Про технічні новації змін до законодавства у сфері ЖКГ простою мовою. Так можна охарактеризувати круглий стіл, який організував Департамент суспільних комунікацій КМДА для керівників та секретарів органів самоорганізації населення Києва.
– Є така традиція, щороку у грудні зустрічаємося із представниками ОСНів і обговорюємо певні проблеми. На жаль, з року в рік їх стає все більше. Це не залежить від нас, але ми шукаємо шляхи виходу з цієї ситуації, – зазначила начальник управління розвитку житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунальної-інфраструктури Віра Радченко.
Вона розповіла про закон, який має вступити у силу у травні 2020 року, і який (якщо його не змінять, звісно) може спричинити певний колапс у сфері ЖКГ. Річ у тім, що до цього часу жителі багатоповерхівок мають обрати одну з чотирьох моделей договірних відносин із виконавцями житлово-комунальних послуг. Переважна більшість жителів багатоповерхівок до цього не готові, і не виконають процедуру до травня. Як результат, можуть залишитися без житлово-комунальних послуг, бо не впишуться в рамки діючого законодавства.
Деталі соціально-економічних аспектів впровадження змін у сфері ЖКГ пояснила заступник директора Департаменту економіки та інвестицій КМДА Олена Стрижиус. Вона нагадала, які послуги, власне, є комунальними. Відповідно до яких розпоряджень та скільки кияни платять за централізоване опалення, водопостачання холодне і гаряче відведення, і хто встановлює тарифи, і як коригуються коефіцієнти за опалення та плату за вивезення твердих побутових відходів.
Керівники ОСНів можуть донести інформацію багатьом киянам. Тож про новації, які відбуваються у сфері надання пільг і субсидій, розповів заступник директора Департаменту соціальної політики – начальник управління пільг, державної та регіональної допомоги Максим Бученко. Якщо до монетизації субсидій кияни уже звикли, то монетизація пільг, яка запроваджена із першого жовтня цього року, викликала серед пільговиків паніку.
– У листопаді пільговики побачили у платіжках повні суми за житлово-комунальні послуги. Більшість не зрозуміла, як отримати монетизовану пільгу. Тож ми зараз пояснюємо і роз’яснюємо. Зараз 99,9 % справ уже опрацьовані. Усі нарахування кияни, як і інші українці, можуть побачити в особистому кабінеті на сайті Ощадбанку, – розповів Максим Бученко.
До слова, учасники також могли ознайомитися із роздатковими матеріалами – буклетами і постерами в яких наглядно роз’яснено, як керувати будинком, як приймати рішення на зборах співвласників багатоквартирного будинку та чимало іншої корисної інформації.
– Добре, що для нас організовують такі заходи, пояснюють зміни у законодавстві. Розібрати усі новації і деталі представникам ОСНів, та й багатьох ОСББ складно, – розповіла представник ОСН «Будинковий комітет «Авангард» Лариса Мироненко.
Та й загалом, дискусія, яка виникла між учасниками круглого столу (а у залі зібралося більше ста чоловік), свідчила, що зміни законодавства, навіть коли їх пояснюють такі фахівці, як Віра Радченко, непрозорі. І, з точки зору мешканців багатоповерхівок, – несправедливі. Адже благі наміри законодавців зробити мешканців відповідальними власниками своїх будинків (з горищами і підвалами) можуть обернутися тим, що сумлінним киянам доведеться платити за своїх сусідів, які крадуть електроенергію чи воду. І це в кращому випадку, бо у гіршому без тієї ж води чи електрики може залишитися увесь будинок. Прецеденти уже є.
Захід відбувся у рамках інформаційної кампанії департаменту та КП «Центр публічної комунікації та інформації». Як зазначив заступник директора Департаменту суспільних комунікацій Олександр Деніс, у столиці продовжується інформаційна кампанія, спрямована на повне інформування мешканців міста про зміни в законодавстві, які стосуються кожного киянина і кожного громадянина України.
Фото Бориса КОРПУСЕНКА
Читай "Вечірку" в Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
