Інформація надходить до Центру опрацювання даних
До кінця цього року Київ закупить ще 100 сучасних камер відеоспостереження. Це допоможе посилити контроль за порядком у столиці.
Постійна комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Київради, на прохання Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, ухвалила перерозподіл невикористаних коштів у сумі 7 млн. 550 тис. грн. на закупку 100 сучасних камер відеоспостереження. Це обладнання збираються придбати до кінця цього року.
За інформацією Ганни Лисик, в.о. директора Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, зокрема будуть закуплені відеокамери оглядові та з детекцією обличчя, якими дообладнають станції метро та вулиці міста.
«Дані з камер надходять до представників Національної поліції, Муніципальної варти, державної служби з надзвичайних ситуацій, до них можуть підключатися керівники комунальних підприємств, районів, посадові особи КМДА та Київради», — зазначила Ганна Лисик.
Сучасні відеокамери призначені стежити за порядком
Навіщо столиці так багато відеокамер
У червні 2016 року мер Києва Віталій Кличко доручив комунальним підприємствам встановити відеоспостереження в найбільш людних місцях столиці. За його словами, криміногенна ситуація в Києві бажає бути кращою, тому необхідно підвищити рівень розкриття злочинів.
За 3 роки, в рамках програми «Безпечне місто», у Києві встановили понад 6300 камер відеоспостереження. Окрім функції огляду, таке обладнання може розпізнавати обличчя й автомобільні номери, а також фіксувати порушення правил дорожнього руху і визначати ступінь завантаженості руху на дорозі.
Вже сьогодні столиця України входить до числа міст із найбільш розвиненою системою відеоспостереження. Так, минулого року Київ зайняв 49 місце у світовому рейтингу міст із найбільшим покриттям камерами відеоспостереження.
Безпечне середовище — складова “розумного” міста
«Безпечне середовище – обов’язкова складова «розумного» міста. Столична система відеоспостереження налічує понад 7 тисяч камер. До речі, це третина від загальної кількості камер в усій Україні. За допомогою встановлених камер поліція розшукує людей, автомобілі, розкриває інші злочини. З початку 2018 року, відколи ми об’єднали камери в єдину систему та встановили нові камери, рівень злочинності у публічних місцях знизився на 56%», – підкреслив мер міста Віталій Кличко.
До речі, в Сінгапурі, який вважається однією з найбезпечніших і законослухняних країн з найнижчих у світі рівнем злочинності, поліцейських на вулицях майже немає. Зате всюди висять камери, як явні, так і приховані — з їх допомогою здійснюється контроль за порядком.
На моніторах видно все, що відбувається у місті
Як працюють камери
Камери не просто записують відео, а ще й вираховують злочинців, розпізнають номери автомобілів, відстежують пішоходів, які порушують правила дорожнього руху, аналізують трафік на дорогах. Вони фіксують усі автомобілі, які потрапляють в об’єктив, і відправляють їх фотографії на сервер. Коли машина зникає, оперативник може прослідкувати її траєкторію руху.
Трафікові камери можуть аналізувати завантаженість доріг, відстежувати порушення правил дорожнього руху й регулювати роботу світлофорів – зменшувати чи збільшувати протяжність червоного сигналу. Так можна розвантажити трафік і перенаправити потік автомобілів на інші вулиці.
Інформація із всих пристроїв Києва надходить до Центру опрацювання даних (ЦОД). Він складається з 56 серверів і кількох модулів розпізнавання облич і номерних знаків. Модулі працюють із будь-якими камерами, навіть без вбудованих аналітичних функцій. Дані зберігаються впродовж місяця, а сховище розраховане на 8,5 петабайтів (в 1 петабайті – 1024 терабайти). Адмініструє цю систему комунальне підприємство «Інформатика» Київської міської державної адміністрації.
Система розпізнавання облич у метро працює приблизно так: людина проходить крізь турнікет, камера фіксує її обличчя. Цей етап називається детекцією – прилад робить 10-30 знімків на секунду, потім вибирає п’ять найкращих і відправляє на сервер.
Камери розпізнають обличчя
На другому етапі зображення конвертується в зрозумілий для комп’ютера числовий вектор. Цим займаються МВС і СБУ, їхні методи роботи не розголошуються. Потім цю інформацію порівнюють з уже наявними в базі даних. Для того, щоби вона була максимально точною, у базі має бути якнайбільше фотографій. Теоретично, їх можуть брати із соціальних мереж або в банків.
У Центрі опрацювання даних вважають, що всього в Києві має бути приблизно 20 тисяч камер для нормальної роботи системи. А для того, щоби у місті не було «сліпих зон» — приблизно сто тисяч. Тоді у силовиків не буде місць, які не проглядаються.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
