки успішно бюджет столиці нинішнього року справився з надзвичайною ситуацію, пов`язаною з епідемією COVID-19 та чи доведеться затягувати паски у 2021-ому «ВК» розповів директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік.
Володимире Михайловичу, як відомо, 2020 рік для бюджету столиці виявився непростим. З одного боку — через карантинні заходи і обмеження роботи підприємств (наприклад, у сфері громадського харчування, розваг і т.д.) впали надходження, з іншого — додалися витрати на охорону здоров`я. В цих умовах, чи вдалося збалансувати бюджет міста?
Звичайно, бюджет столиці за таких економічних умов не може бути збалансованим. Тому він має дефіцит — фактичний і той, який передбачений рішенням Київради.
Фактичний дефіцит ми очікуємо на рівні 5 млрд грн. В першу чергу, це втрати на доходи фізичних осіб плюс втрати по податку на землю.
Але, якщо зменшення доходів від податків на землю — це результат рішень, які свідомо приймалися депутатами і закріплені нормативно-правовими актами (зниження ставки оподаткування, інші преференції, визначені Київрадою), то «мінус» в податку на доходи фізичних осіб – результат зниження активності бізнесу.
Це наслідок пандемії коронавірусу?
Не можна сказати, що це пряма дія пандемії. Окрім згаданого фактора, на ситуацію, що склалася, вплинули безліч інших чинників, в т.ч. заходи, викликані діями центральної влади, Євросоюзу. Приміром, експорт та імпорт також мали певні обмеження. У складовій все це дало «мінус» до місцевого бюджету.
На які статті видатків нинішнього року довелося обмежити фінансування?
Ми не проводили секвестр бюджету. В березні Київрада приймала оперативні рішення щодо корегування бюджету, але тоді ніхто не прораховував довгострокової поведінки міста в умовах обмежувальних заходів. В першу чергу робилися кроки, спрямовані на перерозподіл бюджетних коштів. Левову частку отримали медицина і транспорт. Секвестр бюджету депутатам тоді ми не пропонували.
Ближче до виборів це взагалі стало неможливим через політичні мотиви – жодна політична сила не голосувала би за бюджет, який секвеструється.
Тому в структурі бюджету фактично нічого не змінилося, лише відбулося перегрупування видатків на пріоритетні цілі. Наприклад, були виділені кошти на закупку дезінфікуючих засобів дитячим садкам, школам, на підтримку під час локдауну громадського транспорту та ін.
Нинішнього року бюджет буде завершено з недофінансуванням капітальних видатків. Поточні — заробітна плата працівникам бюджетних установ, харчування школярів, закупка медикаментів, оплата енергоносіїв, та інші видатки, які вважаються пріоритетними, повністю будуть профінансовані.
Доводилося чути, що наступного року бюджет Києва може бути значно меншим. Як прогнозують у департаменті — чи скоротяться можливі надходження, а відповідно і видатки?
Наступного року до бюджету ми не отримаємо приросту, на який сподівалися. У докарантинний період щорічний приріст в середньому складав 5-7% (поліпшувалося адміністрування податків, відбувалися інфляційні процеси та ін.). Але на наступний рік, коли економіка негативно реагує на рішення, які приймаються у зв`язку з карантином, вже сьогодні з достовірністю можна стверджувати — приросту не буде.
Тому очікуємо, що бюджет 2021 буде приблизно на рівні поточного року. Однак зміниться його структура – бюджет стає більш соціальним. Частка поточних витрат збільшується, частка капітальних – зменшується. Тому буде менше можливості інвестувати кошти в реконструкцію/будівництво об`єктів міського господарства. Натомість, більше коштів буде спрямовано на поточні витрати.
Наприклад, фонд оплати праці працівникам бюджетного сектору збільшується десь на 30%. В комунальний сектор закладено збільшення частки оплати праці в середньому на 12%. Це — суттєвий приріст.
Будуть переглянуті окремі позиції бюджету у зв`язку зі зміною цін та тарифів. В першу чергу, це стосується комунальних послуг та енергоносіїв. Зважаючи на те, що цього року в галузі ЖКГ ми маємо економію з причини, що не приймалися рішення по індексації цін та тарифів (менше спожили послуг і менше за них заплатили), то наступного року, при тому ж плануванні і враховуючи інфляційний чинник, за попереднім прогнозом, вийдемо практично на цифри 2020 року.
Сподіваюся, що новообрана Київрада та її бюджетна комісія будуть достатньо компетентними та врівноваженими, щоб приймати необхідні для міста рішення, які пов`язані зі структурованістю бюджету.
Загалом, вважаю, що політика в тій чи іншій галузі має визначатися не бюджетом, а через реалізацію головними розпорядниками коштів (керівники профільних департаментів КМДА) наявного інструментарію, закріпленого рішеннями Київради в міських цільових програмах, стратегії розвитку міста. Бюджет лише говорить про фінансові можливості.
Скільки, на вашу думку, недоотримає коштів бюджет у разі введення в столиці «червоної зони»?
У 2019 році ми планували бюджет 2020, коли питання COVID ще не було актуальним. Тоді, наприклад, темп приросту податку на доходи фізичних осіб узгоджували з податковою і, за підрахунками, бюджет мав збільшитися на 19% (ріст зарплат, легалізація доходів і т.д). По факту маємо 4,8%. Різницю втратили, але втратили як очікувану величину, а не фактичну. Це результат впливу обмежувальних заходів на розмір податків. Щодня моніторимо поточну ситуацію в місті. Відповідно до цього вносяться корективи при прогнозуванні бюджету на наступний рік.
Сказати зараз точний розмір втрат при введенні будь-яких обмежувальних заходів не наважиться навіть титулований провидець, все залежатиме від строку дії заходів, їх структури режиму контролю за прийнятим рішенням. На шалях терезів два важливі компоненти: життя/здоров‘я людини і її добробут. Дуже складне питання.
Важливі новини та перевірена інформація в Telegram і Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
