Київ завалений паперовими стаканами: з відходів роблять альбоми

Катерина НОВОСВІТНЯ

У Києві щоденно використовують більше трьох мільйонів паперових стаканів для кави та інших напоїв. Такі данні навела «Вечірньому Києву» засновник ініціативи «Зелений птах» киянка Вікторія Норенко. Крім цієї гори одноразової тари, ще більша утворюється з одноразового посуду – ламінованих пакетів з під соків, молока, попкорну та іншої цінної сировини, яка, на жаль, здебільшого вивозиться на полігони для захоронення відходів.

Деяку частину у столиці їх забирають на переробку аби виготовити безліч потрібних речей. Що можна зробити з викинутого горнятка з під кави?

– Спочатку була ідея компактно збирати паперові стакани, аби зменшити обсяги непотребу. Так з’явилася «Люлька Мамая». Це вузька тубус-стійка, куди вкидаються використані стакани. За її допомогою обсяг відходів зменшується в 4 рази, а це економить кошти тим, хто везе непотріб на полігони, адже там приймають їх за обсягами а не за вагою, – говорить Вікторія Норенко. – Мені якось задали питання, чому не беруся за переробку цих горняток? З цього і почалася своя справа. Київ справді продукує нереальну кількість ламінованого посуду. Але ж крім пластикової плівки там папір – цінна сировина. Збирати по місту використаний посуд допомагає сервіс «Паперове горнятко». Багато кафе за його допомогою налагодили з нами зв’язок: ми забираємо у них використаний посуд, переробляємо його на новий, і віддаємо назад замовникам. Є ті, хто надсилає нам свій посуд поштою, або ж привозять самі.

– Але не масово?

– Це такі ж ентузіасти раціонального ставлення до ресурсів, з сучасним екологічним мисленням. На жаль, мережевим закладам з великим продукуванням сміття це не цікаво, вони наповнюють сміттєзвалища відходами, що дуже довго розкладаються. Я не можу запропонувати їм ринкових важелів для збору ламінованого посуду. Також велика кількість кіосків, кавових лавок наповнюють своїм посудом контейнери для сміття найближчих будинків.

– Чи стала популярною «Люлька Мамая», яка реально економить кошти навіть тим, хто везе сміття на полігони?

– Нині ці тубуси стоять у пів тисячі місць, є ще десятки замовлень на них.

– А що далі відбувається із зібраними у вас тут стаканами, ламінованими пакетами з під соків?

– Вони їдуть на переробні комбінати, де відділяють поліетилен, фольгу від паперу. Папір в рулонах повертається нам, ріжеться на листи, з яких виготовляються: блокноти, в тому числі орендовані під замовлення, учнівські щоденники, зошити, альбоми для малювання з різною щільністю паперу (не крейдованого), дуже популярні блокноти для фліп-чартів, великі картонні короби для перевезення речей з офісів, квартир. Не давно зробили «вічний» блокнот, де можна писати фломастером і стирати скільки завгодно разів. Херсонська область замовила і свій бренд — серію учнівських зошитів з зображенням засновника заповідника Асканія Нова.

– А звідки у вас таке оздоблення на обкладинках продукції?

– Це випадково трапилося, коли побачила малюнки дітей – переможців конкурсу, який організовує Слава Фролова. Конкурс мав назву «Сонячні зернятка майбутнього». Дітки малювали нашу країну в образах різних звіряток, птахів. На обкладинках альбомів є всі дані юних митців. Ми супроводжуємо наші продукти написами. Наприклад, на альбомах вказано, що вони зроблені з паперових горняток, упаковки типу ТетраПак та Елопак, а також інших світлих марок макулатури. Так для виготовлення одного альбому використовується 397 паперових стаканчиків, які важать майже 3 кілограми і могли опинитися на сміттєзвалищі, де б розкладалися до 250 років, забруднюючи рідну землю.

– Як давно ви почали свій проєкт?

– Поступово, з 2015 року. За свої кошти та кошти друзів, які повірили мені. Я раніше працювала на паперовому комбінаті, знаю виробництво. Завдяки цьому вдається зекономити на послугах професійного бухгалтера, адміністратора, маркетолога. З кредитами банків на розвиток виробництва принципово не зв’язуюся. Скажу відверто, свою справу в галузі переробки вторинних ресурсів вести важко. На жаль, в країні ще не панує екологічне мислення у виробників та споживачів. І тим і другим простіше викинути відходи, не замислюючись про екологію, на звалище, ніж сортувати, здавати на переробку. Але я свою справу не покину, адже, крім мене вже чимало людей переймаються цією проблемою.